Генріх Генріхович Кеніг (Кьоніг) (, місто Берлін, тепер Німеччина — розстріляний , місто Алма-Ата, тепер Алмати, Казахстан) — радянський діяч, відповідальний секретар обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя. Член ЦВК СРСР та ВЦВК.
Життєпис Народився в родині власника лісопильного заводу. У 1913 році закінчив гімназію в Саратові. У 1917 році закінчив три курси юридичного факультету Петроградського університету.
З червня 1917 року член Спілки німців-соціалістів Поволжя (СНР), голова Саратовського осередку. Член РСДРП з червня 1917 року.
З вересня 1917 року був кандидатом до Установчих зборів Російської республіки від Спілки (бунду) німців-соціалістів Поволжя. Потім — заступник голови судового трибуналу при виконавчому комітеті Саратовської губернської ради; голова Саратовського бюро фракції РСДРП (інтернаціоналістів).
У 1918 році — представник Поволзького комісаріату в німецьких справах у Народному комісаріаті у справах національностей РРФСР у Москві. У 1918 році повернувся в Поволжя. З серпня 1918 до січня 1919 року — завідувач обласного фінансового відділу Трудової комуни Німців Поволжя.
У січні 1919 направлений до Єкатеринбурга, де деякий час виконував обов'язки заступника керуючого Сибірської робітничо-селянської інспекції.
Незабаром знову повернувся в Область німців Поволжя, де працював експертом обласного виконавчого комітету та членом обласного виконавчого комітету Трудової комуни німців Поволжя. У 1919—1920 роках виступав за поміркований підхід у питаннях продрозкладки та хлібозаготівель. Учасник 3-ї обласної конференції РКП(б) (12-14 січня 1920 року). На конференції виступив із різкою критикою тактики партійної організації в селі, форм і методів здійснення продрозкладки, за що 21 лютого 1920 року був заарештований обласною ЧК за звинуваченням у «зриві продовольчої роботи» та «захисті куркульських інтересів». У квітні 1920 року звільнений із ув'язнення відповідно рішення Організаційного бюро ЦК РКП(б).
У квітні 1921 — 20 лютого 1924 року — відповідальний секретар обласного комітету РКП(б) Трудової комуни Німців Поволжя.
Під час голоду 1921 року — заступник голови обласної комісії допомоги голодуючим. Представник АРСР Німців Поволжя в Раді Національностей Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР (затверджений на 2-му з'їзді Рад Союзу РСР 2 лютого 1924 року).
20 лютого 1924 — січень 1928 року — відповідальний секретар обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя.
У 1927—1929 роках — слухач Курсів марксизму-ленінізму при ЦК ВКП(б); студент Інституту Червоної професури в Москві.
У червні 1929 — 1930 року — завідувач Нижньо-Волзького крайового земельного відділу.
У липні 1930 (оф. 6 січня 1931) — лютому 1931 року — 3-й секретар Нижньо-Волзького крайового комітету ВКП(б).
У лютому 1931 — 25 січня 1933 року — 2-й секретар Нижньо-Волзького крайового комітету ВКП(б).
З лютого 1933 року — уповноважений Центральної державної комісії з визначення врожайності при РНК СРСР по Чернігівській області.
У 1933—1936 роках — уповноважений Центральної державної комісії з визначення врожайності при РНК СРСР по Казахській АРСР.
До 16 липня 1937 року — заступник голови Державного планового комітету при Раді народних комісарів Казахської РСР.
16 липня 1937 року заарештований УДБ НКВС Казахської РСР у справі «про підпільну націоналістичну фашистську організацію» в АРСР Німців Поволжя. 7 березня 1938 року засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР до найвищої міри покарання за статтями 58-7, 58-8, 58-11 Карного кодексу РРФСР. Розстріляний 7 березня 1938 року в Алма-Аті.
Посмертно реабілітований 20 липня 1957 року Військовою колегією Верховного суду СРСР.
Родина Дружина, Кеніг (Кьоніг) Наталія Миколаївна (1897—1938), репресована.
Примітки
Джерела Ашимбаев Д. Кто есть Кто в Казахстане. Алматы, 2010 Кёниг Генрих Генрихович (König Heinrich) Кёниг Генрих Генрихович