Вангіони () — плем’я з не з'ясованою мовною, культурною та етнічною належністюRalph Häussler, Alexander Sitzmann: Wangionen. In: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde (RGA). 2. Auflage. Band 33, Walter de Gruyter, Berlin / New York 2006, ISBN 3-11-018388-9, S. 238–241., яке проживало в районі сучасного міста Вормс (федеральна земля Рейнланд-Пфальц). Їх або відносять до кельтів, або до германців.
Римський період
Перша згадка у Цезаря Вангіони вперше з’являються в письмових джерелах у звітах римського полководця Юлія Цезаря про його війни в Галлії. Близько 70 року до н. е. різні племена під проводом германського воєначальника Аріовіста вторглися до Галлії в пошуках нових земель для поселення. Галли, які перебували під протекторатом Римської імперії, згідно Цезаря, звернулися до Риму по допомогу. Цезар згадує вангіонів через вирішальну битву 14 вересня 58 року до н. е., коли вони воювали в армії Аріовіста проти римських військ і зазнали поразки.Caesar: De bello Gallico, 1, 51–54.
Германці чи кельти? Хоча Цезар називає сім племен, що брали участь у битві біля Рейну, германцями, і поряд із вангіонами згадує також , маркоманів, неметів, , свевів і , деякі з цих племен, ймовірно, мали кельтське походження і були сусідами вангіонів у районі Рейну. Таким чином, і самі вангіони могли бути кельтського походження. Про етнічну належність племен у правобережних районах Рейну в I столітті до н. е. відомо небагато через так звану «». Ймовірно, заселення цієї території в межах Римської імперії відбулося лише за правління Августа. Деякі згадки у самого ЦезаряCaesar: De bello Gallico, 4, 10 und 6, 25. належать до так званих «географічних екскурсів», які, ймовірно, були додані до його твору вже в епоху Августа.Herbert Nesselhauf: Die Besiedlung der Oberrheinlande in röm. Zeit. In: Badische Fundberichte 19, 1951, S. 71–85; Gertrud Lenz-Bernhard: Lopodunum III: Die neckarswebische Siedlung und Villa rustica im Gewann „Ziegelscheuer“: eine Untersuchung zur Besiedlungsgeschichte der Oberrheingermanen. Stuttgart 2003, S. 21 mit weiteren Quellen. Імовірнішою є непряма згадка у географа Страбона,Strabon: 7, 1, 3. а також твердження самого Цезаря про те, що після поразки Аріовіста всі свеви відступили за Рейн.Caesar: De bello Gallico, 1, 53–54.
Цивітас вангіонів У процесі зміцнення римської влади після битви в Ельзасі було створено цивітас вангіонів — напівавтономну адміністративну одиницю середнього рівня зі «столицею» Борбетомагусом (античний Вормс). У якому саме співвідношенні назва «Civitas Vangionum» пов’язана з територією розселення вангіонів, залишається нез’ясованим, оскільки археологічних знахідок, які можна було б однозначно віднести до вангіонів, не існує.Mathilde Grünewald: Die Römer in Worms. Stuttgart 1986. ISBN 3-8062-0479-9, S. 13.
Післяримський період Навіть після завершення римської доби в регіоні зберігалася назва племені: ще в королівській грамоті 985 року civitas, ecclesia та urbs міста Вормс називалися «вангіонськими». У період Відродження пам’ять про вангіонів була відновлена; у XVII столітті місто Вормс називало себе civitas libera Vormatia metropolis Vangionum imperii («вільне місто Вормс — столиця вангіонів імперії»).Vgl. Ralph Häussler, Alexander Sitzmann: Wangionen. In: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde (RGA). 2. Auflage. Band 33, Walter de Gruyter, Berlin / New York 2006, ISBN 3-11-018388-9, S. 247. Місцевість на захід від Вормса тоді називалася Wangengau. З часом у народній мові ця назва спростилася до більш зрозумілого варіанту — ().
Джерела Heinz Cüppers (Hrsg.): Die Römer in Rheinland-Pfalz. Stuttgart 1990. Mathilde Grünewald: Die Römer in Worms. Worms 1986. Ralph Häussler, Alexander Sitzmann: Wangionen. In: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde (RGA). 2. Auflage. Band 33, Walter de Gruyter, Berlin / New York 2006, ISBN 3-11-018388-9, S. 237–247. Ralph Häussler: The Romanisation of the Civitas Vangionum. In: Bulletin of the Institute of Archaeology 15, 1993, S. 41–104. Friedrich Maria Illert: Museum der Stadt Worms – Führer durch die Sammlungen im Andreasstift. Worms 1936. Rainer Wiegels: Vangiones. In: Der Neue Pauly (DNP). Band 12/1, Metzler, Stuttgart 2002, ISBN 3-476-01482-7, Sp. 1122–1123. Georg Wiesenthal: Das Wormser Stadtgebiet in vor- und frühgeschichtlicher Zeit. In: Wormsgau 2.1939, S. 220–233.*
Примітки