Ядвіга Явурківна

Ядвіґа Явурківна (; 1880 у Жирардуві, Королівство Польське, Російська імперія - померла 11 серпня 1944 у Варшаві, Польська Республіка під німецькою окупацією) – вчителька, яка разом із Ядвіґою Ковальчуківною заснувала та протягом 41 року керувала приватною школою для дівчат, відомою як «Школа на Вейській». Обох дочок Ядвіґи розстріляли німці під час Варшавського повстанняpraca zbiorowa, red. Wanda Karpowicz: Szkoła na Wiejskiej. Kraków: Znak, 1974.Wanda Karpowicz: Kowalczykówna Jadwiga (1874-1944). W: Polski Słownik Biograficzny. T. Tom XIV (1968–1969): Kopernicki Izydor - Kozłowska Maria. Kraków: Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN, s. 520–521.Wanda Karpowicz i Irena Łapinowa: Jawurkówna Jadwiga (1880–1944). W: Polski Słownik Biograficzny. T. Tom XI (1964–1965): Jarosław - Kapliński Seweryn. Kraków: Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN, s. 120

Біографія Батьком Ядвіги Явурківни був відомий жирардівський лікар Генрик Александер Явурек (1831–1895), а матір'ю — Емілія Явурек, уроджена ЛімпрехтPoszukiwane koligacje dla tomu 11. PSB. [w:] Wielka Genealogia Minakowskiego [on-line]. www.wielcy.pl. [dostęp 2011-12-13]. (pol.).. Ядвіга спочатку навчалася в школі в Жирардуві. Після смерті батька вона переїхала до Варшави з матір'ю та сестрою Мартою. Там вона закінчила гімназію імені Кароліни Стшемінської. З 1898 по 1903 рік вона навчалася в Літаючому університеті, де здобула ступінь бакалавра гуманітарних наук, і викладала в приватних підпільних класахJadwiga Jawurkówna, Panna Jadwiga Biała. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 14..

1898 року вона познайомилася з родиною відомого варшавського астронома Яна Ковальчика та потоваришувала з його дочкою Ядвіґою Ковальчуківною (1874–1944) .

Обидві подруги мріяли про створення сучасної школи для дівчат, заснованої на атмосфері довіри, взаємної поваги та толерантності. Вони прагнули виховувати учениць у дусі патріотизму, відкритості до чужих переконань, а також відповідального й творчого ставлення до праці Barbara Petrozolin-Skowrońska, „Kowalczykówny" i ich szkoła na Wiejskiej, recenzja książki "Szkoła na Wiejskiej", Kronika Warszawy, Tom 34, 116-120, Warszawa 2007, „Biblioteka Warszawska", Muzeum Historyczne m.st. Warszawy.

Школа на вулиці Вєйській

1903 року Ковальчиківна та Явурківна, яких учениці та викладачі називали відповідно «панна Ядвіґа Чорна» і «панна Ядвіґа Біла», заснували приватну школу на вулиці Вейській, 5. Цій школі вони присвятили все своє життя. Керівниці школи фактично подолали численні обмеження, запроваджені царською владою у сфері освіти ще до відновлення незалежності ПольщіHistoria szkoły. 1. Od powstania szkoły do odzyskania niepodległości (1903–1918). W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 18–20.. У міжвоєнний період, у 1918–1939 роках, вони активно розвивали шкільну інфраструктуру, модернізували навчальні програми та впроваджували нові методи викладанняHistoria szkoły. 2. Lata międzywojenne (1918–1939). W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 21–23..

У школі на Вєйській працювали відомі педагоги й науковці, серед яких були Конрад Гурський, який викладав польську мову, Генрик Мосціцький — історію Польщі, Стефан Кульчицький — математику, Ян Бабінський — хімію, Тадеуш Мілобендзький — фізику та проводив підпільні заняття, Юзеф Біркенмаєр — латинську мову, отець Антоній Богданський та отець Ян Мауерсбергер — релігію, Зофія Несіоловська-Ротертова — польську мову, Ян Еренфойхт — математику і фізику, а також Зофія Еренфойхтова, уроджена Дорошевська, яка викладала хімію, і Ванда Карпович — біологіюWanda Karpowicz: Wspomnienia o mojej pracy w szkole. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 108..

Під час лабораторних занять учительці біології допомагала сестра Ядвіґи Білої — Марта Явурківна. Вона також виконувала обов’язки класної наставниці та викладала рукоділляAneks do książki op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 259–265. zawiera listę nauczycieli i wychowawczyń (1903–1944), z informacją o wykładanym przedmiocie i okresie pracy w Szkole..

Ядвіґа Явурківна від часу заснування школи 1903 року й до початку повстання викладала релігію, а у 1903–1939 роках також проводила заняття зі співуLista nauczycieli i wychowawczyń (1903–1944). W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 260..

Ставлення до релігії Обидві Ядвіґи надавали великого значення вихованню учениць школи на Вейській у католицькому дусі, водночас зберігаючи атмосферу глибокої толерантності до різних релігійних переконань і політичних поглядів. Тереза Ланді — сестра Тереза з Лясок, випускниця школи 1911 року, — писала з цього приводуZofia Landy (Siostra Teresa z Lasek): W atmosferze prawdy i tolerancji. W: praca zbiorowa, red. Wanda Karpowicz: Szkoła na Wiejskiej. Kraków: Znak, 1974, s. 86-92.:

«…щодо нашої школи часто поширювалися суперечливі думки. Одні стверджували, що це монастир, де дві черниці в чорно-білому одязі виховують учнів у нездоровому містицизмі, інші – що «ці соціалісти приведуть їх на барикади».

(«Школа на Вєйській», Знак 1974, с. 91).

Сестра Тереза пояснила, чому атеїсти та представники різних конфесій так прагнули записати своїх дітей до виключно католицької школи в Ковальчуківни та Явурківни :

«Вони вважали, що не порушать совісті своїх дітей, що викладатимуть свою правду з повною повагою до того, що батьки дітей вважали правдою».

("Школа на Вєйській", Знак 1974, с. 90).

Вона також написала:

«Якби мені довелося визначити, що я вважаю найвидатнішою рисою нашої школи, я б без вагань сказав: атмосфера правди. Ядвіги так любили правду і так міцно вірили в її життєдайну силу та виховну цінність, що вона створювала навколо них непереборне коло правди».

("Школа на Вєйській", Знак 1974, с. 90).

Друга світова війна

Під час німецької окупації 1939–1945 років обидві Ядвіґи продовжували педагогічну діяльність. Навчання на рівні початкової школи проводилося у різних приміщеннях, наданих окупаційною владою, а також частково в межах підпільного навчання — у приватних помешканнях, оскільки перший і другий класи гімназії та ліцею були заборонені німецькою владою.

Під часВаршавського повстання Ядвіґа Явурківна мешкала разом із тяжкохворою Ядвіґою Ковальчуківною та численними членами її родини у квартирі № 41 в будинку на Алеї Незалежності, 132, яка належала племінникові Ковальчуківни — Віктору Еренфойхту. Там усіх їх розстріляли німці, а їхні тіла спалено разом із будинком (див. обставини смерті Ядвіги КовальчуківниAniela Miklaszewska-Ehrenfeucht: Okoliczności śmierci Jadwigi Kowalczykówny i Jadwigi Jawurkówny. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 15–16.)

У 1950-х роках на фасаді будинку за адресою Алея Незалежності, 132/136, було встановлено меморіальну таблицю роботи скульптора Чорека, присвячену пам’яті мешканців будинку, убитих під час повстанняStanisław Ciepłowski: Napisy pamiątkowe w Warszawie XVII-XX w.. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987, s. 147. ISBN 83-01-06109-X..

Спогади

Сорокарічний період діяльності Школи було увічнено у книзі «Szkoła na Wiejskiej» («Школа на Вейській»). Ідея підготувати це видання виникла ще до початку Другої світової війни — під час зустрічі випускниць, організованої з нагоди 30-ї або 35-ї річниці школи. Після війни, 1945 року, збір матеріалів було відновлено. Значна група викладачів і випускниць школи долучилася до підготовки книги, яка вийшла друком 1974 року

У вступі, підготовленому редакційною колегією, зазначалосяWstęp. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 5–9.

«…донести до сучасних польських освітян незмінні педагогічні та освітні цінності, що характеризували Школу на вулиці». Вони є значним внеском у розвиток прогресивної польської освітньої думки першої половини 20 століття. Історія польської освіти (особливо у Варшаві) цього періоду була б неповною без врахування досягнень Школи Ядвіги Ковальчуківни та Ядвіги Явурківни.»

(«Школа на вулиці Вейській», уривок зі вступу, підготовлений редакційною колегією). Книга містить, зокрема, фрагменти листа, написаного Ядвіґою Явурківною професорові Конраду Гурському влітку 1943 року. Адресат вирішив оприлюднити уривки цього листа, хоча раніше Явурківна писала йому, коментуючи біографію Станіслава Кшемінського, укладену Гурським:

Книга містить, зокрема, фрагменти листа, написаного Ядвіґою Явурківною професорові Конраду Гурському влітку 1943 року. Адресат вирішив оприлюднити уривки цього листа, хоча раніше Явурківна писала йому, коментуючи біографію Станіслава Кшемінського, укладену Гурським:

«Мене цікавлять подробиці життя людини, але моя стримана й замкнена натура противиться розкриттю надто особистих та інтимних переживань».

Конрад Гурський, який протягом дванадцяти років працював у школі на Вєйській, вважав наведені нижче слова своєрідним духовним заповітом пані ЯдвіґиKonrad Górski: Panny Jadwigi Biała i Czarna. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 94–103.:«…упродовж цих чотирьох років багато чого довелося пережити неодноразово, а переживання, поняття та проблеми, які колись сприймалися здалеку — з літератури, оповідей чи спостережень, — стали реальністю й тепер щоденно переживаються з усією глибиною та болем. Бог веде нас до святості всіма можливими шляхами — і спільно, і кожного окремо»

(«Школа на вулиці Вейській», с. 102)

У завершенні листа вона писала:«Прощавайте! Слова, якими я хотіла б із вами попрощатися, поки що ще стримує моє перо; ми не знаємо, що буде з нами далі, але найважливіше одне: “щоб чи то через життя, чи то через смерть Бог прославився в нас”»

(«Школа на вулиці Вейській», с. 102).

Примітки