Музей Нової Гути () — філія Краківського музею, розташована у колишньому кінотеатрі «Святовід» в районі Нова Гута (Краків, Польща). Музей присвячений історії Нової Гути — найбільшого соціалістичного району Кракова, побудованого в 1950-х роках, а також ширшому контексту історії Польщі періоду 1945—1989 років (ПНР).

Історія музею Музей Нової Гути офіційно відкрито 1 березня 2019 року в результаті об'єднання відділу «Історія Нової Гути» (Dzieje Nowej Huty) Музею історії міста Кракова та Музею Польської Народної Республіки (Muzeum PRL-u).

Відділ «Історія Нової Гути» працював з 2005 року за адресою вул. Słonecznym 16. Цей відділ проводив виставки, дослідження та освітню діяльність, присвячені історії району від доісторичних часів до сучасності. Він публікував наукові та популяризаторські публікації з історії Нової Гути, а також проводив освітню діяльність.

Музей ПНР відкрився у квітні 2013 року за спільного управління муніципалітету Кракова та Міністерства культури та національної спадщини. Розташований у колишній будівлі кінотеатру «Святовід», він фокусувався на різних аспектах життя про Польську Народну Республіку — політичних, соціальних, моральних та культурних — а також для дискусій та дебатів про епоху соціалізму.

Відповідно до рішення Краківської міської ради, 1 березня 2019 року Музей Польської Народної Республіки було об'єднано з відділом «Історія Нової Гути» Краківського музею, і нова установа продовжує свою діяльність як Музей Нової Гути.

Музей розпочав свою роботу в період з 27.03.2019 по 13.10.2019 виставкою «Nowohucianin» (Новогутянин), яка вписалася одразу в два ювілеї: святкування 70-річчя Нової Гути, а також 120-річчя Музею Кракова, в рамках їхнього проекту «PrzeMieszczanie» (Переміщення). 7 червня 2019 відбулася пленерна виставка «Nasz jest ten dzień» (Цей день — наш), присвячена 30-річчю контрактних виборів 1989 року (важлива подія, що започаткувала падіння комунізму в Польщі). Восени 2019 відбулись виставки «Mój drugi dom? Huta im. Lenina» (Мій другий дім? Гутa імені Леніна) — про те, як люди сприймали Новий район і металургійний комбінат та «Kombinat formy» — виставка фотографій будівництва та просторів комбінату імені Леніна 1950—1956 років (головним організатором став Центр «Карта»).

У 2020 році пройшли виставки про пам'ятник Леніну в Новій Гуті (робоча назва «Wańka-wstańka» — «Ванька-встанька», натяк на те, що пам'ятник кілька разів зносили та повертали) та «Osiedleni. Mistrzejowice» про один із п'яти основних житлових районів Нової Гути.

Наразі музей продовжує освітньо-пропагандистську діяльність обох попередніх установ (Відділу історії Нової Гути та Музею ПНР) і є головним організатором щорічної акції «Zajrzyj do Huty» (Заглянь до Гути), до якої залучає місцеві культурні установи та активістів.

Проект розбудови 5 жовтня 2016 року було оголошено результати конкурсу на архітектурно-будівельний проект музею та проєкт постійної виставки разом зі сценарієм. Переможцем стала фірма MAE Multimedia Art & Education. Проект передбачає значне розширення музею: створення на даху будівлі кав'ярні, майстерень і літнього кінотеатру; розміщення головної експозиційної зали під площею перед будинком; облаштування залів тимчасових виставок, освітніх залів, читальні, аудіотеки, робочих кабінетів та «сусідського простору» (przestrzeń sąsiedzka), де жителі Нової Гути зможуть реалізовувати власні проєкти.

У лютому 2019 року завершили роботи над будівельним проектом, сценарієм постійної виставки та дизайном. Завдяки цьому Музей Нової Гути поєднав досвід обох попередніх установ: історія району (Нова Гута) стала центральною темою постійної експозиції, а історія ПНР залишається важливою частиною експозиції.

Станом на 2026 рік основна будівля музею перебуває на реконструкції та модернізації (планується майже втричі збільшити корисну площу). Тимчасово частина діяльності перенесена за адресою Szkolne 22.

Підземна Нова Гута З 2015 року Музей ПНР (пізніше — Музей Нової Гути) на замовлення ґміни Краків проводив роботи над створенням туристичного маршруту «Підземна Нова Гута» (Podziemna Nowa Huta). У рамках проекту також здійснювалася освітня та промоційна діяльність. Того ж року відкрито виставку «Атомна загроза. Сховища в Новій Гуті» (Atomowa Groza. Schrony w Nowej Hucie), яку відвідало близько 70 000 осіб. Інформація про сховища також доступна на офіційному сайті музею.

У 2015 році було підготовлено дослідження умов запланованого маршруту, а в 2016 році представлено двоваріантну концепцію маршруту та попереднє техніко-економічне обґрунтування. Автори проекту зазначили, що з понад 250 сховищ, розташованих під будинками Нової Гути, більшість не придатні для туристичного використання — це переважно вже орендовані підвали під житловими будинками або склади під установами.

У 2017 році підготовлено сценарій та дизайн-проект виставки. Автори застосували метод інтерпретації історичної спадщини, розроблений у 1950-х роках у США і відносно новий для Польщі. Цей підхід передбачає не лише надання інформації, а й постановку питань, які дозволяють відвідувачам пропустити розповідь крізь власний досвід.

Центром маршруту став будинок на вул. Szkolnym 22, де створено двосекційну виставку «Сховища в Новій Гуті — дух місця, дух часу», присвячену району та холодній війні. Доповненням до неї є сховище під самою будівлею, де відвідувачі можуть на короткий час відчути атмосферу стану загрози.

Проект охоплює ще дві локації: вул. Szkolnym 22 — частина «Стан загрози» (Stan zagrożenia) та вул. Szkolnym 9 — частина «Навколо атома» (Wokół atomu). Хоча всі об'єкти розташовані в одному житловому масиві, туристичні маршрути між ними прокладено так, щоб відвідувачі могли побачити найважливіші місця району, ознайомитися з його історією та унікальним архітектурним плануванням Нової Гути.

У 2018 році проект перейшов у стадію реалізації після укладення угод про збереження та переговорів з власниками будівель. Першим відкритим для відвідування об'єктом (лютий 2019 року) стало сховище на вул. Szkolnym 37. Виставка «Стан загрози» розповідає про інстинктивну потребу сховатися від небезпеки, притаманну як тваринам, так і людям, а також представляє найцікавіші сховища світу.

Інтер'єр колишнього кінотеатру до відкриття музею

Примітки