Кирк-Єрський скарб — зібрання із 4287 золотих, срібних і мідних монет XIV—XV століть, виявлене в 2002 році експедицією Кримської філії Інституту археології НАН України та Центру спелеотуризму «Онікс-Тур» під керівництвом археолога Вадима Майка в печерному місті Чуфут-Кале (Кирк-Єр) у Криму під час розкопок гідротехнічної споруди — облогового колодязя Тік-уую. Скарб був виявлений на глибині 45 см в горизонті насипного ґрунту, що перекривав вирубану в материковій скелі галерею, причому поруч знаходилася стратиграфічна брівка, що дозволило точно відновити умови залягання, на відміну від випадково виявлених скарбів. Загальна маса скарбу становила понад 5 кг, що зробило його найбільшим на той момент на території України. Назву «Кирк-Єрський» було присвоєно скарбу з ініціативи Юрія Полканова та Юрія Шутова.

Передісторія відкриття У 1998 році співробітниками центру спелеотуризму «Онікс-Тур» під час проведення археологічних досліджень на городищі Чуфут-Кале (Кирк-Ор, Кирк-Єр) було виявлено гідротехнічну споруду, розташовану біля Південної брами — облоговий колодязь. У лютому 2002 року було досягнуто домовленості між Кримською філією Інституту археології НАН України та центром спелеотуризму про проведення розкопок силами співробітників центру під загальним керівництвом археолога філії Вадима Майка. Раніше він уже проводив археологічні розкопки на території городища Чуфут-Кале (2001 року, дослідження міської садиби, суміжної з Дюрбе Джаніке Ханим) і спостерігав за розкопками гідротехнічної споруди, що проводилися з 1998 року співробітниками «Онікс-Тур». Таким чином, знахідка Кирк-Єрського скарбу відбулася під час планової експедиції (на відміну від випадково виявленого Ай-Васильського скарбу 1901 року, частково розкраденого Таракташського скарбу 1908 року, пошкодженого будівельною технікою Сімферопольського скарбу 1967 року), він був методично правильно зафіксований, описаний та переданий на відповідальне зберігання.

Місцезнаходження, умови залягання та супутні знахідки

Скарб був виявлений 20 березня 2002 року на глибині 45 см від поверхні в насипному ґрунті, що перекривав вирубану в материковій вапняковій скелі галерею. Горизонт, у якому було виявлено скарб, розташований відразу під рослинним шаром товщиною 0,15-0,20 м і складається з сірого пухкого суглинку. Його товщина становить близько 0,35-0,40 м. Тут було виявлено три поховання без інвентарю, орієнтовані по осі захід-схід. Череп похованого в третій могилі, єдиного похованого у труні серед усіх знайдених на цій ділянці, знаходився всього за 90 см на північний схід від горщика зі скарбом. У зазначеному горизонті археологічний матеріал був практично відсутній: безпосередньо під шаром із скарбом залягав невеликий прошарок (10 см) сіро-коричневої глини, нижче якого знаходився шар світло-сіро-коричневої глини завтовшки 35 см із поодинокими фрагментами кераміки, датованими не раніше першої половини XV століття. Глибше розташовувався горизонт сірої глини з домішками вапна (0,30–0,35 м), під ним — тонкий вапняний прошарок, а далі, аж до скельної поверхні, простягався потужний горизонт сірого суглинку з домішками вугілля та кісток тварин, де було виявлено основний масив археологічного матеріалу другої половини XIV століття.

Склад скарбу Археологічні та нумізматичні дослідження скарбу тривали кілька років, а їхні результати були оприлюднені в низці статей та в підсумковій монографії доктора Майка В. В. «Кирк-Єрський скарб городища Чуфут-Кале в Південно-Західному Криму» 2007 року, яка також містить каталог монет із фототаблицями.

У керамічному виробі було знайдено 4256 срібних, 1 мідну та 30 золотих монет XIV—XV століть, а також срібну накладку поганого збереження. Золоті монети, складені в стопку, були загорнуті в шматок матерії і були розташовані у центрі судини серед срібних монет.

Монети Італійських монет у скарбі, включаючи і дукати — 2127, джучідських дирхемів — 2123, монет карбування Хаджі-Герая — 32, інших монет, не пов'язаних із золотоординським та ґіреївським карбуванням — 5. Всього — 4287 монет.

Золоті

29 венеціанських дукатів (цехінів). один динар єгипетських султанів, перша третина XV століття.

Срібні

Джучідські дирхеми. Монети генуезько-кримського карбування з Кафи, Кирима та Кирк-Ора, викарбуваних у XIV—XV століттях. Молдавський гріш поганої якості, ймовірно, карбування Олександра Доброго (період з 1415 по 1430 рік). дві візантійські монети. Одна карбування Іоанна V Палеолога (1341—1391), друга — першої половини XV століття. Гроші рязанського князя Івана Федоровича (1427—1456).

Мідні

Єдина мідна монета скарбу дуже поганого збереження відкарбована, ймовірно, в першій чверті XV століття на території Нижнього Поволжя.

Предмети

Срібна накладка поганої якості. Неспецифічна частина скарбу — це керамічна посудина, в якій лежали монети. Червоноглиняний кухонний посуд датується другою половиною XV століття. Горщик зберігся на 2/3 висоти, а його верхня частина була зруйнована в давнину.

Михайло Чореф, загалом розділяючи атрибуцію та висновки Вадима Майка, вказав на наявність серед дукатів зразка із заниженою пробою та вагою, яку він вважає середньовічною фальшивкою, а також атрибутував мідну монету як місцевий акче, що випадково впав у скарб при закладці.

Датування та характеристика скарбу Вадим Майко датує закладання скарбу 1460-ми — 1470-ми роками. Воно могло бути пов'язане з боротьбою за владу та усобицею в Кримському ханстві. У 1466 році помирає перший кримський хан Хаджі Ґерай. Влада переходить до його старшого сина Нур-Девлета, а вже через два роки його усуває молодший брат Менґлі Ґерай. Потім проти Менглі виступили представники могутнього роду Ширінів на чолі з карачі-беком Емінеком, і Менглі Ґерай шукає притулку в генуезькій колонії Кафа. У цей час відбувається османське завоювання Криму (1475), колишній хан Менглі стає бранцем турків і його відвозять до Стамбула. Емінек, однак, не зумів зміцнити своє становище, смути продовжувалися. У 1478 турки відпускають Менглі Ґерая, він стає ханом, а Кримське ханство — васалом Османської імперії. Така політична нестабільність, присутність у Криму османського війська, руйнування Кафи та загибель князівства Феодоро неминуче викликали у заможних осіб бажання захистити свої статки.

Клад зберігав звання найбільшого з виявлених в Україні аж до виявлення у 2007 році на горі Тепе-Оба Феодосійського скарбу монет Кримського ханства з 10 168 срібних монет масою майже 6 кг.

Експозиція Нині Кирк-Єрський скарб зберігається у Золотій коморі Кримського республіканського краєзнавчого музею в Сімферополі (вулиця Гоголя, 14) і доступний для обмеженого огляд.

Примітки

Література