Carex prairea — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Канада й США (Алабама, Арканзас, Коннектикут, Делавер, округ Колумбія, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Кентуккі, Мен, Меріленд, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Міссісіпі, Міссурі, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Огайо, Онтаріо, Пенсильванія, Квебек, Род-Айленд, Південна Кароліна, Теннессі, Вермонт, Вірджинія, Західна Вірджинія, Вісконсин). Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Середовище проживання Населяє багаті, мезичні листяні ліси, часто вздовж струмків або в місцях просочування, або у вологих низинах, пов'язаних з джерелами чи болотами.
Біоморфологічна характеристика Рослини утворюють густі дернини. Стебла зелені або біля основи злегка забарвлені в темно-червоний колір; квітконосні стебла заввишки 30–80 см, у період дозрівання зазвичай довші за листки, діаметром 0,8–1,1 мм, голі, але дрібношорсткі по ребрах у межах суцвіття. Листки: прикореневі піхви (2–3) зелені або з темно-червоним відтінком, без пластинок, дуже короткі або відсутні, голі; інші — зелені зі спинного боку та білі, напівпрозорі — з черевного; листкові пластинки плоскі, завширшки 2–5 мм, голі. Луски маточкових квіток білувато-напівпрозорі, з широкою зеленою серединною жилкою, яйцеподібно-довгасті, коротші за зрілі мішечки; верхівка гострокінцева або із зеленою остю, що за довжиною приблизно дорівнює тілу луски, шорстка на кінчику, в інших частинах гола. Мішечки при дозріванні від зелених до золотисто-зелених, чітко дворебристі, але інакше без жилок або майже без них, вільно охоплюють горішок; форма ланцетно-яйцеподібна, розміри 2,5–4 × 1–1,5 мм; текстура перетинчаста; основа з короткою ніжкою; верхівка звужується у сплющений, часто зігнутий дзьобик; поверхня гола; дзьобик завдовжки 1–1,5 мм, із дрібними напівпрозорими зубчиками. Горішки майже сидячі (на дуже короткій ніжці), розміром 1,3–2 × 1–1,2 мм. 2n = 60. Плодоношення: від пізньої весни до середини літа.
Примітки