Ковельський район (Ковельщина) — район Волинської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Ковель. Площа — 7658,7 км² (38 % від площі області), населення — 269,6 тис. осіб (2020).

До складу району входять 23 територіальні громади.

Район розташовано на північному заході Волинської області, має прикордонне розташування: на заході державний кордон з Польщею, на півночі - Білорусь.

Історія Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року.

Громади району №НазваЦентрНаселені пункти1Ковельська міська громадам. Ковельс. Білинс. Воляс. Воля-Ковельськас. Гішинс. Городилецьс. Доротищес. Заріччяс. Зеленас. Клевецькм. Ковельс. Колодницяс. Лапніс. Любчес. Ружинс. Тойкут2Любомльська міська громадам. Любомльс. Біркис. Боремщинас. Вигнанкас. Вілька-Підгородненськас. Городнєс. Запілляс. Застав'єс. Красноволяс. Куснищас. Лисняким. Любомльс. Підгороднєс. Почапис. Скибис. Чорноплеси3Голобська селищна громадас-ще. Голобис. Байківціс. Битеньс. Борщівкас. Бруховичіс. Великий Порськс. Вівчицькс-ще. Голобис. Дарівкас. Дібровас. Жмудчес. Калиновникс. Майданс. Малий Порськс. Мар'янівкас. Новий Мосирс. Нужельс. Партизанськес. Погінькис. Поповичіс. Радошинс. Свидникис. Солотвинс. Старий Мосир4Люблинецька селищна громадас-ще. Люблинецьс. Довгоносис. Калинівкас. Краснодуб'яс. Кругельс-ще. Люблинецьс. Мощенас. Нові Кошарис. Старі Кошарис. Черкаси5Головненська селищна громадас-ще. Головнес-ще. Головнес. Гуменціс. Гупалис. Заболоттяс. Заозернес. Згоранис. Крушинецьс. Масловецьс. Мшанецьс. Нудижес. Сильнес. Скрипицяс. Черемошна Воляс. Ясне6Заболоттівська селищна громадас-ще. Заболоттяс. Гутас-ще. Заболоттяс. Залісис. Тур7Ратнівська селищна громадас-ще. Ратнес. Березас. Бродис. Вижичнос. Височнес. Витеньс. Гірникис. Годиньс. Долинас. Домановес. Жиричіс. Здомишельс. Запоківнес. Комаровес. Конищес. Кортелісис. Косиціс. Краскас. Млиновес. Прохідс-ще. Ратнес. Сільцес. Сільця-Млинівськіс. Старостинес. Шменьки8Старовижівська селищна громадас-ще. Стара Вижівкас. Борзовас. Брідкис. Брунетівкас. Галина Воляс. Мельникис. Мизовес. Нова Вижвас. Поліськес. Рудкас. Седлищес. Смоляріс-ще. Стара Вижівкас. Стара Гутас. Сукачіс. Хотивельс. Чевельс. Черемшанка9Луківська селищна громадас-ще. Луківс. Відутис. Годовичіс. Залісціс. Зіловес. Кличковичіс. Комарівс-ще. Луківс. Миляновичіс. Новосілкис. Окунинс. Перевіссяс. Соминс. Тупалис. Туровичі10Турійська селищна громадас-ще. Турійськс. Блаженикс. Боблис. Вербичнес. Волицяс. Гарушас. Дожвас. Дольськс. Дулібис. Задибис. Клюськс. Кульчинс. Купичівс. Кустичіс. Липас. Літинс. Ловищас. Маковичіс. Мировичіс. Мокрецьс. Молодівкас. Мочалкис. Нирис. Новий Двірс. Обенижіс. Озерянис. Осас. Осекрівс. Осеребис. Осьмиговичіс. Охотникис. Перевалис. Пересікас. Полянас. Радовичіс. Растівс. Ревушкис. Свинаринс. Селецьс. Серебряницяс. Серкізівс. Синявкас. Соловичіс. Ставокс. Сушибабас. Тагачинс. Торговищес. Туличівс. Туричанис-ше. Турійськс. Туріяс. Туропинс. Чорніїв11Шацька селищна громадас-ще. Шацькс. Адамчукис. Вілицяс. Вільшанкас. Гаївкас. Голядинс. Грабовес. Заліссяс. Затишшяс. Кам'янкас. Красний Бірс. Кропивникис. Кошарис. Мельникис. Омельнес. Острів'яс. Перешпас. Пехис. Підмановес. Піщас. Плоскес. Положевес. Пулемецьс. Прип'ятьс. Пульмос. Ростаньс. Самійличіс. Світязьс. Смолярі-Світязькіс. Хомичіс. Хрипськс-ше. Шацьк12с. Велицька сільська громадас. ВелицькАрсеновичіс. Велицькс. Кашівкас. Кривлинс. Кухаріс. Мельницяс. Миринс. Підлісис. Підріжжяс. Рудка-Миринськас. Сільцес. Угли13Дубівська сільська громадас. Дубовес. Бахівс. Вербкас. Городищес. Гредькис. Дубовес. Красноволяс. Мислинас. Облапис. Буциньс. Секунь14Колодяжненська сільська громадас. Колодяжнес. Білашівс. Будищес. Волошкис. Воля-Любитівськас. Воронас. Гончий Брідс. Грушівкас. Дроздніс. Іванівкас. Колодяжнес. Кричевичіс. Ломачанкас. Любитівс. Перковичіс. Рокитницяс. Скулинс. Стебліс. Уховецькс. Черемошне15Поворська сільська громадас. Поворськс. Грив'яткис. Гулівкас. Заячівкас. Козлиничіс. Луківкас. Озернес. Пісочнес. Поворськс. Світлес. Ситовичіс. Шкурат16Вишнівська сільська громадас. Вишнівс. Бабаціс. Бережціс. Вижгівс. Висоцькс. Вишнівс. Глинянкас. Замлинняс. Коцюрис. Ладиньс. Машівс. Мосирс. Олеськс. Приріччяс. Пустинкас. Радехівс. Римачіс. Рудас. Терехис. Хворостівс. Чмикосс. Штунь17Рівненська сільська громадас. Рівнес. Боровес. Будникис. Вербівкас. Вишнівкас. Гороховищес. Гущас. Забужжяс. Локуткис. Милованьс. Новоугрузькес. Підліссяс. Полапис. Рівнес. Рогові Смоляріс. Сокілс. Старовойтовес. Столинські Смолярі18Велимченська сільська громадас. ВелимчеВелимчес. Датиньс. Дошнес. Запілля19Забродівська сільська громадас. Забродис. Адамівкас. Видраницяс. Вужиськс. Забродис. Задолинас. Заівановес. Залюттяс. Замшанис. Зорянес. Лучичіс. Мельники-Річицькіс. Окачевес. Підгір'яс. Піски-Річицькіс. Поступельс. Річицяс. Щедрогірс. Якушів20Самарівська сільська громадас. Самарис. Березникис. Боровухас. Бродятинес. Головищес. Залисицяс. Залухівс. Занивськес. Заприп'ятьс. Козоватас. Мале Оріховес. Межиситьс. Під'язівніс. Почапис. Самарис. Самари-Оріховіс. Теребовичіс. Хабарищес. Щитинська Воляс. Язавні21Дубечненська сільська громадас. Дубечне с. Глухис. Дубечнес. Залюттяс. Кримнес. Любохинис. Люткас. Мокрес. Рокитас. Текляс. Яревище22Сереховичівська сільська громадас. СереховичіГрабовес. Комаровес. Ниціс. Нова Воляс. Сереховичіс. Синовес. Соколищес. Солов'їс. Підсинівкас. Мильціс. Шкроби23Смідинська сільська громадас. Смідинс. Журавлинес. Кукурікис. Ліснякис. Паридубис. Рудняс. Смідинс. Сьомакис. Зачернеччяс. Біличіс. Високе

Раніше територія району входила до складу Ковельського (1940—2020), Любомльського, Ратнівського, Старовижівського, Турійського, Шацького районів, ліквідованих тією ж постановою.

Передісторія земель району Перші люди прибули на територію сучасного Ковельського району в кам'яну добу. Вони належали до фінських племен. Ковельський район розташований в особливій поліській зоні — по обох берегах Прип'яті. Значна частина цієї площі понижена. У давнину, особливо в «вологі роки», в багатьох місцях пройти було практично неможливо. Тому первісні люди селилися в основному над озерами, річками або болотами в високих піщаних і сухих місцях. Такі дюни відомі біля озер Тур, Самари, сіл Хабарище, Залухів інших. Тут були виявлені стоянки післяльодовикового періоду, епохи неоліту, мідної доби і поселення епохи бронзи.

Тубільним населенням цієї місцевості довгий час були балтські та фінські племена. Приблизно коло 250 р. н. е. їх почали асимілювати слов'яни.

У X—XII століттях територія сучасного району входила до складу Київської Русі. У другій половині ХІІ ст. землі увійшли до Волинського, а в 1199 році — до Галицько-Волинського князівства.

Із 1340 року Ковельщина відійшла під владу Литви, а після Люблінської унії 1569 року — Польщі. Після Люблінської унії 1569 ро­ку шляхетська Польща захоплює всю Волинь і створює Волинське воє­водство, де проводить політику національного і релігійного пригноб­лення.

Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького на Ковельщині діяв об'єднаний загін повсталих селян і міщан на чолі з Колодкою.

З другим поділом Польщі 1793 року частина Східної Волині ві­дійшла до складу Російської імперії, а в 1795 році, після третього поділу, — вся Західна Волинь увійшла до Росії. Була утворена Во­линська губернія.

Під час Революції 1917—1920 років Ковель п'ять разів йшов рука об руку між ворогуючими сторонами. Однак українська влада Ковеля проіснувала недовго. З середини вересня 1920 року польські війська окупували місто. Ковель став округом Волинського воєводства Польської держави.

4 грудня 1939 р була утворена Волинська область, в яку увійшли Ковельська область (17 січня 1940 р — район) та її центр в Ковелі. На референдумі 1 грудня 1991 92 % виборців проголосувало за відновлення незалежності України.

Географія

Ковельський район розташований на Поліській низовині на Волинському Поліссі. Найвища точка району – 223 м, розташована на Волинському пасмі. Рельєф району рівнинний, частково низинний, покритий сосновими та дубовими лісами. Національний атлас України, с. 42Ковельський район має запаси глини, сапропелю, торфуНаціональний атлас України, с. 114 .

Клімат регіону помірно континентальний: зима м'яка, зі помірними морозами; літо тепле, вологе. Стабільний сніговий покров тримається не довго. Середня висота снігового покриву може досягати 10 см.Національний атлас України, с. 167Природа Волинської області / за ред. К. І. Геренчука. − Львів : Вища шк., 1975. − 147 с.

Через Ковельський район протікають річки Турія та Стохід (басейн Прип'яті). В районі багато озер, найвідомішими є Шацькі з найглибшим озером України - Світязь.

Ґрунти в районі дерново-підзолисті, торф'яні та лучні. Лісовий покрив району становить 25%, площа лісів – 73,7 тис. га. У структурі лісів переважають хвойні породи дерев. Район спеціалізується на лісозаготівлі.

Серед грибів в лісах району трапляються лисички, маслюки, опеньки, білі гриби та інші. Домінують чорниці, малина, ожина. Серед лісових тварин найбільш типовими є лось, олені, кабан, борсук, лисиця, вовк, заєць, тхір. Серед птахів є тетеруки, рябчики та інші, по території району проходять міграційні шляхи птахів. Короп, короп, щука, лящ і сом поширені в річках і озерах регіону.

На території району ростуть булатка червона, росичка англійська, зозульки травневі та зозульки Фукса, що зазначені до Червоній книзі України

Транспорт Через район проходить ряд важливих транспортних коридорів, серед яких європейські магістралі Е85 та Е373, залізниця проходить у напрямку Хелма, Львова та Берестя. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 55 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» В районі розташована станція Ковель-Пасажирський — позакласна вузлова дільнична залізнична станція Рівненської дирекції Львівської залізниці.Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Туризм Туристичні об'єкти району:

Музей Лесі Українки, в селі Колодяжне Церква Святого Дмитра у селі Гішин, побудована в 1567 році, є пам'яткою архітектури національного значення Шацький національний природний парк Ландшафтний заповідник «Нечимне» в селі Скулин.

Джерела

Національний атлас України/НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру; голов. ред. Л. Г. Руденко; голова ред. кол.Б.Є. Патон. — К.: ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с. — 5 тис.прим. — ISBN 978-966-475-067-4.

Примітки