«Злюб. Як парувалися наука й секс» () — книжка американської письменниці-публіцистки Мері Роуч, яка вийшла 2008 року. Вона розповідає про складну історію науки та дослідження людської сексуальності, починаючи з часів Арістотеля і закінчуючи нещодавніми відкриттями щодо походження та анатомії жіночого оргазму. Протягом усієї книжки Мері Роуч пропонує гумористичний і часто дуже особистий погляд — як учасниці та спостерігачки — на людей, вчених, тварин та секс-машини. Серед численних розповідей у книжці Роуч обговорює штучне запліднення свиноматок у Данії, історію секс-машин та коментує сумнозвісні експерименти Альфреда Кінсі з сексом на горищі. Її примітки додають гумору: як у реченні, яке містить кілька діагнозів DSM, перелічених як акроніми, вона додає: «А також від HAFD (гіперактивний розлад утворення акронімів)». У книжці Роуч описує сеанс, під час якого вона та її чоловік Ед добровільно займаються сексом, поки їх записує новаторський 4D-ультразвук, в інтересах науки. Лікар спостерігає за експериментом, дає поради та нарешті каже Еду, що той «може зараз еякулювати».
2008 року книжка «Злюб. Як парувалися наука й секс» увійшла до десятки бестселерів New York Times, а також стала вибором редактора видання New York Times Book Review; вона стала бестселером № 1 за версією San Francisco Chronicle та потрапила до 5 найкращих наукових книжок Boston Sunday Globe. Книжку «Злюб» також було визнано незалежним бестселером Booksense й вона була вибором працівників Publishers Weekly 2008 року.
В інтерв'ю з DJ Grothe Роуч зазначила про аудиторію свого книжкового туру на підтримку книжку «Злюб»:«Потрібен певний час, щоб хтось перший підняв руку, але щойно одна людина ставить запитання про секс, одразу з'являється ще з десяток охочих, які піднімають руки й ставлять доволі відверті запитання. І в мене складається враження, що людей це певною мірою звільняє — можливість просто вільно говорити й ставити запитання, використовуючи ці слова. Річ саме в самих словах — гадаю, кожному варто просто годину повторювати: „клітор, мастурбація, пеніс, пеніс, пеніс, клітор, клітор“ — вимовляти їх знову й знову, поки вони не перестануть звучати дивно. Бо зрештою вони стають такими ж звичайними словами, як і будь-які інші. І, звісно, для когось це вже так, але для інших вимовляти такі слова в публічному просторі серед незнайомців усе ще трохи лячно».
Переклад українською
Примітки
Посилання Огляд книжки «Злюб» від Памели Пол у «The New York Times» Автори@Google Talk на YouTube 10 речей, яких ви не знали про оргазм TED Talk