Я́на Пара́йгіс (; 23 червня 1981, Гамбург, Німеччина) — німецька журналістка та телеведуча. Працювала як вільна редакторка для WDR, Zeit Online та Deutsche Welle. На телеканалі ZDF вона вела кілька новинних форматів, а нині є ведучою головного випуску новин Heute о 19:00. Парайгіс активно займається боротьбою проти расизму та прагне реалістично висвітлювати становище афронімців у Німеччині.
Життя та кар'єра Мати Яни Парайгіс походить із Німеччини, а батько — із Зімбабве. Парайгіс виросла у німецько-шведській родині, яка усиновила її невдовзі після народження.
У 2000 році Парайгіс закінчила школу, отримавши атестат зрілості (абітур), після чого займалася волонтерською діяльністю в Хараре. Вона вивчала політологію та африканістику в рідному Гамбурзі, Нью-Йоркі та Берліні.
Телевізійну кар'єру Парайгіс розпочала як асистентка головного редактора телеканалу N24 у Берліні. До цього вона вже встигла отримати професійний досвід у Департаменті миротворчих операцій ООН, інформаційному агентстві Reuters, а також у різноманітних фондах та видавництвах.
З 2010 року вона працювала телеведучою новинної програми Journal на DW-TV, а також вільною редакторкою зокрема для WDR, Zeit Online та Deutsche Welle. З грудня 2014 року була ведучою ранкового шоу ZDF-Morgenmagazin. З квітня 2018 року по березень 2022 року працювала основною ведучою програми ZDF-Mittagsmagazin, після чого з'являється там лише як заміна. 24 лютого 2021 року вперше провела полудневий випуск новин «heute» на ZDF. З 27 липня 2021 року замінила Петру Герстер як ведуча вечірнього випуску новин «heute» о 19:00 на ZDF.
Антирасистська діяльність Як афронімка Парайгіс бере активну участь у боротьбі проти расизму. У 2017 році вона зняла документальний фільм «Afro.Deutschland» (або англ. Afro.Germany – Being black and German), присвячений проблемі расизму щодо чорношкірих людей у Німеччині. Фільм був створений компанією Deutsche Welle та випущений німецькою та англійською мовами. У ньому вона намагається розвінчати стереотипи навколо поєднання німецької національності та чорного кольору шкіри, показуючи етнічне розмаїття країни.
У межах фільму Парайгіс подорожує Німеччиною, зустрічається з іншими афронімцями та спілкується з ними про їхні життєві історії та досвід. Серед її співрозмовників — німецький репер Samy Deluxe, німецький актор, журналіст, співробітник Федеральної розвідувальної служби та очевидець подій епохи націонал-соціалізму Теодор Вонья Міхаель (1925–2019), португальська художниця Града Кіломба, південноафриканський вуличний художник Робін Роуд та колишній німецький футболіст Джеральд Асамоа. Завдяки цим зустрічам вона висвітлює численні кліше та упередження, з якими афронімці стикаються у повсякденному житті. Її документальна стрічка також свідчить про наявність проявів нетерпимості, расизму та ксенофобії у сучасній Німеччині.
У 2019 році Парайгіс написала передмову до нового німецького перекладу збірки есеїв Джеймса Болдвіна «Наступного разу — пожежа» (нім. Nach der Flut das Feuer, англ. The Fire Next Time). У ній вона наголошує на значенні творчості Болдвіна для розуміння сьогодення та ділиться власним досвідом зіткнення з расизмом.
Особисте життя Парайгіс виховує сина. Вона живе в Берліні та Майнці.
Посилання
Примітки