Ванда Карпович (польською Wanda Karpowicz, народилася. 4 вересня 1897 року, Варшава, Королівство Польське, Російська імперія, - померла 22 червня 1985 року, Варшава, Польська Народна Республіка) — польська ботанікиня, фахівчиня у галузі птеридології, науковиця, викладачка та популяризаторка природничих знань, почесна членкиня Польського ботанічного товаристваSylwester Frejlak. Wanda Karpowicz (1897-1985). „Wiadomości Botaniczne”. 31 (4), s. 203-206, 1987.Wanda Karpowicz. [w:] Strona internetowa Wydziału Biologii UW; Biogramy botaników polskich, których materiały zielnikowe są zgromadzone w zielniku WB UW [on-line]. www.zielnik.biol.uw.edu.pl. [dostęp 2014-10-22]. (pol.)..
Біографія Ванда Карпович була донькою педагога Станіслава Карповича та Марії Карпович, уродженої Крушевської. З 1911 року навчалася у приватній жіночій школі Ядвіги Ковальчуківни та Ядвіги Явурковни (так звана Школа на Вєйській) у Варшаві, яку закінчила з відзнакою 1915 року
У 1914–1919 роках навчалася на факультеті математики та природничих наук Варшавського університету. Після завершення навчання працювала вчителькою біології у школі Ковальчуківни та Явурківни (1919–1939). У цей же період підготувала докторську дисертацію.
1964 року вийшла на пенсію, однак продовжувала наукову й популяризаторську діяльність, зокрема в Польському ботанічному товаристві та Товаристві загальних знань. Під час Другої світової війни вона організовувала таємне навчання в окупованій Варшаві.
Після війни, у 1945–1947 роках, працювала в Лодзькому університеті на кафедрі анатомії та цитології рослин, а також у Вищій педагогічній школі та середніх школах міста. 1947 року їй доручили організацію Варшавського методичного центру для вчителів біології. Водночас викладала у ліцеї імені Стефана Баторія.
У наступні роки працювала:
— доценткою кафедри загальної ботаніки Вищої педагогічної школи у Варшаві (1950–1953);
— у лабораторії лісової фітосоціології Інституту ботаніки Польської академії наук (1954–1956);
— на кафедрі систематики рослин і географії факультету біології та наук про Землю Варшавського університету (1959–1964).
Також читала лекції з ботаніки та методики викладання біології на педагогічному факультеті Варшавського університету й у Студії педагогіки для працюючих.
1964 року вийшла на пенсію, однак продовжувала наукову й популяризаторську діяльність, зокрема в Польському ботанічному товаристві та Товаристві загальних знань.
Вона померла 1985 року. Похована на Північному міському кладовищі у Варшаві .
Наукові дослідження Свої перші наукові дослідження Карпович проводила під керівництвом Болеслава Гриневецького. 1927 року в Кракові захистила докторську дисертацію «Дослідження розвитку заростків і першого листя спорофіта домашніх папоротей (Polypodiaceae)».
У наступні роки вона проводила, серед іншого, порівняльні дослідження видів з родів Dryopteris та Thelypteris, включаючи картографування їхніх місцевостей та аналіз їхніх ареалів на серпентинітах
Карпович зібрала для гербарію Варшавського університетуZielnik WB UW. [w:] Strona internetowa Wydziału Biologii UW [on-line]. www.zielnik.biol.uw.edu.pl. [dostęp 2015-12-12]. (pol.). всі види польських папоротей, одночасно перевіряючи правильність визначення наявних колекцій. Ця праця тривала приблизно до 1970 року
Викладацька робота та популяризація природничо-наукових знань Ванда Карпович, донька відомого педагога, розпочала свою педагогічну кар'єру як учителька біології у школі Ядвіги Ковальчуківни та Ядвіги Явурківни, де працювала до завершення існування закладу 1944 рокуBarbara Petrozolin-Skowrońska. "Kowalczykówny" i ich szkoła na Wiejskiej. „Kronika Warszawy”. 34 (4 (135)), s. 116-120, 2007. (pol.)praca zbiorowa, red. Wanda Karpowicz i wsp.: Szkoła na Wiejskiej. Kraków: Znak, 1974.; praca zbiorowa: Szkoła na Wiejskiej. Warszawa: Biblioteka Warszawska, 2007. ISBN 83-88477-85-4.).Aneks do książki op.cit.: Szkoła na Wiejskiej; lista nauczycieli, D–J. s. 261Historia szkoły. 2. Lata międzywojenne (1918–1939). W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 21–23.. Вона продовжила справу своєї відомої попередниці на цій посаді — Ванди Габеркантовни, ініціаторки наочного викладання предмета та авторки методичних посібниківWanda Karpowicz): Wspomnienie o mojej pracy w szkole. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 108–114.Wanda Karpowicz): Nasi biologowie. W: op.cit.: Szkoła na Wiejskiej. s. 228–237..
Скориставшись ширшими можливостями, які школа отримала після відновлення незалежності Польщі, вона організувала куточок живої природи (поруч з уже наявною природничою лабораторією), де були, зокрема, акваріуми, тераріуми, інсектарії та клітка із зерноїдними птахами.
Вона розвивала в учнів навички спостереження за розвитком рослин, навчаючи їх вести домашні щоденники вирощування рослин з описами та власноручними малюнками. Також створила шкільну читальню і бібліотеку книжок, а також науково-популярних і природничих журналів.
У 1928–1933 роках вона намагалася впровадити у викладанні біології так звану Дальтонську систему навчання, яка передбачала виконання учнями індивідуальних «місячних завдань» на основі самостійного читання та спостереженьHelena Parkhurst: Wykształcenie według planu daltońskiego. [w:] Informacje o książce [on-line]. Książnica Atlas, Lwów. [dostęp 2011-12-22]. (pol.).. На її думку, ця система добре розвивала здібних учнів, однак була менш ефективною для школярів, які не цікавилися природничими науками, а також ускладнювала формування колективної роботи в класі.
1933 року вона повернулася до традиційного навчання, використовуючи метод «керованого навчання»Hall-Quest, Alfred Lawrence, 1879-: Supervised study; a discussion of the study lesson in high school (1916). [w:] Internet Archive [on-line]. New York, Macmillan Co., 1916. [dostęp 2011-12-22]. (ang.). За прикладом Ванди Габеркантувни та Вацлава Єзерського організовувала тематичні біологічні екскурсії до варшавських парків та околиць міста, а також дводенні виїзди, зокрема до Казімежа Дольного, Біловезької пущі, Ойцува. та Кременця на Волині Учні вели хроніки екскурсій із результатами спостережень, власними малюнками та фотографіями. Карпович також керувала шкільним садом у садах Фраскаті та біологічним гуртком, створеним 1928 року.
1937 року вона підготувала нові програми з біології для дворічної природничої гімназії, створеної після реформи міністра Януша Єнджеєвича. До програми було включено, зокрема, питання еволюції та спадковості, які раніше не викладалися.
Під час німецької окупації Карпович організувала таємні академічні курси, де близько 300 студентів навчалися біології, медицини, стоматології та хімії.
Після війни читала лекції з біології та методики викладання біології у Лодзькому університеті, Варшавському університеті та Варшавській педагогічній школі. Свої лекції вона супроводжувала власноручними ілюстраціями та ботанічними екскурсіями
Ванда Карпович активно займалася популяризацією природничих наук. У міжвоєнний період брала участь у діяльності Товариства дослідників природи імені Станіслава Сташица та Польського товариства дослідників природи імені Коперника. У 1948–1966 роках очолювала секцію популяризації Польського ботанічного товариства, підтримуючи співпрацю з учителями біології та центрами їхнього професійного вдосконалення
Публікації Публікації Ванди Карпович проілюстровані елементами з каталогу бібліотеки Варшавського університету :
1956 – З еволюції рослинного світу, ескізи, Видавництво державних шкіл (PZWS), Варшава 1958 – З еволюції рослинного світу, ескізи, [малюнок Казімєжа Перича], 2-ге видання, PZWS, Варшава 1964 – Методика ботанічних екскурсій для вчителів початкової школи (спільно з Дельфіною Гайовною), PZWS, Варшава 1965 – Методика викладання біології, Державне наукове видавництво (PWN), Варшава 1969 – Папороті, PWN, Варшава 1972 – Папороті, 2-ге видання, PWN, Варшава.
Ванда Карпович також була головою редакційного комітету книги «Школа на вулиці Вєйській» («Szkoła na Wiejskiej»), підготовленої на честь педагогічних досягнень Ядвіги Ковальчуківни та Ядвіги Явурківни та всього педагогічного колективу школи, якою вони керували. Перше видання книги вийшло друком 1974 року, а розширене друге видання (2007) було підготовлено після смерті Ванди Карпович.
Примітки