Іван Миколайович Макаров (, місто В'язники Владимирської губернії, тепер Владимирської області, Російська Федерація — , місто Мінськ, тепер Білорусь) — радянський діяч, 1-й секретар Могильовського обласного комітету КП(б) Білорусії, голова Білоруської республіканської ради професійних спілок. Депутат Верховної ради Білоруської РСР 2—6-го та 8-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 5—7-го скликань. Член Ревізійної комісії КП(б) Білорусії з 18 червня 1938 до 15 травня 1940 та з 24 лютого 1971 року. Член ЦК КП Білорусії з 20 травня 1940 до 22 лютого 1971 року. Член Бюро ЦК КП(б) Білорусії з 1947 до 1949 року. Кандидат у члени Бюро ЦК КП(б) Білорусії з 24 вересня 1952 до 24 січня 1956 року. Член Бюро (Президії) ЦК КП Білорусії з 27 січня 1956 до 22 лютого 1971 року.

Життєпис З 1920 року — учень слюсаря, технік фабрики.

Член ВКП(б) з 1926 року.

З 1927 до 1932 року — студент Ленінградського машинобудівного (політехнічного) інституту.

У 1932—1934 роках — інженер відділу Головного управління Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У 1934—1938 роках — старший інженер Московського велозаводу.

У 1938 — червні 1939 року — заступник голови уповноваженого Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Білоруській РСР.

У червні 1939 — липні 1941 року — 1-й секретар Могильовського обласного комітету КП(б) Білорусії.

У вересні 1941 — січні 1943 року — секретар Куйбишевського обласного комітету ВКП(б).

У січні 1943 — 1943 року — секретар Ульяновського обласного комітету ВКП(б).

У квітні — червні 1944 року — 1-й секретар Могильовського підпільного обласного комітету КП(б) Білорусії.

У червні 1944 — 16 квітня 1946 року — 1-й секретар Могильовського обласного комітету КП(б) Білорусії.

У травні 1946 — 1947 року — заступник завідувача відділу кадрів ЦК КП(б) Білорусії.

У 1947—1948 роках — начальник Управління з перевірки партійних органів ЦК КП(б) Білорусії.

До 1954 року — завідувач відділу партійних, профспілкових та комсомольських органів ЦК КП(б) Білорусії.

У 1954 — січні 1958 року — завідувач відділу партійних органів ЦК КП Білорусії.

У січні 1958 — квітні 1970 року — голова Білоруської республіканської ради професійних спілок.

24 лютого 1971 — 4 лютого 1976 року — голова Ревізійної комісії КП Білорусії.

З 6 лютого 1976 року — заступник голови Ревізійної комісії КП Білорусії.

Потім — персональний пенсіонер у Мінську.

Помер 15 грудня 1989 року в Мінську.

Нагороди три ордени Леніна орден Вітчизняної війни І ст. три ордени Трудового Червоного Прапора (1958, 1963) медалі Почесний громадянин міста Могильова (1980)

Примітки

Джерела Макаров Иван Николаевич