Єврократ (поєднання слів «європеєць» та «бюрократ») — «співробітник адміністративної комісії Європейського Союзу»Eurocrat, Merriam-Webster Online Dictionary. Retrieved 27 January 2012. або, в ширшому сенсі, будь-яка посадова особа Європейського СоюзуCuddon, J. A. et al. (1998). A Dictionary of Literary Terms and Literary Theory. Wiley-Blackwell. p. 543. . Цей термін був введений , журналістом та особистим помічником першого президента Комісії Вальтера Гальштайна, у 1961 роціJarvie, Gordon (2007) Bloomsbury Grammar Guide: Grammar Made Easy. A & C Black. p. 83. .
Існує три основні типи єврократів. По-перше, політичні призначенці, такі як європейські комісари або члени Європейського парламенту. По-друге, є функціонери або посадовці, тобто постійний персонал, який становить більшість європейських інституцій. Існує дві категорії функціонерів: помічники та адміністратори. Перші виконують «секретарські» ролі, тоді як другі мають більше обов'язків, пов'язаних з політикою або управлінням. Третя категорія – це договірні агенти. Контрактні агенти не мають трудового договору з тими ж умовами, що й функціонери. Їхній перший трудовий контракт має обмежений термін дії, і лише після кількох продовжень цей контракт може бути продовжений назавжди. Єврократи зазвичай походять з усіх країн-членів Європейського Союзу. EPSO – це головний орган, який відбирає персонал для працевлаштування в європейські інституції.
Сьогодні термін «єврократ» став охоплювати співробітників усіх інституцій ЄС, а не лише співробітників Європейської комісії.
Хоча термін «єврократ» може мати негативні конотації для деяких, фахівці Європейського Союзу та його інституцій Дідьє Георгагакакіс та Джей Роуелл використовують концепцію єврократії як спосіб опису та аналізу взаємодії між акторами та фахівцями ЄС.
Примітки