Поминальне деревце (також поминальне деревце з дарами, парастас, пом, прутчик, садочок, коливце, поменник) — традиційний обрядовий атрибут поховальної обрядовості українців Буковини. Це символічний дар від живих душі померлого для потойбічного світу, що уособлює гостину, шану та прощання. Традиція збереглася переважно в селах Чернівецької області (Вижницький та Чернівецький райони) і внесена до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Історія та поширення Буковинське поминальне деревце з дарами має давні корені, що сягають дохристиянських уявлень про світове дерево та зв'язок людини з природою. З поширенням християнства традиція набула релігійних сенсів, пов'язаних із Царством Небесним.

Перші писемні згадки трапляються в етнографічних працях кінця XIX — початку XX століття, зокрема в роботах Раймунда Фрідріха Кайндля та записах для Володимира Гнатюка.

У травні 2023 року елемент «Буковинське поминальне деревце з дарами» внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (охоронний номер 069 н.к.с.). Традиція поширена в понад 50 селах Буковини, особливо в громадах з українським та румунським населенням, що свідчить про культурний синкретизм.

Опис та варіанти Поминальне деревце виготовляють у день поховання. Воно має різні форми та розміри — від невеликого «прутчика» до конструкцій висотою до двох метрів, що відповідають зросту померлого (для дорослих чи дітей).

Основні типи:

Прутчик — в великий калач встромлюють непарну кількість дерев'яних прутиків-шпажок, на які нанизують ритуальне печиво, солодощі та фрукти. Велике деревце — пірамідальна конструкція з кількох калачів (більші внизу, менші вгорі), закріплена на дерев'яному каркасі. Прикрашається фігурками з тіста (пташки, драбинки, рибки, равлики, ключі тощо), свічками, фруктами та цукерками. Іноді використовують живе молоде плодове деревце. Інші локальні назви та варіанти: «садочок», «стіл», «кошик», «пом» (від рум. pom) тощо.

Для випікання використовують здобне або пісне тісто. Фігурки мають глибоку символіку.

Символіка Деревце символізує:

Світове дерево — зв'язок між земним і потойбічним світами; Останній дар і гостину для душі померлого; Щасливе земне життя (сад, птахи, плоди); Для неодружених молодих — елементи весільного обряду (символічний шлюб у потойбіччі).

Після поховання деревце розбирають і роздають як поману (милостиню) учасникам обряду — кожен бере частину «за упокій душі».

Обрядовий контекст Деревце несуть перед домовиною (часто четверо чоловіків) від хати до церкви та на цвинтар. Воно стоїть перед труною під час прощання. Традицію повторюють на поминках (6 місяців, 1 рік, 3 і 7 років). У селах на кшталт Сучевен, Остриці, Горбової її дотримуються особливо суворо. Під час повномасштабного вторгнення Росії деревця адаптували для загиблих захисників України.

Збереження традиції Завдяки зусиллям етнографів (зокрема Іванни Стеф'юк), Буковинського центру культури та мистецтва, громад і носіїв традиція залишається живою. Проводяться експедиції, фіксація, промоція та зйомки документальних фільмів. Елемент є яскравим прикладом буковинської культурної спадщини з українсько-румунськими взаємозв'язками.

Див. також Обрядовий хліб Світове дерево Нематеріальна культурна спадщина України Гільце Українські поминальні страви

Примітки

Джерела

Кайндль Р. Ф. Русини на Буковині (Die Ruthenen in der Bukowina). — 1889 (українські перевидання: Чернівці: Зелена Буковина, 2007). Гнатюк В. Похоронні звичаї й обряди // Етнографічний збірник. — Т. XXXI—XXXII. — Львів, 1912. Свєнціцький І. Похоронні голосіння // Етнографічний збірник. — Т. XXXI—XXXII. — Львів, 1912. Стеф'юк І. Солодке дерево, останнє дерево: Буковина зберегла унікальну традицію хлібної офіри // Портрет українця: Культурологічні есеї та образки. — Київ: Український письменник, 2022. — С. 290—293. Стеф'юк І. (кураторка). Матеріали етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури та мистецтва (2020—2025). Гощіцька Т. Образ дерева у поховальній обрядовості українців Карпат // Народознавчі зошити. — 2020. — № 2 (152). — С. 293—310. doi:10.15407/nz2020.02.293. Сілецький Р. «Посадили над козаком явір та ялину…» (поховання під деревом: пережитки давньої традиції в українців) // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2021 (спецвипуск).