Іван Жуковецький ( ) — генеральний возний Волинського воєводства.Іменний покажчик до ф. 256, Замойські — польські магнати

Біографія Походив з руського волинського шляхетського роду Жуковецьких — власників маєтку Жуковець у Луцькому повіті. Відомо що у 1570 р. він сплатив податок менше одного флорина, що свідчить про відносно невеликі розміри його земельних володінь.Litwin H. Napływ szlachty polskiej na Ukrainę: 1569 — 1648ZBIGNIEW ANUSIK. Własność ziemska w województwie wołyńskim w 1570 roku

У 1569 р. під час Люблінської унії присягнув Короні.Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна : биография отдельного лица. Т. 1 : Студії Обіймав уряд генерального возного Волинського воєводства, але в деяких джерелах фіксується як возний Луцького повіту.Минуле і сучасне Волині та Полісся, т. 20Архив Юго-Западной Россіи Том 8, Випуск 6 Неодноразово залучався до розв'язання конфліктів між землевласниками та орендарями: У жовтні 1580 року він, разом із іншим шляхтичем Іваном Холоневським, перебував у Горохові в будинку войтовича Омеляна. Під час цього перебування вони стали жертвами нападу Івана Цевовського та його слуг, унаслідок чого шляхтичі були побиті та пограбовані.ВОЛИНСЬКЕ МІСТЕЧКО ГОРОХІВ У XV — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст. (ШТРИХИ ДО ІСТОРІЇ) У вересні 1583 року він виступав свідком у справі про порушення меж Горохова із селом Бозовим, що належало князю Марку Сокольському; тоді він офіційно підтвердив наявність межі, яка розділяла ці ґрунти. 1 лютого 1588 року він ніс позов від імені короля до князя Олександра Пронського за скаргою Адама Рудавського щодо відібрання двору і маєтностей у селах Волиця і Брани. Князь мав з’явитися до королівського суду впродовж чотирьох тижнів у Кракові або там, де перебуватиме королівський двір.Україна в Центрально-Східній Європі. — Вип. 15. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2015. — 438 с. У березні 1593 р. свідчив у Луцьку, що по смерті Тимоша Полубенка і його дружини, які займались жебрацтвом, їхня маленька дочка, яка ледве говорить разом з бабцею живе у “дворцу” Г. Колмовського.ГРИГОРІЙ КОЛМОВСЬКИЙ: ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛИНСЬКОГО ШЛЯХТИЧА (ДРУГА ПОЛОВИНА XVI — ПОЧАТОК XVII ст.) У березні 1605 року, він засвідчував факт нападу та побиття горохівського війта Германа Федоровича орендарем Абрамом Шмойловичем. У червні 1605 року, за дорученням тогочасного тримача Горохова Станіслава Мнішка, Жуковецький разом із урядником Самуелем брав участь у спробі повернути вкрадених у міщан коней та затримати злодія в Муравиці, хоча місцева адміністрація відмовилася видати затриманого.

У 1607 році був свідком великої пожежі яка знищила містечко Камінь, про що склав акт зазначивши що тоді згоріло 65 будинків, також 9 будинків ринкових, три церкви і три попівські будинки.

Одноіменець Серед обивателів Луцького повіту, які присягали або не з'явились до присяги Короні 25 травня 1569 р. фіксувались одночасно Ян Жуковецький з Жуковця та Іван Жуковецький з Холонева.Архив Юго-Западной Россіи Том 2 Невідомо чи мова про дві або одну й ту саму особу, через те що в різних джерелах обидва фіксуються одночасно під обома іменами. Але відомо що у 1582 році Іван Жуковецький звернувся до суду зі скаргою на пасерба Прокопа Холоневського, який вигнав його з маєтку Холонів і захопив документи на маєтки Жуковець і Горзвин. Що свідчить про те що останній одночасно володів частинами маєтків в обох населених пунктах.Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. — К. : Інститут історії України НАН України ; Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. — Т. IV: На пошану Миколи Федоровича Котляра з нагоди його 85-річчя. — 294 с.]

Вірогідно дружина одного з них Авдотья мала конфлікт з Василем Холоневським, і захопила його привілеї та інші речі. 15 березня 1567 р. вона домовилась з ним про їх повернення у домі підсудка земського суду кн. Остафія Сокольського.Опись актовой книги Киевского центрального архива, т. 1895

Примітки