Fiat 28-40 HP — автомобільне шасі, випущене у 1907 році італійським автовиробником Fiat, яке до 1910 року знайшло застосування у перегонових та туристичних автомобілях, автофургонах і малих автобусах. На основі цього шасі з'явився перший перегоновий автомобіль компанії, а також третій тип вантажівки, що випускалася під брендом FIAT V.I. (). Шасі пропонувалось із трьома колісними базами: 2900 мм, 3200 мм і 3400 мм, що дозволяло задовольнити будь-який попит.

Шасі у 1906 та 1908 роках було основою перегонового автомобіля для змагань Гран-прі, відомого як F.I.A.T. 40 HP Corsa або Fiat Targa Florio Corsa.

Передумови

Fiat 28-40 HP розроблено на основі Fiat 24-32 HP, що з'явився у 1903 році. Переробка включала полегшення рами, збільшення потужності двигуна та встановлення водяного охолодження гальмівної системи для вирішення проблем перегріву.

Конструкція шасі була започаткована як перегоновий автомобіль і виграла кілька гонок у 1907—1908 роках. Загалом для цієї мети було побудовано п'ять автомобілів. Потім виробник розширив лінійку, включивши до неї легкові автомобілі у кузові седан та купе. Міцність шасі в поєднанні з використанням перевірених та існуючих технологій спонукала Fiat обрати його як основу для своєї першої лінійки комерційних легких вантажівок та автобусів. Автобусна версія була здатна перевозити 14 пасажирів. Загалом було побудовано 557 транспортних засобів у різних конфігураціях.

Результати участі у перегонах Для участі у знаменитих гонках на Кубок Флоріо 1908 року, в яких брали участь 17 автомобілів від різних виробників, FIAT виставив дві модернізовані версії моделі 20-40 HP під назвою 28-40 HP. Ці автомобілі, за кермом яких були та Вінченцо Лянча, посіли перше та п'яте місця відповідно1908 Florio Cup // Motor Sport Magazine.

На такому ж автомобілі Еміль Зальмсон виграв гонку на 322 милі між Гетеборгом та Стокгольмом в 1908 році. Це були зимові гонки по засніжених та зледенілих дорогах, які він подолав за 23 години 42 хвилини — більше ніж на чотири години попереду автомобіля, який посів друге місце.

Примітки

Література