Старо-Каранський район (Старокаранський район) — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Маріупольської округи, Української СРР, Дніпропетровської та Сталінської (Донецької) областей Української РСР з адміністративним центром у селі Стара Карань.
Територія та населення Станом на 1923 рік площа території району становила 1 315,1 кв. верст, чисельність населення — 23 359 осіб.
На початок 1926 року територія району становила 1 432, 3 кв. км, чисельність населення — 31 941 особа, з них чоловіків — 14 875, жінок — 17 066, густота населення — 22,3 особи на кв. км. Переважало населення грецької та української національностей.
У 1930 році в районі проживало 33 тис. осіб, площа території району становила 642,4 кв. км.
Станом на 1935 рік кількість населення району становила 14 722 особи, все населення сільське. Площа району — 893,4 кв. км.
Історія та адміністративний устрій Утворений 7 березня 1923 року, відповідно до постанови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини», в складі Маріупольської округи Донецької губернії. До складу району увійшли території колишніх Старо-Гнатівської, Олександрівської, Чермалицької та Коньковської волостей Маріупольського і Таганрозького повітів.
На початок 1926 року до складу району входило 13 сільських рад із 113 населеними пунктами, з яких 4 мало більше 300 дворів, 10 — від 101 до 300 дворів, 7 — від 51 до 100 дворів, 22 — від 26 до 50 дворів, 70 — від 2 до 25 дворів. Загальна кількість господарств у районі становила 6 518, у середньому 57 господарств на 1 населений пункт.
У 1930 році до складу району входило 120 населених пунктів. 15 вересня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК і РНК УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління», внаслідок ліквідації округ район підпорядковано до республіканського центруПостанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління» 5.09.1930.. 9 лютого 1932 року, відповідно до постанови ВУЦВК «Про утворення областей на території УСРР», район віднесено до складу новоутвореної Дніпропетровської області«Про утворення областей на території УСРР» 9.02.1932.. 2 липня 1932 року, відповідно до постанови ВУЦВК «Про утворення Донецької области», район включено до складу новоутвореної Донецької (з 1938 року — Сталінська) областіПостанова ВУЦВК «Про утворення Донецької области» 2.07.1932.. 5 листопада 1934 року, відповідно до постанови Президії ВУЦВК «Про розукрупнення Старо-Каранського району, Донецької області», зі складу району виключено Остгеймську, Грінтальську, Кузнецово-Михайлівську, Михайлівську, Греко-Олександрівську, Коньківську, Луківську, Миколаївську, Свободненську сільські ради та радгосп «Приморський» з підпорядкуванням їх новоутвореному Остгеймському (згодом — Тельманівський) районові. У складі Старо-Каранського, якому цією ж постановою надано статус грецього національного району залишено Старо-Каранську, Старо-Гнатівську, Ласпинську, Новогнатівську сільські ради та радгосп «Сартана», також підпорядковано Ново-Каранську сільську раду і станцію Карань Волноваського районуПостанова Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету «Про розукрупнення Старо-Каранського району, Донецької області» 5.11.1934.. Станом на 1935 рік до складу району входило 1 селищна та 8 сільських рад.
Ліквідований у 1939 році, відповідно до постанови ЦК КП(б)У від 5 березня 1939 року «Про ліквідацію і перетворення штучно утворених національних районів і сільрад». Сільські ради району розподілено між Ольгинським, Тельманівським і Волноваським районами Сталінської області.
Примітки