Лунг-гом-па — це езотерична майстерність у тибетському буддизмі,Magic and Mystery in Tibet p.212 яка, як кажуть, дозволяє практикуючому бігати з надзвичайною швидкістю цілими днями без зупинки. Цю техніку можна порівняти з тією, що практикували ченці Кайхогьо з гори Хієй та практикуючі Сюгендо, Японія.The run of a lifetime
Александра Давид-Неель у своїй книзі «Магія та таємниці в Тибеті» описує, як вона бачила бігуна лунг-гум-па в дії. Побачивши такого монаха Давид-Неель описала його, як «[н]аче здавалося, що він піднімається від землі. Його кроки мали регулярність маятника [...] мандрівник, здавалося, був у трансі. Google preview of alternate edition WorldCat list of 60 versions
За словами Александри Давід-Ніл, Міларепа хвалився тим, що «за кілька днів подолав відстань, на яку до навчання магії йому знадобилося більше місяця». Він приписує свій дар розумному контролю «внутрішнього повітря». Давід-Неель зазначає, «що в будинку лами, який навчав його чорній магії, жив трапа [чернець], який був швидший за коня», використовуючи ту саму навичку. Примітки