"Райська яблінка" (1931) — єдина прижиттєва збірка малої прози Дарії Віконської, взірець жіночого інтелектуального модерністичного письма української літератури. Оповідання письменниці — асюжетні; основний конфлікт, що виникає між протагоністами, перенесений з почуттєвої, емоційно-подієвої площини дії у мисленнєву площину думки. Розгортаючись у формі інтелектуальної дискусії, він надає текстам жанрових ознак філософської мініатюри, своєрідних філософських етюдів, за словами самої авторки — “діалогів”. Творам письменниці властиві рефлексійність, аналітичність художнього вислову, внутрішня дистанційованість, відстороненість і споглядальність перспективи, що породжує оповідну безсторонність, опосередкованість судження; домінування діалогізму, зрідка монологізму викладу. Її цікавлять не стільки персонажі у їх ускладненій психологічній характеристиці, скільки сформульовані, окреслені ідеї, що вступають між собою у суперечку, виразниками і носіями яких, властиво, вони і є. Серед ключових проблем оповідань збірки переважає розкриття сутності таких понять, як любов, кохання, дружба, краса природи, мистецтво, людське буття, подане крізь призму людських взаємин — між- (“я”-“ти”) і поза-/понад-/особистісного (“індивідуум”-“світ”) характеру.
Прикметною особливістю авторкової манери письма є дуалістичність її світоглядної концепції, що реалізується через використання розгалуженої мережі бінарних опозицій. Смисловою домінантою всієї збірки оповідань Д. Віконської є протиставлення “тілесності” / “духовності”; вони слугують поетикальним стрижнем текстів, на який нанизуються додаткові, які, своєю чергою, творячи ускладнену систему протиставлень, розширюють її семантичне поле до світоглядних універсалій: жінка / чоловік; чуттєвість / інтелектуалізм; поневолення / свобода; особистісне / позаособове; скінченність / безмежність; дочасність / вічність; матеріалізм / метафізика. Моделюючи діалогічні ситуації своїх персонажів, письменниця підважує усталені категорії духовності, вічності, метафізичності чи свободи як питомо чоловічої світоглядної системи, протиставляючи їм багатство інтелектуального світу жіночої особистості, органічно вписуючись у художній контекст західноєвропейської модерністичної свідомості.
Література: Дарія Віконська. Райська яблінка. Львів, 1931. Накладом "Книгарні Наукового Товариства імені Тараса Шевченка". Обгортка та ініціяли Павла Ковжуна. 102 с.
Джерела: 1. Поліщук Н. Східноєвропейська модель модерністської жіночої прози: Софія Налковська versus Дарія Віконська // Слов’янські літератури у світовому культурному контексті: універсальне та індивідуальне : [збірник наукових праць] / відп. ред. П. В. Михед. – Ніжин, 2019. – С. 349-369.
2. Поліщук Н. Спокуса і аскеза «Райської Яблінки»: модус жіночого модерністичного письма міжвоєнної Галичини // «Райська Яблінка». Антологія української малої «жіночої» прози Галичини міжвоєнного періоду / Упор., літ. редакція, передм. і прим. Н. Поліщук. – Л.: ЛА «Піраміда», 2014. С. 9-39. __ІНДЕКС__