Стерофундин ISO (лат. Sterofundinum) — це ізотонічний, збалансований електролітний кристалоїдний розчин для внутрішньовенних інфузій, що використовується для корекції гіповолемії та порушень водно-електролітного балансу. Належить до сучасного покоління плазмозамінних рідин, що містять резервні луги (ацетат та малат) для профілактики та лікування легкого метаболічного ацидозу.

Історично інфузійна терапія еволюціонувала від використання простого сольового розчину (вперше застосованого Томасом Латтою під час епідемії холери в 1832 році) до складних збалансованих композицій. Стерофундин є результатом цієї еволюції, створеним для максимального наближення до природного складу плазми крові людини.

Склад та фізико-хімічні властивості Стерофундин ISO класифікується як збалансований кристалоїд. Його ключова відмінність полягає в наявності електролітів у концентраціях, що імітують позаклітинну рідину, та використанні органічних аніонів замість лактату. Компонент / ПоказникКонцентрація у Стерофундині ISOНорма у плазмі крові людиниНатрій (Na⁺)145 ммоль/л135–145 ммоль/лКалій (K⁺)4,0 ммоль/л3,5–5,0 ммоль/лКальцій (Ca²⁺)2,5 ммоль/л2,2–2,6 ммоль/лМагній (Mg²⁺)1,0 ммоль/л0,8–1,2 ммоль/лХлориди (Cl⁻)127 ммоль/л98–106 ммоль/лАцетат24 ммоль/лВідсутній (метаболізується)Малат5,0 ммоль/лВідсутній (метаболізується)Осмолярність309 мОсм/л285–295 мОсм/лрН5,1 – 5,9 (in vitro)7,35 – 7,45 Примітка: Хоча рН самого розчину in vitro є слабокислим (для забезпечення стабільності іонів), in vivo препарат чинить олужнювальний (буферний) ефект завдяки метаболізму органічних аніонів.

Етіопатогенетичний механізм дії В основі етіопатогенезу критичних станів (шок, масивна крововтрата, сепсис) лежить гостра гіповолемія, яка призводить до тканинної гіпоперфузії. Клітини в умовах дефіциту кисню переходять на анаеробний гліколіз, що спричиняє накопичення протонів водню та лактату — розвивається лактатацидоз.

Інфузія великих об'ємів традиційного 0.9% розчину NaCl (фізіологічного розчину) поглиблює цей стан, викликаючи дилюційний гіперхлоремічний ацидоз. Згідно з теорією Пітера Стюарта, надлишок хлоридів (154 ммоль/л у NaCl порівняно з 100 ммоль/л у плазмі) зменшує різницю сильних іонів, що неминуче призводить до зниження рН крові.

Як працює Стерофундин:

1. Гемодинамічна стабілізація: введення ізотонічного розчину швидко відновлює об'єм циркулюючої крові (ОЦК), покращуючи макро- та мікроциркуляцію, що зупиняє патологічний каскад анаеробного метаболізму.

2. Корекція ацидозу (Резервні луги): ацетат та малат виступають попередниками бікарбонату.

Метаболізм 1 моля ацетату генерує 1 моль бікарбонату. Процес відбувається у м'язах, міокарді та нирках, що є критично важливим для пацієнтів із печінковою недостатністю (на відміну від лактату, який метаболізується переважно в печінці). Метаболізм 1 моля малату генерує 2 молі бікарбонату, інтегруючись безпосередньо у цикл Кребса і додатково покращуючи енергетичний статус ішемізованих клітин.

Аналогія: Уявіть інфузійну терапію як відновлення екосистеми морського акваріума, що висихає. Якщо ви додасте туди лише воду з кухонною сіллю (аналог 0.9% NaCl), об'єм відновиться, але порушений хімічний баланс уб'є риб. Стерофундин — це "калібрована морська вода", яка не лише відновлює об'єм, але й містить хімічні "губки" (ацетат і малат), що вбирають надлишок кислоти.

Порівняльна характеристика Вибір кристалоїду має ґрунтуватися на індивідуальних потребах пацієнта. Нижче наведено порівняння Стерофундину з найпоширенішими альтернативами: ХарактеристикаСтерофундин ISO0.9% NaClРозчин Рінгера лактатЕлектролітний профільМаксимально фізіологічнийНефізіологічний (лише Na і Cl)Наближений до фізіологічного, гіпотонічнийБуферна системаАцетат і МалатВідсутняЛактатМісце метаболізму буфераМ'язи, серце, нирки, печінка-Переважно печінка (цикл Корі)Ризик гіперхлоремічного ацидозуНизький / Помірний при масивних дозахДуже високийНизькийБезпека при дисфункції печінкиВисока (метаболізм поза печінкою)ВисокаЗнижена (ризик накопичення лактату)Вплив на ниркиЗахисний ефектРизик вазоконстрикції ниркових артерійЗахисний ефект

Критичні зауваження та ризики Незважаючи на збалансований склад, Стерофундин не є ідеальним для всіх клінічних сценаріїв:

1. Приховане хлоридне навантаження: рівень хлоридів у Стерофундині становить 127 ммоль/л. Хоча це значно менше, ніж у NaCl (154 ммоль/л), це все ще перевищує фізіологічну норму плазми (98-106 ммоль/л). Ретроспективні дослідження, зокрема педіатричні (наприклад, у немовлят під час краніофаціальних операцій), показали, що масивні інфузії Стерофундину все ж здатні викликати легкий транзиторний гіперхлоремічний ацидоз порівняно з більш ізоіонними розчинами.

2. Ризик мікротромбозів (Кальцій-залежний): оскільки розчин містить іонізований кальцій, його категорично заборонено вводити через одну інфузійну систему разом із препаратами крові, консервованими цитратом (ризик коагуляції та утворення згустків).

3. Відсутність глюкози: препарат не забезпечує енергетичних потреб, тому при тривалій підтримувальній терапії, особливо у дітей, існує ризик розвитку гіпоглікемії, якщо не комбінувати його з розчинами глюкози.

Покроковий алгоритм застосування У сучасній доказовій медицині інфузійну терапію Стерофундином доцільно вибудовувати за алгоритмом ROSE (Resuscitation, Optimization, Stabilization, Evacuation):

Крок 1: Resuscitation (Порятунок / Ресусцитація) Ціль: Швидке відновлення гемодинаміки при шоку.

Дія: Введення болюсу Стерофундину (500 мл або 10-20 мл/кг) під тиском протягом 15 хвилин. Оцінка відповіді (артеріальний тиск, діурез, рівень лактату).

Крок 2: Optimization (Оптимізація) Ціль: Забезпечення адекватної перфузії органів без перевантаження рідиною.

Дія: Перехід на крапельне введення. Проведення тестів на рідинну чутливість (наприклад, тест із підняттям ніг). Якщо пацієнт більше не відповідає збільшенням серцевого викиду на рідину — інфузію слід зупинити та розглянути застосування вазопресорів.

Крок 3: Stabilization (Стабілізація) Ціль: Підтримка базових потреб (maintenance).

Дія: Введення Стерофундину зі швидкістю фізіологічної потреби (для дорослих зазвичай 1-1.5 мл/кг/год), паралельно коригуючи дефіцити по іонограмі. Максимальна добова доза — 40 мл/кг.

Крок 4: Evacuation (Деескалація) Ціль: Уникнення набряків та гіперволемії.

Дія: Припинення внутрішньовенної інфузії при першій можливості ентерального пиття. Діуретична підтримка за наявності інтерстиціального набряку.

Стерофундин ISO є високоефективним інструментом для корекції водно-електролітних розладів та стартової рідинної реанімації. Завдяки вмісту ацетату та малату, він забезпечує швидку корекцію метаболічного ацидозу без ризику лактатного навантаження на печінку, що робить його препаратом вибору для пацієнтів із печінковою дисфункцією або тяжким шоком. Проте, медичний персонал повинен враховувати ризики перевантаження хлоридами при масивних об'ємах та уникати змішування препарату з кров'ю.

Примітки