Махмуд Джелаледдін Ефенді (; нар. 1843, Бахчисарай — пом. після 1899) — мусульманський релігійний та суспільний діяч, богослов, муфтій Силістри та Видина кримськотатарського походження. Син відомого кримського мударріса (викладача духовної школи) Хаджі Абібулли Ефенді.

Біографія

Ранні роки та освіта Махмуд Джелаледдін народився 1259 року за хіджрою (1843 рік) у місті Бахчисарай, Крим. Перші знання отримав у місцевій початковій мусульманській школі (мектебі). Згодом упродовж шести років навчався у відомому Зинджирли-медресе — найстарішому вищому мусульманському навчальному закладі Криму, де опанував основи ісламських наук та арабську філологію (дійшовши у навчанні до класичної праці «Молла Джамі»).

Через складні політичні умови та хвилі мухаджирства (вимушеного переселення кримських татар після анексії Криму Російською імперією), родина переїхала до османського регіону Добруджа та осіла в місті Силістра (нині територія Болгарії). Там Махмуд Ефенді продовжив навчання в медресе Іваз Паші, де успішно склав іспити й отримав іджазу (диплом і дозвіл на викладацьку та релігійну діяльність).

Релігійна діяльність на Балканах Після здобуття освіти викладав у медресе Сатурі в Силістрі, готуючи майбутніх ісламських богословів.

Після російсько-турецької війни 1877—1878 років та створення автономного Князівства Болгарія, правове становище мусульманської громади зазнало змін. 19 липня 1880 року місцеві мусульмани обрали Махмуда Джелаледдіна муфтієм Силістри. Як представник громади, він також залучався до суспільно-політичних процесів і відправлявся делегатом до Софії.

У 1886 році за розпорядженням болгарського Міністерства закордонних справ та віросповідань його було тимчасово призначено заступником муфтія міста Видин. Згодом, на прохання місцевого мусульманського населення, він офіційно очолив муфтіят Видина. Проте через скарги частини місцевих жителів на особливості його управління та адміністративні суперечки, 23 вересня 1888 року він був звільнений з посади.

Деякий час Джелаледдін Ефенді проживав у місті Свіштов (в османських джерелах — Зіштові), де служив імам-хатибом у мечеті Велішан. 9 лютого 1891 року, за підтримки Болгарського комісарства та повторного клопотання вірян, його знову обрали муфтієм Силістри. Згідно з тогочасними формулярними списками урядовців (справи № 305 і 1031 в Османському архіві), він продовжував офіційно виконувати обов'язки муфтія Силістри щонайменше до лютого 1899 року.

Історичний контекст Діяльність Хаджі Махмуда Джелаледдіна Ефенді є відображенням долі кримськотатарської інтелектуальної еліти (улема) XIX століття. Вихідці з Криму, здобувши фундаментальну освіту в таких центрах, як Зинджирли-медресе, після еміграції ставали важливою опорою для збереження релігійної та культурної ідентичності мусульманських громад на Балканах, зокрема в придунайських містах, які інтегрувалися в нову політичну реальність Болгарського князівства.

Архівні свідчення В особовій справі муфтія з архівів Османського державного апарату (Sicill-i Ahval) збереглося таке свідчення:

Примітки

Джерела

Süleyman Gür. Kırım Kitabı: Tarih, Ulema, Ubeda, Şuara, Meşayih ve Müellifler. — İstanbul. Sadık Albayrak. Son Devir Osmanlı Uleması (İlmiye Ricalinin Teracim-i Ahvali). — Cilt 3. — İstanbul, 1996. Doç. Dr. Nuri Kavak. Osmanlı Bürokrasisinde Görev Almış Kırım Kökenli Devlet Adamları // Identity Studies. — Kaynak: Cumhurbaşkanlığı Osmanlı Arşivi (BOA), DH. SAİD. 0093/0053.