Успенська церква (офіційно — Храм Успіння Пресвятої Богородиці) — діюча мурована православна церква у селі Доротище Ковельського району Волинської областіЦерква Успіння Пресвятої Богородиці у Волинській області. Zruchno.Travel.. Збудована протягом 1767—1769 років у стилі пізнього бароко з рисами традиційної народної архітектуриДоротище. Успенська церква. Україна Інкогніта.Постанова Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963 р. N 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури…». Верховна Рада України.. Церква є пам'яткою архітектури національного значення (охоронний номер 129/1; згідно з новим реєстром — 030072)Успенська церква (мур.), 1769, село Доротище. Velocian.ПЕРЕЛІК об'єктів культурної спадщини національного значення. Кабінет Міністрів України.. Парафія храму перебуває в юрисдикції Ковельського деканату Волинської єпархії Православної церкви УкраїниУ селі Доротище в храмі пролунала довгоочікувана молитва рідною мовою. Район. Ковель.. Головною святинею храму вважається чудотворна Доротищенська ікона Божої Матері, яку історики датують XVI століттямДзвін, схований в озері, чудотворна ікона і відьми: легенди волинського храму. Волинські Новини..
Історія
Зведення храму Муровану Успенську церкву було споруджено у 1767 році (в окремих довідниках зазначається 1769 рік) за часів панування на цій території Речі Посполитої. Її побудували на місці старої дерев'яної Георгіївської церкви, яка була знищена пожежею. На згадку про втрачений дерев'яний храм парафіяни ще тривалий час щороку в день святого Георгія проводили хресний хід довкола селаМинуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині. Науковий збірник. Випуск 50. — Ковель, 2013. — С. 608..
Будівництво храму ініціював і фінансував парафіяльний священик Яків Антонович за участю інших місцевих благодійниківТеодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Т. 5: Ковельский уезд. — Почаев, 1903. — С. 69-73.. Землю для потреб церковного причту подарував підчаший Йосип СапігаСело Доротище на Волині: чудотворна ікона Богородиці та князівські роди. Волинські Новини.. Цеглу для зведення масивних мурів виготовляли на місцевому заводі, використовуючи дубовий ліс, що зростав на ділянці, виділеній у 1757 році графом Йосифом Сангушком.
У 1867 році церква зазнала внутрішнього оновлення за кошти громади: її прикрасили різьбленням, позолотою та новими іконами. Фасади було оштукатурено і пофарбовано в 1871 році, а черговий ремонт відбувся 1874 року. У 1885 році при парафії почала діяти церковно-парафіяльна школа, на яку селяни щорічно збирали 50 карбованців. Нові приміщення для церковного причту були збудовані у 1897 роціПереверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. — С. 152..
У XX столітті Під час Першої світової війни, коли до села наближався фронт і розпочалася евакуація, місцеві жителі вирішили сховати унікальні храмові дзвони. Згідно з переказами, їх закопали або втопили у Доротищенському озері, і після завершення бойових дій знайти їх так і не вдалося. Під час Другої світової війни у приміщенні церкви функціонував військовий шпиталь.
У період хрущовської антирелігійної кампанії на початку 1960-х років радянська влада закрила парафію. У жовтні 1962 року Волинський обком КПУ подав клопотання про зняття пам'ятки з державного обліку, мотивуючи це тим, що будівля потребує капітального ремонтуПрадідівська слава: Доротище, Успенська церква.. Це клопотання було відхилено, і 24 серпня 1963 року Постановою Ради Міністрів УРСР № 970 Успенську церкву офіційно затвердили у списку архітектурних пам'яток, що охороняються державою. У закритій церкві впродовж десятиліття діяв музей релігії та атеїзму. Більшість церковного інвентарю та архівних документів зникла, але чудотворну ікону Божої Матері вдалося вберегти від знищення.
Сучасний стан Після здобуття Україною незалежності храм знову відкрив свої двері для вірян. Тривалий час громада підпорядковувалася Українській православній церкві (Московського патріархату).
Ще на початку 2019 року віряни висловили бажання перейти до Православної церкви України (ПЦУ), проте через спротив прихильників РПЦ громада втратила доступ до будівлі й змушена була молитися в інших приміщеннях, зокрема в сільській бібліотеціПісля 5 років боротьби в церкві на Волині провели перше богослужіння українською мовою. Еспресо. Захід.. Боротьба за храм тривала п'ять років. Зрештою, 26 березня 2023 року за участю правоохоронців парафіяни змогли увійти до своєї церкви, де відбулося перше богослужіння українською мовою, яке очолив настоятель храму протоієрей Микола КовтачРЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ…». Опендатабот..
Архітектура Мурована Успенська церква є характерним зразком волинського церковного зодчества, виконаним у стилі пізнього бароко з помітним впливом місцевих традицій української дерев'яної архітектури.
Будівля відноситься до тридільного (тричастинного) типу: вона складається з видовженої апсиди, нефа та низького притвору. Притвор перекритний хрестовим склепінням. Храм накритий двосхилим дахом, який у другій половині ХІХ століття було доповнено архітектурною маківкою. В інтер'єрі досі частково збереглися елементи художнього оздоблення XVIII століття, що мають високу мистецьку цінність.
Головною архітектурною особливістю церкви є аномальна масивність стін, товщина яких перевищує 1 метр (зафіксовано розміри до 180 см). Дослідники вважають, що храм міг виконувати оборонну функцію або був збудований за інерцією традицій будівництва храмів-фортець на Волині. Всередині цих товстих мурів облаштовані спеціальні порожнини (ходи), які виконували функцію голосників для покращення акустики під час богослужінь.
Поруч із церквою стоїть двоярусна квадратна дзвіниця, зведена з дерева наприкінці ХІХ століття. Дзвіниця має окремий статус пам'ятки архітектури за номером 129/2. Загальний комплекс у 2024 році було підтверджено у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України під номером 030072.
Святині храму Найбільш шанованою святинею парафії є чудотворна Доротищенська ікона Божої Матері. Ікона написана на полотні у традиційному грецькому стилі, її вік дослідники відносять до XVI століття. У храмі вона розміщується у вівтарі на почесному горньому місці і слугує як спускна.
Понад сто років ця ікона була сімейною цінністю шляхтичів Мирських, що жили у селі Шухлиця Мінської губернії. Благодатні властивості реліквії проявилися, коли під час нищівної пожежі в маєтку полотно знайшли цілим, хоча срібна рама повністю розплавилася у вогні. У XVIII столітті образ перейшов у власність Войцеха Ословського (Орловського), пана із сусіднього села Лапні, який завдяки молитвам перед нею нібито зцілився від смертельної хвороби. За фінансові борги Ословський передав святиню доротищенському священику Якову Антоновичу «на вічні часи». Наприкінці XIX століття ікону оформили у подвійні золочені рами, пожертвувані місцевими поміщиками Євстахієм Чернецьким та Пйотрушевським на знак подяки за порятунок їхнього життя від утоплення під час повені.
Місцеві легенди Навколо історії Успенської церкви в селі побутує кілька легенд: Легенда про фундамент: місцеві перекази свідчать, що під час спорудження мурів будівля щоночі загадково просідала під землю. Після довгих молитов священику Антоновичу у сні з'явилася Богородиця, яка пообіцяла, що храм отримає велику благодать через дивовижну ікону, що незабаром там опиниться. Також розповідають, що через брак будівельних механізмів селяни насипали довкола стін земляний пагорб, яким за допомогою волів підіймали цеглу на верхівку. Дзвони на дні озера: до Першої світової війни храм мав дуже гучні дзвони, які було чути в сусідньому селі Скулин. Коли почався наступ військ, селяни вирішили заховати дзвони на дні Доротищенського озера, і вони залишилися там назавжди. Містичні липи: неподалік від церкви раніше височіли старі липи із величезними дуплами. За сільськими міфами, до цих дерев на свої шабаші зліталися волинські відьми, доки липи не були зрізані.
Галерея
Примітки
Джерела Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Т. 5: Ковельский уезд. — Почаев, 1903. — С. 69-73. Переверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. — Житомир, 1914. — С. 152. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986. — С. 363. Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в історії України та Волині. Науковий збірник. Випуск 50. — Ковель, 2013. — 608 с. Постанова Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963 р. N 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» ПЕРЕЛІК об'єктів культурної спадщини національного значення, які вносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України Україна Інкогніта: Доротище. Успенська церква