Ванда Бартовна, справжнє ім'я Ванда Барт, у шлюбі Гебетнер (, 21 червня 1917, Варшава, Королівство Польське — 31 серпня 1980, Варшава, Польська Народна Республіка) — польська акторка театру, кіно та радіо.

Біографія Народилася в родині Адама та Зофії Барт. Після закінчення середньої школи у Варшаві приватно навчалася акторської майстерності. 1937 року склала екстерном акторський іспит у Державному інституті театрального мистецтва (Państwowy Instytut Sztuki Teatralnej, PIST) та 8 червня того ж року дебютувала на сцені Камерного театру у Варшаві в комедії «Меценат Болбек і його чоловік» (Mecenas Bolbec i jego mąż) Л. Вернея та Г. Бера. З цим театром була пов'язана до початку Другої світової війни. Також співпрацювала з Польським радіотеатром.

Під час німецької окупації працювала офіціанткою в кав'ярнях «Café Jaracz» та «Café Bodo». 1940 року нетривалий час виступала в Театрі міста Варшави (Teatr Miasta Warszawy). 1942 року одружилася і до завершення війни вже не працювала як акторка. Після Варшавського повстання переїхала до Лодзі.

З червня 1945 року вона була учасницею Театру мініатюр «Сирена» в Лодзі, а з жовтня того ж року та потім протягом сезону 1945/46 років працювала в Муніципальному театрі «Комедія» в Гдині. У сезоні 1946/47 років виступала у Гданському воєводському театрі акторів, а з 1947 по 1949 рік — у театрі «Вибжеже». Повернулася до Варшави 1950 року, працюючи послідовно в Театрі Будинку польської армії, Драматичному театрі, Театрі «Сенсація» та Ляльковому театрі «Гуллівер» (до 1960 року). З 1954 по 1958 рік виступала в Театрі Польського радіо.

Після завершення акторської кар'єри працювала службовицею у Середміському житловому кооперативі у Варшаві.

Ванда Бартовна-Гебетнер — героїня документального фільму 1973 року «Проживи одне життя добре…» режисерки Кристини Гричеловської.

Вона померла у Варшаві та була похована на Повонзківському кладовищі (ділянка 236-5-3)Cmentarz Stare Powązki: GEBETHNEROWIE, [w:] Warszawskie Zabytkowe Pomniki Nagrobne [dostęp 2019-10-29]..

Вибрані театральні ролі

1937 — Адвокат Болбек та його чоловік Невинні як школярка Глибина на Зимній як Nika Kerczówna Королева Єлизавета, жінка без чоловіка в ролі Мері 1939 — Жінка з маленьким серцем у ролі Ізабелли Мораль пані Дульської як Ганка 1946 — Музика на вулиці як Fela (реж. Вацлав Застжеганинський) 1947 — Чоловік і дружина як Юстисія (реж. Ванда Яршевська) 1948 — Shots on Długa Street за роль Лоли (реж. Галина Галова) 1950 — Для тих, хто на морі як Szabunina (реж. Łazarz Kobryński)

1953 — Васса Желєзнова в ролі Наталії (реж. Станіслава Пержановська)

1953 — «Пан Коханець» у ролі Леосії Пуцятовни (реж. Стефан Вронцький) 1954 — «Велика людина для малого бізнесу» в ролі Аніели (реж. Ольга Кошуцька) 1954 — Рік 1944 як селянка (реж. Владислав Красновецький) 1954 — «Алкад із Заламеї» за роль Інес (реж. Людвік Рене) 1960 — «Таємничий двійник» у ролі Едіти (реж. Збігнєв Сток)

Фільмографія

1937 — Ти, що сяєш у Ворітці Зорі як сусідка Малевича 1938 — Мої батьки розлучаються як Зося Черська 1938 — Лякає касирка 1938 — За гріхи, скоєні не як Амелія, дочка Гольського 1947 — Останній етап у ролі Гелен

Примітки

Посилання

Wanda Bartówna, [w:] Encyklopedia teatru polskiego (baza wiedzy: Osoby) [dostęp 2021-04-09]. Wanda Bartówna na zdjęciach w bazie Filmoteki Narodowej «Fototeka»