Жуковецькі

Жуковецькі () — один чи декілька родів.

Походження Волинь Найдавніші згадки на Волині сягають середини XVI ст. Вони відсутні у переписі литовсько-руського війська 1528 р., але згадані у ревізії волинських замків 1545 р. 8 жовтня 1568 р. перед урядниками луцького земського суду стояла земянка Овдокія Жуковецька яка "оповедала и добровольно сознало", що ще від 1451 р. у її родині зберігається грамота князя Свидригайла на володіння маєтностями.Минуле і сучасне Волині та Полісся. Том 10

Жуковецькі були власниками маєтку Жуковець у Луцькому повіті на Волині. Вірогідно рід вже на той час був небагатим. Майбутній возний Іван Жуковецький у 1570 р. сплатив податок менше одного флорина, що свідчить про невеликі розміри його земельних володінь. У реєстрі 1583 р. у нього вказані 3 огродники які заплатили по 4 гроші кожен; і 2 огродники які заплатили 2 гроші. В тому ж реєстрі фіксується Северин Жуковецький у якого огродників 3 і 3, а також 2 підсусідки.Źródła dziejowe, t.6Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і центральна УкраїнаZBIGNIEW ANUSIK. Własność ziemska w województwie wołyńskim w 1570 roku Невідомо чи на той час існували один чи два Івани Жуковецькі. Серед обивателів Луцького повіту, які присягали або не з'явились до присяги Короні 25 травня 1569 р. фіксувались одночасно Іван (Ян) Жуковецький з Жуковця та Іван Жуковецький з Холонева.Архив Юго-Западной Россіи Том 2 Але відомо що у 1582 році Іван Жуковецький звернувся до суду зі скаргою на пасерба Прокопа Холоневського, який вигнав його з маєтку Холонів і захопив документи на маєтки Жуковець і Горзвин.Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. — К. : Інститут історії України НАН України ; Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. — Т. ІV: На пошану Миколи Федоровича Котляра з нагоди його 85-річчя. — 294 с. Про родинний зв'язок Жуковецьких з Холоневом та Холоневськими свідчить заміжжя Анни Жуковецької за Дмитром Холоневським.Die Adlige Polnische Familie Balaban. The Noble Polish Family Balaban.

Крім вищезгаданих також є відомості про Раїну Янівну Жуковецьку (пом. 1584), дружину Гаврила Єрлича-Тиненського. У 1584 р. вони продали частину села Івачків шляхтянці Малинській.Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich . — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1906. — Cz. 1. — T. 9. — S. 20. Соціум. Альманах соцальної історії, томи 4–5 А також Дмитра Жуковецького, який виступив свідком на боці Михайла Мишки-Варковського, після наїзду на його маєток Варковичі з боку урядника князя Острозького — Трояна Чарнацького.Сборник материалов, относящихся к истории панов-рады Великого Княжества ЛитовскогоBoniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1906. — Cz. 1. — T. 3. — S. 56.

Вірогідно на початку XVII ст. родина вкінець збідніла, і втратила родовий маєток. Відомо що у 1608 році вони продали Горзвин брацлавському каштеляну Яну Харленському.Złota księga szlachty polskiej, t.15 Чи не останнім відомим представником роду був Ян Жуковецький (пом. 3 червня 1640).Napływ szlachty polskiej na Ukrainę, 1569-1648 Хоча у другій половині XVII ст. є відомості про писаря володимирської катедри Василія Жуковецького та його брата — генерального намісника володимирської катедри Мартина Жуковецького, втім їхня приналежність до даного роду невідома.Історико-політологічна спадщина і сучасна УкраїнаТЕСТАМЕНТАРНІ ПРАКТИКИ В МІСЬКОМУ СОЦІУМІ ВОЛИНІ КІНЦЯ ХVI — XVII ст.: ПРАВОВI, СОЦІОКУЛЬТУРНІ ТА МАЙНОВІ АСПЕКТИНаталія Білоус. За крок до Вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI-XVII століть / Відп. ред. Г. Боряк. НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України; Видавничий дім "Простір", 2021. — 536 с.

Київщина Жуковецькі на Київщині та Брацлавщині згадувались у ревізіях українних замків 1545-1552 рр. Також були відомі як Крижановичі чи Крижановські.Памятники, изданные Временною коммиссіею для разбора древних актов, Высочайше учрежденною при Кіевском военном, Подольском и Волынском Генерал-Губернаторѣ, т. 4 Петро Жуковецький у 1607 р. згадується як Овруцький намісник. Ян Жуковецький був серед підписантів постанови з'їзду овруцької шляхти 20 серпня 1702 р.Акты, относящиеся къ истории южной и западной России, т. 2Акты о козаках Також у козацькому реєстрі 1649 р. серед козаків Білоцерківського полку значився Семен Жуковецький (Семєнъ Жуковецъкии), якого українські дослідники пов'язують з даним родом.Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Упорядн. О. В. Тодійчук (гол. упорядн.), В. В. Страшко, P. І. Осташ, Р. В. Майборода; Ред. кол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.), Г. В. Боряк, Я. Р. Дашкевич, В. І. Крекотень, М. П. Лукичов, Ю. А. Мицик, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, В. А. Смолій, П. С. Сохань, Н. М. Яковенко. НАН України. Археографічна комісія, Інститут української археографії, Інститут історії України; Російський державний архів давніх актів. — К.: Наукова думка, 1995. — 592 с. — (Джерела з історії українського козацтва)Збереження та розвиток козацьких традицій Волинського краю у доробку Григорія ГуртовогоKiev Voivodship During the Reign of Sigismund III Vasa

На початку XVII ст. у Київському воєводстві також фіксувався рід Жуковецьких vel Крижан-Жуковецьких. Їхнє походження, віросповідання та пов'язаність з вищезгаданими Жуковецькими невідома.H. Litwin. Denominational Composition of the Kievan Nobility 1569‑1648 Хоча відомо що на початок XVII ст. з цього роду походив одноіменець вищезгаданого овруцького намісника Петро Жуковецький, по якому залишились спадкоємці Ян та Якуб. У 1618 році Станіслав Крижан-Жуковецький подав позов проти їхнього опікуна Федора Жуковецького чи його однойменного батька та Богдани з Маковських. Суперечка виникла через невиконання судового рішення та відмову відповідачів звільнити маєтності Ніжиненське та Вощиловщину. Оскільки відповідачі не лише утримували маєтки, а й чинили опір судовій екзекуції, Станіслав домігся для них баніції.Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie

Вірогідно баніція спричинила до міграції Федора до Литви, де він став ротмістром козацької хоругви у князя Криштофа Радзивілла, а потім вітебським підвоєводою та помічником князівської економії. В нотатках геральдика Войцеха Вєляндки їхнім гербом вказаний Сліповрон, а водночас згадував їх також як Крижан-Жуховецьких ().

Інші регіони У 1639 р. в ординації пущі лісництва Перштунського згадується осочник Яків Жуковецький;Ординация королевских пущ в лесничествах бывшаго Великаго Княжества Литовскаго на Чернігівщині в середині XVIII ст. мешкав священник Федір Дворнецький від якого пішов рід Дворнецьких-Жуковецьких;Нариси історії Чернігівщини періоду козацтва: Борзна, Волинка а в Галичині у XIX ст. є згадки про священників Адама та Вільгельма Жуковецьких, а також поміщика Юзефа Жуковецького — власника нерухомості у сс. Глинна, Золочівка, Каплинці та ін. Бережанського циркулу.ЦДІАЛ ф. 166 оп. 27 — КРАЙОВА ТАБУЛЯ, м. ЛЬВІВ (1780 — 1896 рр.) Але їх усіх зв'язок і приналежність до вищезгаданих Жуковецьких невідома.

Коментарі

Примітки