«Налаштуйся на завтра» або «Налаштуйте свої радіоприймачі завтра» () — американська комедія 1990 року, знята режисером Джоном Аміелем. Фільм заснований на романі Маріо Варгаса Льйоси «Aunt Julia and the Scriptwriter» 1977 року і вийшов під цією ж назвою у багатьох країнах. Дія картини перенесена з Ліми 1950-х років (як у романі) до Нового Орлеана того ж десятиліття. У головних ролях — Пітер Фальк, Кіану Рівз і Барбара Герші.
Сюжет Студент Мартін Лоудер (Кіану Рівз) працює на місцевій радіостанції WXBU, куди влаштовується сценарист Педро Кармайкл (Пітер Фальк). Педро, який славиться тим, що придумує епатажні сюжетні лінії, в які вплітає реальних людей зі свого оточення, стає наставником для Мартіна. Тітка Мартіна Джулія (Барбара Герші), яка не є його кровною родичкою, повертається до Нового Орлеана після багаторічної відсутності, і Мартін закохується в неї. Як тільки Педро дізнається про їхній роман, він починає вплітати деталі їхнього стосунку в сценарій свого щоденного серіалу під назвою «Королі Гарден-Дістрікт». Незабаром Мартін і Джулія не тільки чують про своїх вигаданих двійників по радіо, але й дізнаються, що вони будуть робити далі.
Акторський склад
Виробництво Основні зйомки розпочалися у Вілмінгтоні, штат Північна Кароліна, 15 серпня 1989 року. Ураган «Хьюго» пошкодив знімальні майданчики, тому зйомки перенесли до Нового Орлеана. Зйомки завершилися 2 листопада.
Персонажів мильної опери в радіопостановці озвучують вигадані співробітники радіостанції WXBU. Наприклад, вигаданого персонажа «Річарда Квінса» озвучує Леонард Пандо, але глядачі впізнали у цій ролі Пітер Галлагер.
Відгуки На сайті Rotten Tomatoes стрічка має рейтинг схвалення 50% за результатами 12 рецензій.
Роджер Еберт поставив фільму 2,5 зірки з 4, зазначивши, що «іноді ми сміємося легко, іноді — з сумнівом, а іноді просто дивимося на екран і дивуємося, чому хтось вважав це смішним». Він додав, що хоча «деякі з найкращих смішних моментів у фільмі трапляються, коли слухачам від подиву та здивування відвисають щелепи через деякі з найскандальніших фантазій Фолка», нерівномірний комічний тон фільму залишається проблемою протягом усього сюжету.
Дессон Томсон із «Вашингтон пост» написав: «У фільмі занадто багато уваги приділено тітці, а сценаристу — замало». Рита Кемплі, також із «Вашингтон Пост», оцінила фільм більш позитивно: «Це трипластова історія про кохання, творчі пориви та крутіння циферблатом; вона з’являється й зникає, навіює спогади й трохи чарівна, має недоліки, але їх можна пробачити».
Примітки
Посилання