Микола Данилович Романчук (, місто Київ — грудень , місто Київ) — радянський діяч органів державної безпеки, начальник Київського обласного управління НКВС, полковник.

Життєпис З квітня до грудня 1925 року працював чорноробом Київського комунгоспу. З 1925 до 1939 року був членом комсомолу (ВЛКСМ).

У січні 1926 — серпні 1931 року — кондуктор-вагоновод трамвайного парку Києва.

Член ВКП(б) з серпня 1931 року.

З вересня 1931 до лютого 1932 року навчався на робітничому факультеті при Київському енергетичному інституті.

У березні — грудні 1932 року — технік-інструктор тресту «Всепромутилізація» в Києві.

З січня до березня 1933 року — завідувач бази Укркомунпостачу в Києві.

У квітні — листопаді 1933 року — завідувач відділу постачання виконавчого комітету Розважівської районної ради Київської області.

У грудні 1933 — листопаді 1935 року — в Червоній армії: авіамоторист авіачастини № 2132.

У грудні 1935 — грудні 1936 року — завідувач відділу культури Київського обласного комітету Спілки працівників початкової та середньої школи.

У грудні 1936 — вересні 1937 року — референт відділу постачання тресту в Києві.

У жовтні 1937 — січні 1939 року — начальник політичного відділу бурякорадгоспу Гребенківського району Київської області.

15 січня 1939 — 28 березня 1941 року — начальник Управління НКВС по Київській області.

З червня до вересня 1941 року — начальник загороджувального загону військ НКВС з охорони тилу Південно-Західного фронту, учасник німецько-радянської війни.

У вересні — грудні 1941 року — командир батальйону 5-ї саперної армії Південно-Західного фронту.

З грудня 1941 до лютого 1942 року працював у НКВС Української РСР у місті Ворошиловграді.

З лютого до серпня 1942 року — начальник оперативної групи особливого відділу НКВС 37-ї армії.

У серпні 1942 — листопаді 1945 року — заступник начальника Норильського комбінату НКВС з кадрів.

У листопаді 1945 — лютому 1948 року — заступник начальника Управління будівництва № 2 НКВС по табору.

У лютому 1948 — лютому 1951 року — начальник табірного відділення № 62 для військовополонених у Києві.

З лютого до квітня 1951 року — начальник промислової виправно-трудової колонії № 35 Управління Виправно-трудових таборів та колоній Управління МВС по Київській області.

З квітня до серпня 1951 року — начальник відділу кадрів Управління міліції Управління МДБ по Київській області.

З серпня 1951 до березня 1953 року — начальник відділу Управління МДБ по Київській області.

У березні 1953 — травні 1954 року — заступник начальника відділу Управління МВС по Київській області.

У травні 1954 — січні 1960 року — начальник господарського відділу Управління КДБ по Київській області.

З січня до червня 1960 року — на пенсії в Києві.

У червні 1960 — березні 1961 року — старший інспектор із кадрів поштової скриньки № 34 у Києві.

У квітні — серпні 1961 року — начальник відділу «Київелектроприладпостачзбуту».

З серпня до листопада 1961 року — на пенсії в Києві.

У листопаді 1961 — липні 1963 року — старший інженер «Київелектроприладпостачзбуту».

У липні 1963 — січні 1965 року — заступник начальника відділу Ради народного господарства Київського економічного району.

У січні 1965 — травні 1966 року — старший інженер «Київелектроприладпостачзбуту».

У червні 1966 — травні 1967 року — заступник начальника госпрозрахункового відділення мобілізації внутрішніх ресурсів «Київспецмобтрестпостачу».

У травні 1967 — жовтні 1969 року — начальник відділу контори «Київспецмобтрестпостачу».

З жовтня 1969 до січня 1971 року — на пенсії в Києві.

З лютого до червня 1971 року працював агентом інспекції Держстраху в Києві.

У червні 1971 — березні 1973 року — інспектор Науково-дослідного інституту радіоелектроніки в Києві.

З березня 1973 року — на пенсії в Києві.

Помер у грудні 1974 року в Києві.

Звання капітан державної безпеки (17.01.1939) підполковник (11.02.1943) полковник (24.03.1946)

Нагороди орден Червоної Зірки (16.05.1945) медалі

Примітки

Джерела Романчук Николай Данилович Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник. Москва: Звенья, 1999. (рос.)