Ернст Август Макс Бакмайстер, з 1913 року фон Бакмайстер (; 28 листопада 1853, Білефельд — 17 січня 1938, Бюккебург) — німецький воєначальник, генерал піхоти Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Ернст був сином прусського оберстлейтенанта Лукаса Генріха Бакмайстера (1820–1884) та його дружини Луїзи, уродженої Поггенполь (1826–1885), нащадків східнофризької гілки родини Бакмайстерів, заснованої Ебергардом Бакмайстером. Троє його братів також служили на високих посадах у Прусській армії, включаючи генерал-майора Гуго Карла Августа Бакмайстера.

Після навчання в школі та кадетському корпусі, 28 лютого 1872 року Бакмайстер вступив до 5-го Вестфальського піхотного полку № 53 у званні другого лейтенанта. З 19 березня 1875 року він служив ад'ютантом 2-го батальйону, потім з 22 квітня 1878 року — полковим ад'ютантом. На цій посаді Бакмайстера 22 березня 1881 року було підвищено до першого лейтенанта, а 26 травня 1887 року — до гауптмана. Між 1892 і 1893 роками він служив ад'ютантом у Прусському військовому міністерстві. Після підвищення до майора в 1893 році він повернувся на дійсну службу. У 1900 році його було підвищено до оберстлейтенанта, а в 1901 році призначено керівником департаменту в Прусському військовому міністерстві. Після підвищення до оберста у 1905 році Бакмайстер був призначений командиром 78-го піхотного полку «Герцог Фрідріх Вільгельм Брауншвейгський» (Східнофризький).

У 1907 році Бакмайстер був підвищений до генерал-майора і, як такий, став командиром 84-ї піхотної бригади в Ларі. З 3 по 21 березня 1910 року, будучи генерал-лейтенантом, він недовго командував 39-ю дивізією в Кольмарі. Потім його перевели до Прусського військового міністерства на посаду директора Відділу постачання та юстиції (CD), де він також обіймав посаду заступника повноважного представника Союзної ради. Бакмайстер також був головою ради директорів Великого військового дитячого будинку в Потсдамі. Отримавши звання генерала піхоти запасу, Бакмайстер був внесений до резервного списку 18 квітня 1913 року, а 16 червня 1913 року, з нагоди 25-ї річниці правління імператора Вільгельма II, був підвищений до спадкового прусського дворянства.Militär-Wochenblatt. Nr. 81 vom 19. Juni 1913, S. 1865.A. Freiherr von Houwald: Brandenburg-Preußische Standeserhebungen und Gnadenakte für die Zeit 1873-1918. Görlitz 1939, S. 200.

На початку Першої світової війни Бакмайстер спочатку працював у Центральному комітеті Червоного Хреста в Берліні, а потім 1 вересня 1914 року був призначений офіцером резерву командувача 6-го армійського корпусу в Бреслау. Потім 7 серпня 1916 року він прийняв командування 79-ю резервною дивізією, яку він очолив, серед інших боїв, у битві при Вімі в 1917 році. Під час цієї битви канадським підрозділам Британських експедиційних сил вдалося захопити більшу частину висот у німецької армії.

Бакмайстер був звільнений з посади 10 березня 1918 року, а його наказ про мобілізацію скасовано. Після цього він до кінця війни служив генеральним комісаром військової підготовки німецької молоді в провінції Бранденбург та Берліні.

Сім'я Він був одружений з Юлією Шарлоттою Фогельзанг (1854–1945), з якою мав сина, який помер у дитинстві, та трьох дочок.

Нагороди

Столітня медаль Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркоюRangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1912, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1912, S. 12. Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Церінгенського лева, командорський хрест 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія), офіцерський хрест Орден Філіппа Великодушного, командорський хрест 2-го класу (23 січня 1904) Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу Залізний хрест 2-го і 1-го класу Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) (19 жовтня 1916) Pour le Mérite (8 жовтня 1917) Орден Червоного орла 1-го класу з дубовим листям і мечами (10 березня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Примітки

Література

Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band I: A–L. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 30–31. Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 27–29.

Посилання

Бакмайстер на сайті The Prussian Machine. „Die Protokolle des Preußischen Staatsministeriums 1817-1934/38.“ Band 10 (1909-1918), S. 359. (PDF; 2,9 MB)