Ольстерська англійська, яку також називають північною гіберно-англійською або північноірландською англійською, — різновид англійської мови, яким розмовляють переважно в ірландській провінції Ольстер та по всій Північній Ірландії. На діалект вплинув місцевий ольстерський діалект шотландської мови, привезений шотландськими поселенцями під час та наступних поселень протягом 17 та 18 століть. Він також співіснує поряд з ірландської (ґельської) мови, який також вплинув на цей діалект.
Двома основними розділами ольстерської англійської мови є середньоольстерська англійська, найпоширеніший різновид, та ольстерська шотландська англійська, якою розмовляють у більшій частині північного графства Антрим, подібно до шотландської мови.Higgs, Robert J. Appalachia Inside Out: Culture and custom. University of Tennessee Press, 1995. p.512 Південноольстерська англійська — це географічно перехідний діалект між середньоольстерською англійською та англійською мовою, якою розмовляють на південь від Ольстера, в Республіці Ірландія.
Фонетика Загалом, розповідні речення мовців ольстерської англійської (з типовою граматичною структурою, тобто висловлювання) закінчуються , що носіями неольстерської англійської часто сприймається як інтонація запитання.Hickey, 2007, p. 118.
Наведені нижче фонетичні транскрипції подано за допомогою Міжнародного фонетичного алфавіту (МФА).
Голосні У наступній таблиці, "ОА" (UE) позначає ольстерську англійську, яка включає середньоольстерську англійську (що може містити старішу, більш традиційну середньоольстерську), а також ольстерську шотландську (англійську). "ППГА" (SSIE) тут позначає мейнстримну, надрегіональну південну гіберно-англійську, яка наведена в таблиці для порівняння. +Англійська діафонемаОАППГАПриклади слівbath, trap, manblah, calm, fatherконсервативна bother, lot, topдивергентна
cloth, loss, offall, bought, saw dress, met, breadabout, syrup, arena
hit, skim, tip beam, chic, fleeteihappy, monkeys, saribus, flood, young book, put, shouldfood, glue, neweye, five, trybright, dice, sitenow, ouch, scout lame, rein, stainboy, choice, moistgoat, oh, showbarn, car, parkfear, peer, tier bare, bear, there fern, earn, servefur, urn, firdoctor, martyr, parkerfor, horse, war (сільська: )four, hoarse, woremoor, poor, tour Інші, менш загальні риси деяких ольстерських різновидів включають:
Голосні мають фонематичну довжину: один набір лексично довгих і один лексично коротких фонем. Це може зазнавати різного впливу . Ця система значно менш фонематична, ніж нормативна вимова (RP), і в народному белфастському мовленні довжина голосних може залежати від наголосу. Відмінність та у словах cot і body порівняно з caught і bawdy переважно зберігається, за винятком ольстерської шотландської (яка тут наслідує шотландське мовлення) та традиційних різновидів. може зустрічатися в таких словах, як beat, decent, leave, Jesus тощо, хоча ця риса є рецесивною. У долині річки Лаган перед у словах take, make тощо. перед задньоязиковими (велярними), як у sack, bag, bang тощо. Злиття – у всіх односкладових словах, наприклад, Sam і psalm (фонетична якість варіюється). можливий у сільському мовленні перед у словах лексичної множини , таких як floor, whore, door, board тощо.Hickey, 2007, p. 117. Голосні є короткими перед . Ольстерське подовження (Ulster Lengthening), яке полягає у використанні довгих алофонів у будь-якому односкладовому слові, закритому приголосним, окрім . вимовляється як [yː] після /j/
Приголосні
, тобто збереження у всіх позиціях. зазвичай реалізується як дзвінкий ретрофлексний апроксимант . Деякі сільські мовці можуть алофонічно використовувати альвеолярний одноударний , коли йому передує /t/, як у слові train. Палаталізація (пом'якшення) перед є рецесивною рисою сільських мовців або старших мовців-католиків у Белфасті.Hickey, 2007, p. 112. не , за винятком історичних випадків; зазвичай звук є «чистим» (світлим), як у південній гіберно-англійській, з деякими винятками. Неаспіровані , між голосними в словах на кшталт pepper і packet. Одноударний замість і між голосними в словах на кшталт butter і city.Hickey, 2007, p. 115. Це подібно до та австралійської англійської. Зубні та замість та перед у словах на кшталт butter або dry. Зубні реалізації також можуть зустрічатися, наприклад, dinner, pillar.Harris, John (1985) Phonological Variation and Change: Studies in Hiberno-English, p. 58 Ця риса, спільна з південною гіберно-англійською, бере свій початок з англійської та шотландської (скотс).Maguire, Warren Pre-R Dentalisation in Northern England; Maguire, Warren Pre-R Dentalisation in Scotland, Pre-publication version of Pre-R Dentalisation in Scotland; see also Harris, John (1985) Phonological Variation and Change: Studies in Hiberno-English, p. 216 Розрізнення – у парі which–witch. Ця риса є рецесивною, особливо в народному белфастському мовленні. Елізія (випадіння) у словах hand , candle та old тощо. Елізія у словах sing , thimble, finger тощо. та для th. для gh зберігається у власних назвах та кількох діалектних словах чи вимовах,Hickey, 2007, p. 116. наприклад, lough, trough та sheugh.
Граматика, похідна від ірландської або шотландської ґельської мови та ірландської мови суттєво відрізняються від англійських, і це певною мірою вплинуло як на північну, так і на південну гіберно-англійську.
Ірландська мова має окремі форми для другої особи однини (tú) та другої особи множини (sibh) ("" та "" відповідно в архаїчній та деяких неформальних, близьких варіантах англійської). Ольстерська англійська наслідує ірландську в тому, що однина "you" (ти) відрізняється від множини "you" (ви). Зазвичай це робиться за допомогою слів yous, yousuns або yis. Наприклад:
"Are yous not finished yet?" (Ви ще не закінчили?) "Did yousuns all go to see it?" (Ви всі ходили подивитися на це?) "What are yis up to?" (Що ви задумали? / Чим займаєтесь?)
В ірландській мові бракує слів, які б прямо перекладалися як "так" чи "ні", натомість для відповіді дієслово із запитання повторюється (ствердно чи заперечно). Через це північна та південна гіберно-англійська використовують "yes" і "no" рідше, ніж інші діалекти англійської. Наприклад:
"Are you coming home soon?" "I am" (Ти скоро прийдеш додому? — [Так,] прийду). "Is your computer working?" "It's not" (Твій комп'ютер працює? — Ні[, не працює]).
Це не обов'язково стосується ольстерської англійської, де для "так" використовується "Aye", а для "ні" — "Naw", що, ймовірно, є шотландським впливом.
Відсутність дієслова "have" (мати) в ірландській мові вплинула на деякі граматичні особливості. Поняття "мати" виражається в ірландській конструкцією ag ("біля/в") mé ("мене"), що утворює agam ("у мене" / "при мені"). Тому носії ольстерської англійської іноді використовують дієслово "have", після якого додають "with me/on me" (зі мною/при мені). Наприклад:
"Do you have the book with you?" "I have it with me" (У тебе з собою книга? — Вона зі мною). "Do you have money for the bus on you?" "I have none on me" (Чи є в тебе при собі гроші на автобус? — При мені немає).
Лексика Багато нестандартної лексики, що зустрічається в ольстерській англійській, та чимало значень слів стандартної англійської мови, характерних для цього діалекту, походять із шотландської рівнинної та ірландської мов. Деякі приклади наведено в таблиці нижче. Багато з них також використовуються в південній гіберно-англійській, особливо в північній половині острова. Ольстерська англійськаСтандартна англійськаЧастина мовиПриміткиach!, och!, ack!роздратування, жаль тощо.вигукВимовляється або . Зазвичай використовується замість "ah!" та "oh!". Ach — це ірландське слово зі значенням "але", і воно може використовуватися в тому самому контексті. Och — це ірландське та шотландське гельське слово, що означає "на жаль", і знову ж таки може використовуватися в тому самому контексті. Пор. з німецьким, нідерландським, фризьким ach та англійським agh, німецька та нідерландська мають як ach, так і och.aul, oulстарийприкметникВимовляється . Від auld, архаїчної форми old, яка досі використовується в шотландській (скотс) та північноанглійських діалектах.aye, auyтакприслівникВикористовується по всій Північній Ірландії, Шотландії та північній Англії. Загальношотландське та діалектне/архаїчне англійське слово, вперше засвідчене у 1575 році.bakeрот або обличчяіменникІнша вимова та розширене значення слова beak (дзьоб). Нідерландські bek або bakkes також використовуються як грубі слова для позначення рота.banjaxзламати/зруйнувати/знищити, безладдієслово іменникВикористовується по всій Ірландії; походження невідоме.bine, fegсигаретаіменникМожливо, від Woodbine (марки сигарет).bladeдівчинаіменникПереважно використовується в Тіроні з різними значеннями залежно від контексту, але завжди стосується особи жіночої статі. "Look at thon blade" – "Подивись на ту дівчину"; "Our blade" – "Моя сестра/кузина" (також може використовуватися як ластливе звернення в цій формі).boak, bokeблювати/нудити, блювотадієслово іменникВід шотл. bowk. bogболото/туалетіменникВід ірландського та шотландського гельського bogach, що означає "болото/водойма".boggin/boggingогидний, потворний або загалом непривабливий.прикметникЙмовірно, походить від bog (див. вище).boreenвузька дорога/провулок/стежкаіменникВід ірландського bóithrín, що означає "маленька дорога".bout ye?як справи? (how are you?)вітанняВід довшої версії "What about ye?" ("What about you?"), яка також використовується.bruдопомога по безробіттюіменникВимовляється . Скорочено від welfare bureau (бюро соціального забезпечення).cat-melodeonжахливийприкметникЙмовірно, поєднання cat (кіт) та мелодеон, що є відсиланням до звуку верескливого кота та погано зіграних мелодій на мелодеоні. Друга частина вимовляється .caul, coulхолоднийприкметникВимовляється . Від шотл. cauld, що означає "холодний". carlin'стара жінкаіменникВід давньоскандинавського kerling, що означає "жінка" (особливо стара жінка).carnaptiousсварливий/дратівливийприкметникЗ шотландської (скотс). claggerdвкритий чимось липким (зазвичай брудом)прикметникВід шотл. claggert, що означає "вимазаний/забруднений". cowpперекинути/впастидієсловоЗ шотландської. жарти/веселощі/плітки/новини (напр. "What's the crack?")іменникCrack спочатку було шотландським/північноанглійським словом зі значенням на кшталт "новини", "плітки" або "веселощі". Спочатку писалося як crack, але гельське написання craic з'явилося в 1960-х роках і нині є загальноприйнятим.craitur, crayturластливе звернення (напр. "The poor craitur")іменникВід гіберно-англійської вимови слова creature, де ea реалізується як (див. вище), а -ture як архаїчне замість стандартного африката .фермер/селюкіменникПоходження невідоме — або від ірландського coillte, що означає "ліси"; або від ірландського cúl a' tí, що означає "задня частина будинку" (оскільки для сільських жителів було звичною практикою заходити через чорний хід будинку, який вони відвідували); або ж від -culture у слові "agriculture" (сільське господарство).danderпрогулянка/гулятиіменник/дієсловоЗ шотландської або північної англійської.dead-onдобре/без проблемвигук прикметникПоходження невідоме.drawk, drawkyпромочити/залити, мокрий/дощовийдієслово прикметникВід ірландського droch-aimsir, що означає "погана погода" або "мокра погода" або (що менш імовірно) від шотл. draik/drawk. eejitідіотіменникВід гіберно-англійської та шотландської англійської вимови слова idiot. Певною мірою популяризоване в Англії завдяки Террі Вогану.feckм'яка форма лайки fuckвигукЗдобуло популярність після частого використання в комедійному телесеріалі 1990-х років «Батько Тед» (Father Ted), частіше зустрічається в гіберно-англійській.fellaчоловік, хлопецьіменникВід англ. fellow; у кінцевому підсумку від давньосканд. felagi.footer, futerметушитися/марнувати часдієсловоЧерез шотл. fouter від старофранцузького foutre. Можливо, від ірландського fútar.fernenst/forninst/fornenstперед/навпроти/проти/поручприкметникЗ шотландської або північної англійської.founder, founderedхолод, змерзлийіменник