Грішинська різанина відома також як Різанина в Красноармійському — військовий злочин радянської Червона армія, під час якого у лютому 1943 року сталася безконтрольна різанина військовополонених Вермахту та цивільних після звільнення міста Грішино в Донецькій області. Загальна кількість страчених оцінюється в 596 людей, з яких 88 дослідники відносять до цивільних (зокрема жінок: медсестер та ).
Хід подій В ніч з 10 на 11 лютого 1943 року 4-та гвардійська танкова дивізія розгромила німецькі позиції на підході до Грішіно. 18 лютого 1943 року місто знову було захоплено німцями, конкретно 5-тою танковою дивізією СС «Вікінг», 333-ї піхотної дивізією та 7-ю танковою дивізією. В місті вони знайшли численні понівечені трупи, часто з відрізаними вухами, носами, геніталіями. Трупи жінок мали слід згвалтувань.
За даними військової поліції Вермахту а також військового судді (який безпосередньо був присутній на місці подій та давав подальші інтерв'ю в 1970-ті рр.) під час деокупації Червоною армією Грішіно радянськими військами без жодного суду було страчено 406 солдатів Вермахту (з них 102 були розстріляні з кулемета у складському приміщенні місцевого вокзалу), 58 членів Організації Тодта (двоє з них були громадянами Данії), 89 італійських солдатів, 9 румунських, чотири угорських а також 15 німецьких цивільних держпрацівників, 7 німецьких будівельників та 8 українських колаборантів.
Достовірність інформації Основним джерело інформації про цей інцидент наразі є книга американського дослідника прав людини та військових злочинів Альфреда Де Зейаса, який наводить в тому числі підкріплений кількома джерелами стислий виклад справи в 21 сторінку, яка зберігається в колекції Музею імперських війн.Copy dated February 1943 and stamped on front cover "W-Pr Stalag IV G gepruft"
В медіа 21 березня 1983 року про подію був показаний документальний фільм західнонімецького телеканалу WDR.
References