Едмунд Чаплицький (; , Варшава) — весна 1940, Харків) — польський хокеїст, воротар клубу AZS Варшава, веслувальник та учасник зимових Олімпійських ігор 1928 року, підпоручник корпусу інженерії та саперів Війська Польського, жертва Катинського розстрілу.
Життєпис
Молоді роки та військова служба Народився 30 жовтня 1904 року у Варшаві в родині залізничника Олександра та Кароліни уродженої Бочковської. У 1915 р. виїхав разом з батьками до Росії. Навчався в гімназії в Полтаві. Влітку 1918 року повернувся до Варшави і продовжив навчання. Під час польсько-радянської війни був кур'єром 3-го відділу штабу Міністерства військових справ.
У 1923 році склав іспит на зрілість у чоловічій гімназії Казімежа Кульвіца у Варшаві та розпочав навчання на факультеті електроніки Варшавської політехніки. Через скрутне матеріальне становище перервав навчання. У 1930 році проходив військову службу в Школі підхорунжих резерву саперів у Модлині. Того ж року повернувся до навчання. Президент РП призначив його підпоручником резерву зі старшинством від 1 січня 1935 року та 30-м за старшинством серед усіх підпоручників резерву корпусу інженерії та саперів. Військові збори резерву проходив в електротехнічному батальйоні.
Спортивна кар'єра
Хокей на льоду Взимку займався хокеєм з шайбою, а влітку — веслуванням, представляючи AZS Warszawa. Виступав у хокейній команді клубу AZS Warszawa на позиції воротаря. У 1927—1930 роках чотири рази здобував титул чемпіона Польщі. У 1926—1927 роках брав участь у чемпіонаті Європи з хокею з шайбою (Польща посіла 4-те місце). У 1928 році став академічним чемпіоном світу з хокею з шайбою. Того ж року брав участь у Зимових Олімпійських іграх у Санкт-Моріці, де Польща після нічиєї зі Швецією 2:2 та поразки від Чехословаччини 2:3 завершила виступ на груповому етапі. У складі збірної Польщі провів 15 матчів. У 1927—1928 роках був секретарем, а в 1933—1934 роках — діячем Польського союзу хокею на льоду.
Веслування Едмунд розпочав свою кар'єру веслувальника в середині 1920-х років. Він був стерновим у веслуванні на четвірці та вісімці. У 1927 році він виграв чемпіонат Польщі у веслуванні на вісімці. Того ж року він здобув бронзову медаль на чемпіонаті Європи з веслування у веслуванні на вісімці з стерновим. Він не брав участі в Олімпійських іграх в Амстердамі та був інструктором секції веслування клубуAZS Варшава .
Подальша доля Під час Другої світової війни, після агресії СРСР проти Польщі, за невідомих обставин потрапив до радянського полону і був ув'язнений у таборі в Старобільську. Навесні 1940 року був убитий співробітниками НКВС у Харкові і таємно похований у безіменній спільній могилі в П'ятихатках, де з 17 червня 2000 року знаходиться офіційний Меморіал жертв тоталітаризму в Харкові. Фігурує під номером 3694 у «списку облікових справ вибувших військовополонених Старобільського табору НКВС СРСР» складеного навесні 1940 року Михайлом Гайдідеєм.
Його пам'ять увічнено символічною могилою на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (ділянка 315, ряд 4, могила 4)
5 жовтня 2007 року міністр національної оборони Александер Щиґло посмертно присвоїв йому звання поручика.Decyzja Nr 439/MON Ministra Obrony Narodowej z dnia 5 października 2007 w sprawie mianowania oficerów Wojska Polskiego zamordowanych w Katyniu, Charkowie i Twerze na kolejne stopnie oficerskie. Про підвищення було оголошено 9 листопада 2007 року у Варшаві під час церемонії «Катинь пам'ятаємо — вшануймо пам'ять Героїв».
Ордени та нагороди
Бронзовий Хрест Заслуги — 19 березня 1931 року «за заслуги в галузі розвитку спорту»..
Примітки
Джерела Ciesielski J., Gajowniczek Z., Przytulska G., Roman W. K., Sawicki Z., Szczerkowski R., Szumińska W. Charków. Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego. — Warszawa: Oficyna Wydawnicza RYTM, 2003. — ISBN 83-916663-5-2. (ред. Jędrzej Tucholski) Rybka R., Stepan K. Awanse oficerskie w Wojsku Polskim 1935—1939. Wyd. 2 poszerzone. — Warszawa: Wydawnictwo Tetragon Sp. z o.o., 2021. — ISBN 978-83-66687-09-7
Wryk R. Olimpijczycy Drugiej Rzeczypospolitej. — Poznań: Nauka i Innowacje, 2015. — S. 180—182. — ISBN 978-83-64864-22-3.