Кору́пція в Туре́ччині (, ) — проблема, яка впливає на вступ Туреччини до Європейського Союзу. Індекс сприйняття корупції від Transparency International оцінює 180 країн за рівнем сприйняття корупції в державному секторі за шкалою від 0 (дуже корумпована) до 100 (дуже чесна). З моменту запровадження поточної шкали у 2012 році оцінка Туреччини впала з найвищого показника 50 (у 2013 році) до найнижчого поточного показника 34 (у 2023 та 2024 роках), що є найнижчим результатом з початку ведення поточної версії Індексу у 2012 році. Коли 180 країн в Індексі були ранжовані за їхніми балами (де країна, яка вважається найчеснішою, посідає 1-ше місце), Туреччина посіла 107-ме місце у 2024 році. Для порівняння з регіональними оцінками, найкращий бал серед країн Східної Європи та Центральної Азії становив 53, середній бал — 35, а найгірший — 17.Зі світовими показниками, найкращий бал становив 90 (1-ше місце), середній бал — 43, а найгірший — 8 (180-те місце).

Корупційні справи Конфлікт навколо банку Türkbank у 1998 році призвів до вотуму недовіри та відставки прем'єр-міністра Месута Їлмаза. Хоча парламент проводив розслідування щодо Їлмаза, п'ятирічний термін давності завадив подальшим діям. 17 грудня 2013 року сини трьох турецьких міністрів та багато відомих бізнесменів були заарештовані та звинувачені в корупції.

Після закриття Партії благоденства у 1998 році її лідерів зобов'язали повернути державі 896 мільярдів турецьких лір (округлено до 1 трильйона турецьких лір) казначейської допомоги, яку вони утримували. Таку назву отримав судовий позов, поданий після того, як партія не змогла повернути казначейську допомогу державі. Слідчі у справі стверджували, що гроші були представлені як витрачені з використанням підроблених документів. У результаті розгляду справи лідера Партії благоденства Неджметтіна Ербакана засудили до 2 років і 4 місяців позбавлення волі за корупцію. Шістдесят вісім лідерів Партії благоденства отримали тюремні терміни.

Інший гучний корупційний скандал був пов'язаний з арештом у 2025 році понад 120 посадовців від опозиційної Республіканської народної партії (РНП), серед яких колишній мер Ізміра Тунч Соєр та мер Стамбула Екрем Імамоглу. Посадовців звинуватили у ймовірних фальсифікаціях під час проведення тендерів та шахрайстві з муніципальними контрактами. Опозиційна партія, однак, вважає арешт політично мотивованим. Ізмір вважається оплотом опозиції до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.

Ще один великий скандал розгорівся навколо вбивства Халіла Фальяли, казино-магната на Північному Кіпрі, та подальших викриттів його колишнього фінансового менеджера Джеміля Онала. Онал стверджував, що Фальяли переказував мільйони доларів у вигляді хабарів турецьким посадовцям, зокрема членам найближчого оточення Ердогана. Його вбили 5 лютого 2025 року в Гаазі.

Антикорупційне законодавство Антикорупційне законодавство включає Кримінальний кодекс Туреччини, який криміналізує різні форми корупційної діяльності, включаючи активне та пасивне хабарництво, спроби корупції, вимагання, підкуп іноземної посадової особи, відмивання грошей та зловживання службовим становищем. Тим не менш, антикорупційні закони виконуються погано, а антикорупційні органи вважаються неефективними. Існує нестача захисту для викривачів.

Див. також Міжнародна антикорупційна академія Група держав проти корупції Міжнародний день боротьби з корупцією ISO 37001 Системи управління щодо протидії хабарництву Конвенція ООН проти корупції Transparency International

Нотатки

Примітки

Посилання

Профіль корупції в Туреччині на порталі Business Anti-Corruption Portal