Гіпостенурія, названа на честь Шандора Кораньї (від грецького σθένος) — це стан, який характеризується тим, що здатність нирок концентрувати сечу настільки порушена, що вони не можуть розбавляти або концентрувати її до фізіологічного рівня (питома вага від 1,005 до 1,040 г/мл). При гіпостенурії максимальна здатність до розведення досягається при питомій вазі 1,008 г/мл, а максимальна здатність до концентрації — при питомій вазі 1,020 г/мл.R. Hautmann u. a.: Urologie. Springer, Berlin u. a. 2006, ISBN 3-540-29923-8, S. 29. (online)
Типові причини включають: постобструктивна поліурія (підвищене утворення сечі після обструкції сечовивідних шляхів і, як наслідок, нездатність нирок виводити сечу) Нецукровий діабет — центральний (дефіцит антидіуретичного гормону, АДГ), нефрогенний (резистентність до АДГ, пов'язана з нирками) Прийом ліків, що діють як антагоністи АДГ (так звані ваптани). Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
Див. також Ізостенурія Гіперстенурія
Література Joachim Frey: Harnmengenänderungen. In: Ludwig Heilmeyer (Hrsg.): Lehrbuch der Inneren Medizin. Springer-Verlag, Berlin u. a. 1955; 2. Auflage ebenda 1961, S. 905–910, hier: S. 909 f.
Примітки