Варзейські ліси Пурусу (ідентифікатор WWF: NT0156) — неотропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Амазонії.

Географія Екорегіон варзейських лісів Пурусу охоплює сезонно затоплювані заплави річок, розташовані в північно-західній та центральній частинах Амазонської низовини, на території бразильського штату Амазонас, південно-східних районів Колумбії та крайнього північного сходу Перу. Зокрема, він включає заплави Амазонки або Солімойнсу, заплави великих приток Амазонки, таких як Журуа, Пурус та Жапура, а також заплави менших річок. Східною межею екорегіону є місце впадіння Пурусу в Амазонку, розташоване приблизно на 300 км на південний схід від міста Манаус.

Більшість річок, що протікають через територію екорегіону, вважаються . У їх каламутних водах є багато завислих твердих органічних та неорганічних речовин, які переносяться потужною течією з Анд у Атлантичний океан. Щороку внаслідок сильних сезонних дощів, які випадають на території басейну Амазонки, ці річки розливаються та виходять з берегів, затоплюючи заплави. Висота затоплення може досягати 12 м, а тривалість — до 8 місяців. Багаті на поживні речовини алювіальні відклади, які накопичуються в заплавах, роблять їх більш родючими, ніж навколишні території, на яких переважають незатоплювані ліси терра-фірме.

Висота заплав регіону коливається від 80 до 1120 м над рівнем моря. Їх основу складають голоценові алювіальні та флювіальні відклади віком менше 10 000 років. Як геоморфологія, так і біогеографія регіону залежать від дуже активної флювіальної динаміки. Річки регіону постійно змінюють своє русло, утворюючи численні стариці, дамби, меандрові заплави, піщані мілини та острови.

Екорегіон вологих лісів Пурусу оточений екорегіонами вологих лісів Жапури, Солімойнсу і Негру, вологих лісів Какети, вологих лісів Солімойнсу і Жапури, вологих лісів Журуа і Пурусу та вологих лісів Пурусу і Мадейри. На південний захід від екорегіону, в заплавах у верхів'ях Амазонки, поширені варзейські ліси Ікітосу, а в заплавах на схід від регіону — варзейські ліси Монте-Алегре.

Клімат В межах екорегіону переважає екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів в регіоні становить 29 °C, а середньорічна кількість опадів — 2500 мм.

Флора Рослинний покрив екорегіону представлений різними типами варзейських лісів, які регулярно затоплюються водою. Їхнє структурне та видове різноманіття спричинене неоднорідністю місцевих ландшафтів. На відміну від верхів'їв Амазонки, де межа між варзейськими лісами та незатоплюваними лісами терра-фірме відносно нечітка, в центральній течії Амазонки екологічна різниця між цими типами лісів є дуже вираженою. Варзейські ліси виконують важливі екологічні функції: вони захоплюють поживні речовини, стабілізують ґрунти в затоплюваних районах та підтримують великі популяції різноманітних прісноводних риб та водних ссавців.

Основними рослинними угрупованнями регіону є густі, сезонно затоплювані вічнозелені вологі тропічні ліси. Як правило, їхня флора менш різноманітна, ніж флора навколишніх лісів терра-фірме, однак більш різноманітна, ніж флора варзейських лісів, поширених в нижній течії Амазонки. Серед економічно цінних порід дерев, поширених у варзейських лісах екорегіону, слід відзначити (Carapa guianensis), (Virola surinamensis), бавовняне дерево (Ceiba pentandra) та (Calycophyllum spruceanum). В лісах, що ростуть на верхніх терасах, зустрічаються бавовняні дерева (Ceiba pentandra), динамітні дерева (Hura crepitans) та (Parinari excelsa), а в лісах на низьких терасах — (Pterocarpus santalinoides), (Eschweilera albiflora), (Piranhea trifoliata) та (Pouteria elegans). Серед пальм, поширених у варзейських лісах регіону, слід відзначити (Astrocaryum jauari), (Astrocaryum murumuru), (Mauritia flexuosa), пальму асаї (Euterpe oleracea) та різні види (Bactris spp.), зокрема ендемічний (Bactris tefensis). Загалом пальм в екорегіоні зустрічається менше, ніж у навколишніх лісах терра-фірме. В густому підліску варзейських лісів переважають представники родин Імбирні (Zingiberaceae), Марантові (Marantaceae) та Геліконієві (Heliconiaceae).

Серед інших видів дерев, поширених в екорегіоні, слід відзначити (Parkia nitida), (Septotheca tessmannii), (Dipteryx micrantha), (Ceiba samauma), звичайне бальсове дерево (Ochroma pyramidale) та (Manilkara inundata). У найнижчих частинах заплав поширені бамбукові зарості та піонерні види, такі як (Pseudobombax munguba), пальми жаварі (Astrocaryum jauari) та різні види (Cecropia spp.) і фікусів (Ficus spp.). М'ясисті плоди деяких дерев, таких як жовті момбіни (Spondias mombin), пальми жаварі (Astrocaryum jauari), (Annona mucosa), (Vitex cymosa) та різноманітні фікуси (Ficus spp.), забезпечують їжею різноманітних плодоїдних приматів та кажанів, а також риб, які запливають у ліси під час повеней.

Фауна У заплавних лісах екорегіону зустрічається 200 видів ссавців, що менше, ніж у навколишніх незатоплюваних лісах. У ізольованих масивах варзейських лісів наземні ссавці практично відсутні, оскільки сезонні повені не дозволяють їм залишатися на одному місці протягом року, а великі річки перешкоджають міграціям. Натомість у місцевостях, де варзейські ліси примикають до незатоплюваних лісів терра-фірме, наземні тварини численніші, оскільки під час сезону повеней вони мігрують у вищі райони.

Серед великих ссавців, поширених в лісах екорегіону, слід відзначити південноамериканського тапіра (Tapirus terrestris), звичайного пекарі (Tayassu pecari), ошийникового пекарі (Dicotyles tajacu), американську мазаму (Mazama americana), амазонійську мазаму (Mazama nemorivaga), (Ateles chamek), гігантську видру (Pteronura brasiliensis), велику капібару (Hydrochoeris hydrochaeris), бурогорлого лінивця (Bradypus variegatus), (Choloepus didactylus), пуму (Puma concolor) та ягуара (Panthera onca), а серед менших ссавців — західноамазонську нічну мавпу (Aotus nancymaae), (Pithecia irrorata), (Sapajus apella), (Leontocebus fuscicollis), оцелота (Leopardus pardalis), маргая (Leopardus wiedii), чагарникового пса (Speothos venaticus), коротковухого пса (Atelocynus microtis), амазонську носуху (Nasua nasua), неотропічну видру (Lontra longicaudis), ракуна-крабоїда (Procyon cancrivorus), низинну паку (Cuniculus paca), чорного агуті (Dasyprocta fuliginosa), водяного опосума (Chironectes minimus) та американського тамандуа (Tamandua tetradactyla). У водах Амазонки та її приток зустрічаються амазонські річкові дельфіни (Inia geoffrensis), прісноводні дельфіни тукуші (Sotalia fluviatilis) та амазонські ламантини (Trichechus inunguis). Ендеміками екорегіону є (Saimiri vanzolinii) та сакі Казузи (Pithecia cazuzai), а майже ендемічними його представниками — (Cacajao calvus), (Cacajao rubicundus), (Pithecia albicans), (Cheracebus torquatus) та вусаті тамарини (Saguinus mystax).

Орнітофауна екорегіону нараховує 633 види птахів. Серед птахів, поширених у варзейських лісах регіону, слід відзначити сірого татаупу (Crypturellus cinereus), коста-риканського голуба (Patagioenas subvinacea), сірогузого ерміта (Phaethornis hispidus), буроголового колібрі-лісовичка (Thalurania furcata), амазонійську сплюшку (Megascops watsonii), бразильського амазона (Amazona kawalli), короткохвостого папугу (Graydidascalus brachyurus), бразильського папугу (Touit purpuratus), рудоголового папугу-білочеревця (Pionites leucogaster), сірого кадука (Myrmotherula assimilis), чагарникового кадука (Myrmotherula multostriata), білочеревого гормігуеро (Myrmoborus lugubris), амазонійського сорокуша (Thamnophilus amazonicus), північну мурав'янку-струмовика (Hypocnemoides melanopogon), дереволаза-долотодзьоба (Glyphorynchus spirurus), каштанового кокоа (Dendroplex kienerii), світлощоку курутію (Cranioleuca vulpecula), суринамського тиранця (Myiopagis flavivertex), амазонійського аду (Knipolegus poecilocercus), буроголову інезію (Inezia subflava), амазонійського поплітника (Cantorchilus leucotis), темнощокого поплітника (Pheugopedius coraya), амазонійського дрозда (Turdus hauxwelli), жовтоплечого трупіала (Icterus cayanensis), танагрового трупіала (Lampropsar tanagrinus), мангрового тамаруго (Conirostrum bicolor) та маскового цукриста (Dacnis lineata).

У водно-болотних угіддях зустрічається багато водоплавних та коловодних птахів. Майже ендемічними представниками екорегіону є амазонійські кракси (Crax globulosa), буроголові котори (Pyrrhura lucianii), сірі поплітники (Cantorchilus griseus), (Cyanocorax hafferi) та амазонійські тамаруго (Conirostrum margaritae).

Герпетофауна екорегіону включає крокодилового каймана (Caiman crocodilus), чорного каймана (Melanosuchus niger), зелену анаконду (Eunectes murinus) та звичайну ігуану (Iguana iguana). Серед риб, поширених у річках регіону, слід відзначити (Colossoma macropomum), гігантську арапайму (Arapaima gigas) та (Triportheus angulatus), а також різні види метинісів (Metynnis), (Mylossoma) та піраній (Serrasalmus). З чорноводних річок та озер екорегіону походить багато прекрасних риб, поширених в акваріумістиці. Серед таких видів слід відзначити (Symphysodon aequifasciatus), різноманітних цихлазом (Cichlasoma) та інших цихлід, тетр з родів і Hyphessobrycon, представників родини Аностомові (Anostomidae), а також різних сомів з родин Aspredinidae, Corydoradinae, Doradidae та Loricariidae.

Збереження Через те, що варзейські ліси екорегіону поширені уздовж великих річок, головних "водних магістралей" Амазонії, вони значно постраждали від людського втручання. Особливо активний людський вплив спостерігається поблизу міських центрів, таких як Тефе, Табатінга та . Основними загрозами для збереження природи регіону є розвиток сільського господарства, зокрема скотарства, а також рибальство та видобуток корисних копалин, зокрема золота, який призводить до забруднення водойм.

Оцінка 2017 року показала, що 76 211 км², або 43 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Жау, , , , та в Бразилії, а також , та в Колумбії.

Примітки

Посилання «Purus várzea». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «Purus Várzea» — One Earth.