Штаб-лікар (, нижчі — лікар, підлікар) — посада військового медика у Російській імперії, перший вчений ступінь («класний ступінь», що відповідає 10-му класу «Табеля рангів» ), що одержувалася студентами лікарської справи, офіційна назва посад лікарів у Російській імператорській армії і звання у Російській імперії. Ця вища посада від «лікаря» та «підлікаря» передбачала наявність вченого ступеня, що отримується в університеті або в академії — доктор медицини.
Військовий статут Петра I у Російській імперії офіційно запровадив звання: штаб-лікар та підлікар «Лекарь» / Богоявленский Н. А. // «Большая медицинская энциклопедия в 30 томах» / гл. ред. Б. В. Петровский. — 3-е изд. — : Советская энциклопедия, 1980. — Т.12: (Криохирургия — Ленегр). — С.531—532. — 536 с.: ил..
Медична служба в Російській імператорській армії, була влаштована так, що при кожній дивізії знаходився «лікар» та «штаб-лікар»; при кожному полку — «полковий лікар», а в кожній роті «ротний лікар» або цирульник.
Штаб-лікар («штабс-лікарі») входив до складу дивізій й полків, і це звання вважалося високим, а надавалося воно тільки особам з медичною вищою освітою, та лише після «тривалої та беззаперечної служби»; їхнє число було дуже обмежене. Згідно з указом 1728 р. «штаб-лікар» отримував ранг капітан-поручника, а «лікар» — підпоручника. У 1744 р. відповідні ранги були присвоєні також лікарям військово-морського флоту.
Штаб-лікарі відповідно до циркуляра Головного штабу Російської імперії № 14 від 1860 року, отримали назву старших (полкових) лікарів.
У свою чергу «підлікарем» називали осіб із незакінченою медичною вищою освітою, які декілька років мали практичну медичну діяльність у війську. Рідше використовували цей термін для військових лікарів — «лікар», рівнозначний цивільному терміну «лікар»; за царювання Павла I у Російській імперії в 1800 р., ця назва була виключена з офіційного вживання щодо військових посад.
Отже, ступінь «лікар» надавалася випускникам вищих медичних навчальних закладів (медичних академій та медичних факультетів університетів) до 1918 року.
Натомість звання «лікар» — нижча вчено-практична медична ступінь на відміну від вищих — доктора медицини та «доктора медицини та хірургії».
До того ж у період 1803—1838 років (в тодішньому екзаменаційному статуті Російської імперії допускалися шість медичних ступенів: три ступені «лікаря» (лікар 1-го, 2-го і 3-го відділення), доктор медицини, «доктор медицини і хірургії» та медико-хірург) , нижчим вчено-практичним званням у період 1838-1884 років, і з 1884 р. знову стали вважати вченим ступенем.
З 1904 р. ступінь лікаря давалася і жінкам (наприклад — випускницям Петербурзького жіночого медичного інституту), а також тим, хто отримав докторський ступінь за кордоном Російської імперії та склав іспити при тому ж інституті. Жінки-лікарі мали ті ж права, що й чоловіки, окрім прав на отримання посади штаб-лікаря та лікаря у війську.
Див. також
(зауряд-лікар)
Бриглікар
Військова медсестра Санітар Фельдшер Санітарний інструктор Судновий лікар Бойовий парамедик
Примітки
Джерела
Посилання Международная военно-историческая ассоциация