Дієго Кокка (, 11 лютого 1972, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2025 року очолює тренерський штаб команди «Атлас».

Як гравець, він грав на позиції захисника за кілька клубів своєї країни, а також у Мексиці та Іспанії. Згодом став тренером і у сезоні 2013/14 років керував командою «Дефенса і Хустісія», вперше в історії привівши їх до підвищення до вищого дивізіону. Він здобув популярність завдяки роботі у «Расінгу» (Авельянеда) у сезоні 2014 року, з яким він виграв чемпіонат Аргентини, завершивши 13-річну посуху в боротьбі за титул. У Мексиці він став відомим як тренер «Атласа», з якою він здобув титул чемпіона Мексики двічі поспіль у сезоні 2021/22 років після 70 років без титулу чемпіона для команди. Він також керував недовго збірною Мексики, а також працював у Колумбії та Іспанії.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1990 року виступами за команду «Рівер Плейт», в якій провів два сезони, взявши участь у 25 матчах чемпіонату. Згодом з 1993 по 1997 рік грав у складі команд «Депортіво Еспаньйол», «Феррокаріль Оесте» та «Льєйда».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Архентінос Хуніорс», до складу якого приєднався 1997 року. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Архентінос Хуніорс», був основним гравцем захисту команди.

Протягом 1999—2001 років захищав кольори мексиканського клубу «Атлас», після чого повернувся до Аргентини, щоб грати за «Банфілд». Згодом знову виступав у Мексиці за «Веракрус», після чого ще раз повернувся до «Банфілда».

У 2005 році грав за «Керетаро», а того ж року повернувся до «Архентінос Хуніорс», де й завершив професійну кар'єру в 2006 році.

Виступи за збірну Виступав у складі молодіжної збірної Аргентини на молодіжному чемпіонаті світу 1991 року в Португалії, де збірна Аргентини вилетіла на груповому етапі. Він грав у стартовому складі проти збірних Кореї та Португалії, а в матчі проти Ірландії залишився на лаві запасних.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2007 року, очоливши тренерський штаб клубу КАІ з Прімери B Насьйональ, яка боролася за виживання. Завдяки хорошим результатам клуб майже вийшов у плей-оф за підвищення, що привернуло увагу клубів Прімери. 4 червня 2008 року він оголосив, що не продовжить контракт із сімейних причин.

24 жовтня 2008 року був призначений головним тренером клубу «Годой-Крус». Його команда демонструвала якісну гру, завершивши Клаусуру 2009 серед лідерів і уникнувши вильоту. Однак через втрату ключових гравців і серію невдалих матчів він залишив посаду в листопаді 2009 року.

23 грудня 2009 року Кокка очолив клуб «Хімнасія і Есгріма». Хоча команда набрала більше очок, ніж у попередньому турнірі, їй довелося грати перехідні матчі за виживання, які вона виграла проти клубу «Атлетіко Рафаела». Через нові втрати гравців і слабкі результати він залишив клуб 29 вересня 2010 року.

21 лютого 2011 року став тренером мексиканського клубу «Сантос Лагуна». Початок був дуже невдалим — шість поразок поспіль, що стало найгіршим стартом тренера в історії клубу. Попри подальше покращення результатів, команда не вийшла в плей-оф, і 3 вересня 2011 року він залишив посаду.

29 вересня 2011 року очолив «Уракан» у другому дивізіоні. Після 14 матчів (4 перемоги, 4 нічиї, 6 поразок) був звільнений у лютому 2012 року.

У червні 2013 року став тренером клубу «Дефенса і Хустісія», зібравши майже новий склад. 14 травня 2014 року він вивів команду до Прімери вперше в історії клубу. Попри успіх, оголосив про відхід після завершення сезону. Натомість 10 червня 2014 року він очолив «Расінг» (Авельянеда), який переживав кризу. У грудні 2014 року виграв Торнео Транзісьйон, перервавши 13-річну безтрофейну серію клубу та вивів команду до Кубка Лібертадорес. У жовтні 2015 року Дієго оголосив про відхід.

16 серпня 2016 року очолив колумбійський «Мільйонаріос». За короткий час провів 11 матчів (7 перемог) і вивів команду до плей-оф, але залишив клуб у грудні 2016 року. Після цього він розпочав другий період у «Расінгу» (Авельянеда). Команда зуміла кваліфікуватися до Кубка Лібертадорес 2018, здобувши 34 очки у другій половині сезону. Однак у 2017 році результати погіршилися, і 27 листопада він подав у відставку.

7 грудня 2017 року став тренером «Тіхуани». З командою Кокка дійшов до півфіналу Клаусури 2018, але в жовтні 2018 року був звільнений.

19 березня 2019 року очолив «Росаріо Сентраль». Команда дійшла до фіналу Суперкубка Аргентини, програвши по пенальті «Бока Хуніорс», та завершила сезон у середині таблиці. 16 червня 2020 року він залишив клуб.

11 серпня 2020 року очолив мексиканський «Атлас». У 2021 році привів клуб до історичного чемпіонства після 70-річної перерви, а згодом виграв і другий титул поспіль. У вересні 2022 року залишив команду через погані результати.

16 листопада 2022 року став тренером клубу «УАНЛ Тигрес», але вже 9 лютого 2023 року залишив клуб, щоб очолити збірну Мексики. 10 лютого 2023 року був призначений головним тренером збірної Мексики, але після невдалого виступу в Лізі націй КОНКАКАФ 2022/23 був звільнений 19 червня 2023 року.

14 грудня 2024 року очолив іспанський «Реал Вальядолід», але вже 17 лютого 2025 року був звільнений після 8 матчів (1 перемога, 7 поразок).

28 травня 2025 року став тренером «Тальєреса», але через 41 день подав у відставку через розбіжності з керівництвом. Натомість 12 серпня 2025 року розпочав свій другий період роботи у «Атласі».

Титули і досягнення

Як гравця Чемпіон Аргентини (1): «Рівер Плейт»: Апертура 1991

Як тренера Чемпіон Аргентини (1): «Расінг Брюссель»: 2014 Чемпіон Мексики (2): «Атлас»: Апертура 2021, Клаусура 2022

Примітки

Посилання