Повсякденне, щоденне або буденне життя — це сукупність звичних дій, думок і переживань, які супроводжують людину день у день. Його часто описують як одноманітне, рутинне, природне або звичне.

Денний спосіб життя, притаманній людині, означає, що більшість людей сплять принаймні частину ночі, а вдень — активні. Більша частина їдять два або три рази на день. Робочий час (за винятком позмінної роботи) здебільшого включає щоденний графік, який починається з ранку. Це породжує години пік, знайомі мільйонам людей, та прайм-тайм для автомобілістів, на який орієнтуються радіомовники. Вечір найчастіше є часом дозвілля.

Попри ці загальні риси, спосіб життя у людей різниться, і кожен проводить свої дні по-своєму. Наприклад, кочове життя суттєво відрізняється від осілого, а серед осілих — міські жителі живуть інакше, ніж сільські. Відмінності між життям заможних і бідних або між фізичними працівниками та інтелектуалами нерідко виходять далеко за межі робочого часу. Діти і дорослі також по-різному наповнюють свій день.

Соціологічні перспективи

Повсякденне життя є ключовим поняттям у культурології та спеціалізованим предметом у галузі соціології . Дехто стверджує, що, мотивовані капіталізмом та деградуючим впливом індустріалізму на людське існування та сприйняття, письменники та митці 19 століття більше зверталися до саморефлексії та зображення повсякденного життя, представленого в їхніх творах та мистецтві, у помітно більшій мірі, ніж у минулих творах, наприклад, інтерес літератури епохи Відродження до агіографії та політики. Інші теоретики заперечують цей аргумент, ґрунтуючись на довгій історії творів про повсякденне життя, яку можна побачити у творах Стародавньої Греції, середньовічного християнства та епохи Просвітництва .

У вивченні повсякденного життя гендер був важливим фактором у його концепціях. Деякі теоретики вважають жінок квінтесенцією представниць та жертв повсякденного життя.

Конотація повсякденного життя часто негативна і чітко відокремлена від виняткових моментів відсутністю відмінності та диференціації. Зрештою, це визначається як суттєвий, само собою зрозуміла нерозривність буденної діяльності, який окреслює шляхи до більш езотеричних переживань. Це непіддатлива для обговорення реальність, яка існує серед усіх соціальних груп без дискримінації та є неминучою основою, заради якої існують усі людські зусилля.

Значна частина повсякденного життя є автоматичною — вона визначається поточними особливостями навколишнього середовища, які обробляються автоматичними когнітивними процесами, без жодного усвідомленого вибору, — стверджує соціальний психолог Джон А. Барґ.Wyer/Bargh 1997, p. 2. Повсякденне життя також вивчають соціологи, досліджуючи, як воно організоване і яких значень набуває. Соціологічний журнал Journal of Mundane Behavior,, що видавався з 2000 по 2004 рік, вивчав ці повсякденні дії.

Дозвілля Щоденні розваги колись зводилися переважно до вечірнього розповідання історій. Цей звичай згодом переріс професійного видовища. Читання з часом перестало бути таємничою привілеєю вчених і перетворилося на доступну втіху для тих, хто міг дозволити собі книги. У XX столітті засоби масової інформації набули широкого поширення в заможних країнах, породивши, зокрема, щоденний прайм-тайм — час для споживання художніх творів та іншого професійно створеного контенту.

Різні форми медіа слугують різним цілям у повсякденному житті різних людей — і саме це дає їм можливість обирати, який із засобів масової інформації — перегляд телебачення, користування інтернетом, слухання радіо чи читання газет або журналів — найефективніше допомагає їм вирішувати повсякденні завдання.Baym, N. (2010), ‘Making New Media Make Sense’ in Personal Connections in the Digital Age, Polity Press, Ch. 2. Багато людей постійно збільшують своє щоденне використання Інтернету порівняно з усіма іншими медіа-формами.

Мова Повсякденне життя людей формується через мову і спілкування. Вони обирають, як проводити свій час, спираючись на думки та ідеали, що складаються під впливом дискурсу, з яким стикаються.Roger Silverstone (1994), Television and Everyday Life, p. 18-19 Значна частина цього дискурсу надходить із засобів масової інформації, які є важливим чинником формування людського досвіду.Marie Gillespie and Eugene McLaughlin (2008), Media and the Shaping of Public Attitudes, p. 8 Медіа використовують мову, щоб впливати на повсякденне життя людини — чи то допомагаючи вирішити, де пообідати, чи то формуючи вибір представника у владі.

Щоб покращити повсякденне життя людей, Федра Пеццулло, професорка кафедри комунікації та культури Університету Індіани в Блумінґтоні, закликає усвідомлювати риторику, яка так часто і непомітно змінює наше життя. Вона пише, що «…риторика дозволяє нам встановлювати зв'язки… Йдеться про розуміння того, як ми взаємодіємо зі світом».Elizabeth Rosdeitcher (2006), «The Rhetoric of Everyday Life», Humanities, Then and Now 29, no. 1 (Fall).

Повсякденна діяльність Активності повсякденного життя (АПЖ) — термін, що використовується у сфері охорони здоров'я для позначення щоденних дій із самообслуговування, які людина виконує вдома, у зовнішньому середовищі або в обох випадках. Медичні працівники регулярно використовують здатність або нездатність виконувати АПЖ як показник функціонального стану людини — особливо стосовно людей з інвалідністю та людей похилого віку.«Activities of Daily Living Evaluation.» Encyclopedia of Nursing & Allied Health. ed. Kristine Krapp. Gale Group, Inc., 2002. eNotes.com. 2006.Enotes Nursing Encyclopedia Accessed on: 11 October 2007 АПЖ визначаються як «те, що ми зазвичай робимо… наприклад, харчування, купання, одягання, догляд за собою, робота, ведення домашнього господарства та дозвілля». Здатність людей похилого віку виконувати ці дії та її межі перебувають у центрі уваги геронтології та досліджень пізнього періоду життя.Katz, Stephen. Busy bodies: Activities, aging, and the management of everyday life. — Journal of aging studies, Elsevier, 2000. p. 136.

Примітки

Бібліографія

Wyer, Robert S.; Bargh, John A. (1997). The Automaticity of Everyday life. Lawrence Erlbaum Associates. ISBN 0805816992.

Додаткова інформація

Sigmund Freud (1901), The Psychopathology of Everyday Life, Henri Lefebvre (1947), Critique of Everyday Life Raoul Vaneigem (1967), The Revolution of Everyday Life Ágnes Heller (1970), Everyday Life. Jack D. Douglas (ed.), Understanding Everyday Life (Chicago, 1970) Richard Gombin, ‘La critique de la vie quotidienne,’ in: Les origines du gauchisme (Paris, 1971) Michel de Certeau (1974), The Practice of Everyday Life Shotter, John (1993), Cultural politics of everyday life: Social constructionism, rhetoric and knowing of the third kind. The Everyday Life Reader (2001) edited by Ben Highmore. ISBN 0-415-23025-X Erving Goffman (2002), The Presentation of Self in Everyday Life, in CONTEMPORARY SOCIOLOGICAL THEORY. Kristine Hughes, The Writer's Guide to Everyday Life in Regency and Victorian England from 1811—1901 Candy Moulton, Everyday Life Among the American Indians 1800 to 1900. ISBN 0-89879-996-1