Оле́ся Хромейчу́к () — українсько-британська історикиня, викладачка, письменниця та публіцистка, дослідниця історії Східно-Центральної Європи. Вона є авторкою наукових і художньо-документальних праць на теми війни в Україні, пам'яті та політичного насильства, а також директоркою Українського інституту в Лондоні. Членкиня українського ПЕН.

Життєпис Олеся Хромейчук народилася 1983 року у Львові. У 2000 році переїхала до Великої Британії. Вищу освіту здобула у галузі історії; ступінь доктора філософії (PhD) отримала в Університетському коледжі Лондона у 2011 році.

Викладала історію Східно-Центральної Європи у провідних британських університетах, зокрема в Кембриджському університеті, Університетському коледжі Лондона, Університеті Східної Англії та Королівському коледжі Лондона.

З 2020 року є директоркою Українського інституту в Лондоні — культурної та освітньої організації, що популяризує Україну у Великій Британії.

Наукова та публіцистична діяльність Наукові інтереси Хромейчук охоплюють історію Другої світової війни, політику пам'яті, гендер і політичне насильство, а також сучасні війни та їхній вплив на суспільство.

Вона є авторкою численних статей і есеїв у міжнародних виданнях, зокрема The New York Times, The Guardian, The New York Review of Books, Der Spiegel, Prospect і The New Statesman.

Хромейчук також виступала з лекціями та публічними виступами, зокрема з TED-доповіддю про уроки, які світ може винести з боротьби України за демократію.

Творчість У своїх текстах Хромейчук поєднує академічний підхід з особистими свідченнями, досліджуючи досвід втрати, війни та пам'яті. Значною мірою її творчість зосереджена на темі російсько-української війни та її людського виміру.

Її дебютна наукова монографія «„Невизначені“ українці. Повоєнна історія Дивізії Ваффен СС „Галичина“» (2013) присвячена суперечливим аспектам історії Другої світової війни та політиці пам'яті у Східній Європі.

Широкого розголосу набула книжка «Смерть солдата. Історія, розказана його сестрою» (2022) — поєднання мемуару та есею, у якій авторка розповідає про загибель свого брата, українського військового, на фронті у 2017 році, та осмислює досвід особистої та колективної втрати.

Бібліографія

Книги «„Невизначені“ українці. Повоєнна історія Дивізії Ваффен СС „Галичина“» (; Оксфорд: Peter Lang, 2013) «Смерть солдата. Історія, розказана його сестрою» (; Лондон: Monoray, 2022)

Інші публікації «Мій брат-українець загинув на фронті — він мав рацію, коли казав, що це європейська війна» (; Metro, 25 лютого 2022) «„Він вирішив знищити весь світ“: Шість думок з усього світу щодо вторгнення Путіна в Україну» (; CNN Opinion, 2 березня 2022) «Ми боремося за право на майбутнє» (; Der Spiegel, 23 березня 2022) «Країна, якою стала Україна» (; The New York Review of Books, 25 березня 2022, у співавторстві з Сонею Білоцеркович) «Де знаходиться Україна» (; RSA Journal, 2 травня 2022) «Не дайте себе обдурити, це європейська війна» (; NRC, 3 червня 2022) «Передмова: Українські поетеси. Як віра, надія та любов можуть існувати у просторі болю» (; The Continental Literary Magazine, 2 червня 2022, у співавторстві з Уїллемом Блекером) «Як це — втратити близьку людину у війні, яка транслюється в прямому ефірі в соціальних мережах» (; Daily Mail, 1 вересня 2022) «Режим Путіна розраховує на те, що Захід втомиться від України» (; Prospect, 17 вересня 2022) «Щоденник Олесі Хромейчук: Повернення в Україну — і до могили мого брата» (; Prospect, 6 жовтня 2022) «Ні, Путін не розбудив Україну» (; The New York Times, 1 листопада 2022) «Чому Захід недооцінив Україну» (; The New Statesman, 20 грудня 2022) «В Україні ми всі відчуваємо фантомний біль» (; Prospect, 16 травня 2023) «Культурні дипломати: Українці на повну ставку» (; Radio Kultura, 23 червня 2023) «Дуже російська революція» (; The Strategist, 27 червня 2023) «Українська письменниця Вікторія Амеліна так і не встигла дописати свою історію. Ми маємо розповісти її за неї» (; CNN Opinion, 6 липня 2023) «Це не детективний роман» (; The Ukrainians, 18 грудня 2023) «„Утома від України“: Чому я борюся за те, щоб світ не забув про нас» (; The Guardian, 25 січня 2024) «Втрата, непокора та боротьба за справедливість: Історії трьох жінок з України» (; NATO Review, 5 березня 2024)

Примітки

Посилання

Ukrainian Institute in London