Ву́лиця Сергі́я Тимоше́нка — вулиця в центральній частині міста Луцьк, яка пролягає від вулиці Паркової до проспекту Волі. Названа на честь видатного українського архітектора, громадсько-політичного діяча та міністра шляхів УНР Сергія Тимошенка.

Історія Виникла ця вулиця на місці колишньої дороги, що вела до поміщицької садиби. Село називалося Волиця Підлуцька (Сапалаївська). Початок дорога брала від Рівненсько - Дубнівського тракту і завершувалася парком та великим фруктовим садом над Сапалаївським ставом. У 1870 році вони були занесені в охоронний список і згадуються як чудовий взірець садово - паркового будівництва.

Забудовуватися почала у другій половині XIX ст. в 1870 році територія села була включена у плани міста. Як вулиця дістала назву Сільська. У 1920 - х рр. вулиця продовжена за Сапалаївку і впирається попід Табірну гірку і каталицьке кладовище. У період перебування Волині у складі Другої Речі Посполитої її спочатку перейменували на Тадеушівську, а згодом — на вулицю Яна Матейка (на честь польського художника). У 1920–1930-х роках вулиця почала активно забудовуватися, оскільки розташовувалася у престижному районі між Окружним земельним управлінням, державними житловими колоніями та Воєводським управлінням. Через це на вулиці оселилося чимало відомих державних службовців, архітекторів, землевпорядників та інженерів.

Після Другої світової війни радянська влада перейменувала вулицю на честь Юхима Ярощука (голови виконкому Волинської обласної ради депутатів трудящих у 1956–1972 роках).

Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», постать Юхима Ярощука підпадала під декомунізацію, оскільки за радянських часів він працював секретарем Рожищенського районного комітету КП(б)У.

Громадські ініціативи щодо перейменування вулиці на честь Сергія Тимошенка розпочалися у 2016 році. 1 жовтня 2019 року було підготовлено відповідний проєкт рішення Луцької міської ради. Офіційно перейменування вулиці набрало чинності з 1 лютого 2022 року.

Визначні будівлі Вулиця зберегла історичний колорит міжвоєнного Луцька із різноманітною архітектурою: тут представлені як волинська садибна забудова, так і приватні особняки в еклектичному стилі та будівлі у стилі функціоналізму.

Будинок № 9 (історичний номер — вул. Матейка, 14): старовинна садиба XVIII століття, яка належала родині Аделіни Зайковської — відомої міської меценатки, опікунки військового шпиталю та віцепрезидентки Польського Товариства Червоного Хреста. У цьому будинку мешкав Йоахим Волошиновський — організатор кооперативного руху на Волині, редактор і видавець, автор праці «Волинське воєводство у світлі чисел та фактів». Також у будівлі розміщувалося бюро відомого інженера-землевпорядника Якова Євплова, який у 1915 році нетривалий час обіймав посаду бургомістра Луцька. Будинок № 12 («Дім Балінського»): вілла у польському «дворовому» стилі (двурку), побудована в 1920-х роках. Належала Ігнацію Балінському — голові Польського Товариства Червоного Хреста в Луцьку та комісару з питань освіти. У цьому будинку винаймав житло другий бургомістр Луцька Ян Сушинський, який брав участь у заснуванні Волинського музею в 1929 році. Згодом будівлю викупив інженер Казимир Яніцький, модернізувавши її, а у 1933 році вона перейшла у власність багатого підприємця Михайла Димші. За радянських часів тут проживав перший секретар Волинського обкому КПУ Федір Калита. У 2000-х роках маєток приватизували, він тривалий час перебував у занедбаному стані і врешті-решт був знесений для будівництва багатоповерхового житлового будинку. Будинок № 16 (історичний номер — вул. Матейка, 26): особняк у стилі модернізованого функціоналізму, споруджений у 1934 році за власним проєктом архітектора Сергія Тимошенка. Архітектор мешкав і працював у цьому будинку до початку Другої світової війни в 1939 році. Споруда має статус пам'ятки архітектури, на ній встановлено меморіально-інформаційну дошку. Будинок № 20 (історичний номер — вул. Матейка, 20): у міжвоєнний період тут діяла «захоронянка» (благодійний дитячий садок) Громадянської спілки жіночої праці, де отримували медичну допомогу та безкоштовне харчування до 200 дітей із найбідніших сімей.

Музей Волинської ікони (вул. Сергія Тимошенка, 5) — відомий музейний заклад, де експонується унікальна колекція регіонального сакрального мистецтва Волині, зокрема шедевр світового значення — Холмська ікона Божої Матері. Вулиця безпосередньо прилягає до території навчального містечка та головного корпусу Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Примітки