У технічному обслуговуванні механічних або електронних систем із взаємозамінними деталями канібалізація означає практику вилучення деталей або підсистем, необхідних для ремонту, з іншого аналогічного пристрою, а не зі складу запасних частин (зазвичай це відбувається в умовах обмежених ресурсів). Внаслідок цього система-донор зазвичай виходить із ладу — можливо, лише тимчасово — заради того, щоб пристрій-одержувач знову зміг повноцінно функціонувати.
Канібалізація зазвичай є наслідком відсутності запасних частин, надзвичайних ситуацій, тривалого терміну постачання, фізичної віддаленості або недостатнього планування та бюджету. Вона також може застосовуватися для повторного використання надлишкових запасів. Наприклад, наприкінці Другої світової війни велика кількість високоякісного, але вже непридатного для використання військового майна (як-от радіоапаратури) стала готовим джерелом деталей для створення радіообладнання.
Крім того, канібалізація може бути економічним чи екологічним вибором для продукції, термін експлуатації якої добігає кінця. Так, у Німеччині замість продажу чи експорту вживаних робочих автомобілів їх іноді розбирають і зберігають деталі, які більше не виробляються, оскільки сукупна вартість цих окремих запчастин перевищує вартість автомобіля в зборі. Те саме відбувається і з певними напівпровідниками (чипами): їх «випаюють» чи вилучають із робочих машин і продають із вигодою.
На ринку електроніки техніка, яку розбирають на запчастини, відома як «донори», а місце, де їх зберігають до виникнення потреби, називають «цвинтарем» або «звалищем» техніки.
Зменшення виробничих джерел
Іноді демонтаж деталей зі старого обладнання є єдиним способом отримати запасні частини — або тому, що вони більше не виготовляються, або застаріли, або ж можуть вироблятися лише великими партіями. У логістиці це явище відоме як скорочення джерел виробництва (DMS, ).
Це часто трапляється у військовій сфері, зокрема з кораблями і літаками, а також з іншим дорогим обладнанням, яке випускається в обмеженій кількості. Така ситуація склалася, наприклад, з авіаносцем USS Kitty Hawk — єдиним уцілілим кораблем із серії з трьох суден, побудованих на початку 1960-х років. Самому кораблю вже понад сорок років, і замовляти у виробників окремі нестандартні деталі для заміни було б вкрай непрактично. Тому для отримання необхідних запчастин і підтримання Kitty Hawk у робочому стані використовували виведені з експлуатації кораблі, такі як USS Independence.
Іншим прикладом є локомотив типу 4-8-4 № 838 компанії Union Pacific, який використовується як джерело запасних частин для локомотива № 844, оскільки цей тип техніки не випускається вже десятиліттями, а його виробник більше не існує. Схожа ситуація і з потягом Canadian National 3377, який слугує донором деталей для Canadian National 3254.
Однією зі стратегій боротьби з DMS є закупівля додаткових запасів безпосередньо під час серійного виробництва системи або деталі в кількостях, достатніх для покриття очікуваної кількості поломок. Ця стратегія відома як стратегія закупівля на весь життєвий цикл (lifetime buy).
Примітки