Мігель Урібе Турбай (;  — ) — колумбійський політик, член Сенату Колумбії з 2022 року до його вбивства у 2025 році. Перебуваючи у консервативній партії Демократичного центру, він претендував на висунення від партії президентських виборах 2026 року.

Турбай був онуком колишнього президента Хуліо Сесара Турбая Аяли. 7 червня 2025 року йому вистрілили в голову під час мітингу в Боготі, і він помер через два місяці, 11 серпня.

Біографія Народився 1986 року в Боготі, Колумбія, в родині Діани Турбай та Мігеля Урібе Лондоньо. Відома родина Турбай походять від ліванських іммігрантів, які прибули до Колумбії наприкінці XIX століття/ Його дід по материнській лінії, Хуліо Сезар Турбай Аяла, син ліванського іммігранта, обіймав посаду президента Колумбії з 1978 по 1982 рік, відповідно його бабуся по материнській лінії, Нідія Кінтеро Турбай, була першою леді Колумбії у той період.

Мати, Діана Турбай, була правницею, журналісткою та директоркою новинної програми «Criptón». 1990 року її викрав Медельїнський картель, а 1991 року вбив під час невдалої спроби втечі. Після смерті матері вихованням сина займався його батько, Мігель Урібе Лондоньо, колишній член міської ради Боготи, сенатор від Консервативної партії та голова Національної федерації виробників какао.

Здобув освіту в юридичній галузі та ступінь магістра державної політики Андського університету, а також ступінь магістра державного управління Гарвардської школи управління.

Політична кар'єра

Член міської ради Боготи 2012 року обраний членом міської ради Боготи після участі в передвиборчій кампанії разом з іншими політиками Колумбійської ліберальної партії, як-от Давід Луна, Хуан Мануель Галан і Сімон Гавірія (син колишнього президента Сесара Ґавірії). У перший рік роботи на посаді депутата журналісти визнали його «відкриттям року серед депутатів». 2014 року обраний президентом районної ради, отримавши 32 з 45 доступних голосів.

Його визнавали як одного з головних опонентів мера Боготи Густаво Петро, чиї дії щодо нової системи збору сміття та соціальних програм він критикував.

Секретар уряду 2016 року призначений секретарем уряду за часів мера Енріке Пеньялоси, ставши наймолодшим секретарем уряду в історії Боготи після того, як отримав підтримку на цю посаду від тодішнього віцепрезидента Колумбії Хермана Варгаса Льєраса.

Під час його перебування на посаді урядового секретаря рівень убивств у Боготі дещо знизився у 2018 році, тоді як у цілому по країні він зріс вперше за п'ять років. Однак у першій половині 2019 року кількість крадіжок зросла на 17 %, а відчуття незахищеності посилилося.

2016 року Юридичний відділ Секретаріату уряду Боготи опублікував юридичний висновок щодо вбивства жінки Рози Ельвіри Селі, який викликав суперечки, оскільки поклав провину на жертву. Турбай пояснив, що з ним не консультувалися щодо цього висновку, та попросив вибачення родині Селі.

Кандидат на посаду мера Боготи 2018 року пішов у відставку з посади секретаря уряду і наступного року балотуватися на посаду мера Боготи. Зареєструвався як незалежний кандидат через громадянський рух «Avancemos» (Рухаємося вперед), який отримав 400 000 підписів, підтверджених Національним реєстром актів цивільного стану. До його кампанії приєдналися різні сектори та політичні партії, зокрема Ліберальна партія, Консервативна партія, Колумбійська партія Justa Libres, партію MIRA та Демократичний центр, який відмовився від підтримки кандидатки Анхели Гарсон, вирішивши, що Урібе Турбай є більш перспективним кандидатом. Його передвиборча пропозиція була зосереджена на захисті програм мера Енріке Пеньялоси, особливо проєкту надземного метро, урбанізації лісового заповідника Томаса ван дер Хаммена, створенні мультимодальних транспортних систем і загалом продовженні плану інфраструктури та пропозицій попередньої адміністрації.

Урібе Турбай отримав 426 982 голоси, посівши четверте місце, що відображає низьку популярність адміністрації Пеньялоси, одним із найпомітніших чиновників якої він був. У підсумку переможницею виборів мера стала Клаудія Лопес.

Сенат 5 грудня 2021 року колишній президент Альваро Урібе оголосив, що скористається своїми надзвичайними повноваженнями як верховного лідера Демократичного центру, щоб призначити Мігеля Урібе Турбая головою списку до Сенату. Це рішення було ухвалено, але не сприйнято позитивно такими досвідченими членами партії, як Марія Фернанда Кабаль і Палома Валенсія. Завдяки цій посаді Урібе Турбай набрав найбільшу кількість голосів у відкритому списку і 13 березня 2022 року був обраний сенатором.

Потенційна кандидатура в президенти 4 березня 2025 року Мігель Урібе Турбай офіційно оголосив про свій намір балотуватися на пост президента від партії Демократичний центр. Урібе змагався з Марією Фернандою Кабал, Паломою Валенсією, Андресом Геррою та Паолою Ольгін. Згідно з опитуваннями, проведеними наприкінці 2024 року, Мігель Урібе виглядав фаворитом, трохи випереджаючи Кабал. Однак інші потенційні кандидати поставили під сумнів правдивість цих опитувань.

Вбивство

Напад 7 червня 2025 року Турбаю вистрелили у спину під час мітингу в парку Ель-Гольфіто в районі Моделія передмістя Фонтібон, Богота. BBC повідомила, що йому «вистрілили тричі — за деякими даними, двічі в голову». Після поранення, між його охоронцями та стрілком відбулася перестрілка, у якій нападнику влучили в ногу. Перехожі також побили злочинця, який намагався втекти, перш ніж його затримали. Під час нападу поранення отримало ще двоє осіб. На відеозаписі, зробленому під час арешту підозрюваного, чути, як він кричить: «Вибачте, я зробив це заради грошей, заради своєї родини».

Лікування та підозрювані Урібе Турбая доправили до медичного центру у західній частині Боготи. Пізніше в іншому закладі головний нейрохірург Фернандо Хакім провів комбіновану нейрохірургічну та периферично-судинну операцію. 8 червня, повідомлялося, що його ушпиталили у критичному стані. Операція пройшла успішно. Попри ознаки неврологічного покращення, після першої операції він залишався у «надзвичайно важкому» стані у відділенні інтенсивної терапії. 16 червня йому зробили ще одну екстрену операцію через крововилив у мозку.

Підозрюваного, якого описували як 15-річного хлопця, затримали. зазначила, що, на їхню думку, він був найманим вбивцею. 10 червня підозрюваний не визнав себе винним у суді. 13 червня колумбійські прокурори висунули звинувачення ймовірному співучаснику, який здався владі. 5 липня 2025 року чоловіка, підозрюваного в організації вбивства, заарештували в Боготі. 27 серпня 2025 року підлітка засудили до семи років позбавлення волі в реабілітаційному центрі для молоді.

Смерть і похорон Вранці 11 серпня, приблизно через два місяці після стрілянини, Турбай помер у лікарні Боготи у віці 39 років. Попрощатися з Урібе Турбай можна було 11-13 серпня в Національному Капітолії. Президент Густаво Петро оголосив 12 серпня днем жалоби. Його труну перевезли до Примаського собору Боготи члени 37-го піхотного батальйону президентської гвардії. Службу провів кардинал-примас Колумбії Луїс Хосе Руеда Апарісіо. Після смерті Урібе Турбая його родина попросила президента Густаво Петро та віцепрезидентку Франсію Маркес не відвідувати похорон. На службі Урібе Турбая були присутні кілька іноземних лідерів: заступник державного секретаря США Крістофер Ландау. Серед тих, хто відвідав похорони, були колишні президенти Колумбії Сесар Ґавірія, Ернесто Сампер і Хуан Мануель Сантос; колишні перші леді Ана Мілена Муньос де Гавірія, Жаккін Стросс де Сампер, Нора Пуяна де Пастрана, Ліна Морено де Урібе та Марія Клеменсія де Сантос; і колишній віцепрезидент Марта Лусія Рамірес. Колишніх президентів Андреса Пастрани й Івана Дуке не було на заході, а колишній президент Альваро Урібе не зміг бути присутнім через домашній арешт.

Служба завершилася виступом Юрі Буенавентури. Поховання Урібе Турбая відбулося на Центральному цвинтарі Боготи. У рамках заходу відбулося богослужіння, яке очолив монсеньйор Фаді Абу Чебель, апостольський екзарх Боготи та глава Маріамітського маронітського ордену. Церемонія вшанувала ліванське походження родини Турбай.

Наслідки 26 серпня 2025 року батько Урібе Турбая, Мігель Урібе Лондоньо, розпочав свою президентську кампанію, щоб продовжити наміри свого сина.

Особисте життя 2016 року одружився з Марією Клаудією Таразоною. У пари народився син Алехандро, крім того, він виховував трьох дочок своєї дружини.

Примітки

Посилання