Влодзімеж Станіслав Марія Сцібор-Рильський гербу Остоя (; 14 квітня 1914, Львів — 19 вересня 1939, Серакув) — польський католицький діяч, юрист та офіцер, підпоручник резерву кавалерії.

Біографія

Він навчався в одній з львівських гімназій та склав випускні іспити у 1931 році. У 1935 році він закінчив юридичний факультет Львівського університету, а також здобув сільськогосподарську освіту на двозполовічних Вищих сільськогосподарських курсах у Турнау. Він був активістом Товариства католицької академічної молоді «Одродження», беручи участь в освітній та благодійній роботі з часів навчання в середній школі. З 1933 по 1935 рік він очолював відділення «Одродження» у Львівському університеті, а з 1932 року разом з Єжи Туровичем редагував інформаційний бюлетень організації «Dyszel w Głowa», в якому публікував статті про соціальну активність католиків. Він також брав участь у благодійній діяльності як член Товариства Святого Вінсента де Поля.

У 1935–1936 роках він проходив військову службу. Закінчив Резервну кавалерійську кадетську школу в Грудзьондзі (10-й клас) та пройшов стажування в 9-му Малопольському уланському полку у Трембовлі. Після звільнення переїхав до Варшави, де пройшов стажування в місцевій Сільськогосподарській палаті. У цей період він активно працював у варшавському відділенні «Одродження». У 1937 році він оселився в маєтку Колінці (Тлумацький повіт). Він заснував Сільськогосподарський гурток у Трембовлі, згодом проводив там освітню діяльність, та збудував у Колінцях панський маєток. Він також створив сім'ю, одружившись у жовтні 1938 року з Терезою Вандою Соколовською, також активісткою руху «Одрождення». З 1 січня 1938 року йому було присвоєно звання підпоручника, а в резервному офіцерському корпусі кавалерії він отримав 8-е місце.

Зіткнувшись із загрозою війни, у серпні 1939 року його мобілізували до 9-го Малопольського уланського полку та призначили командиром 1-го взводу 4-го ескадрону. Він загинув 19 вересня 1939 року в бою в Кампіноському лісі. Тіло Сцібора-Рильського було знайдено та ідентифіковано восени 1940 року, і його поховали на цвинтарі в Лясках поблизу Варшави.

Нагороди

Хрест Хоробрих — нагороджений 4 рази (всі посмертно). Virtuti Militari, срібний хрест (посмертно)

Література

Piotr Paweł Gach, Włodzimierz Ścibor-Rylski, w: Słownik biograficzny katolicyzmu społecznego w Polsce, tom III (przewodniczący Komitetu Redakcyjnego Ryszard Bender), Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, Lublin 1995 Stanisław Radomyski, Zarys historii Szkoły Podchorążych Rezerwy Kawalerii w Grudziądzu 1926-1939, Oficyna Wydawnicza "Ajaks", Pruszków 1992,