Татар Осман-паша (, ; пом. 25 червня 1845, Джидда) — османський державний та військовий діяч кримськотатарського походження. Обіймав посади валі (губернатора) еялету Джидда та Шейха Хараму Мекки (Аль-Масджид аль-Харам) з 1841 по 1845 рік.
Біографія
Військова кар'єра Військову службу розпочав у регулярній османській армії нового зразка (Нізам-і Джедід). У місяці шавваль 1241 року хіджри (травень/червень 1826 року) отримав звання бінбаші (майор), а згодом був підвищений до міралая (полковник).
У 1251 році хіджри (1835/1836) отримав звання мірліви (бригадний генерал / генерал-майор). Наступного року, у 1252 році хіджри (1836/1837), Татар Осман-паша був підвищений до звання феріка (генерал-лейтенант) і направлений на службу в Анталію.
25 реджеба 1253 року хіджри (близько 26 жовтня 1837 року) він був удостоєний найвищого титулу візиря та призначений Шейхом Хараму Медіни (наглядачем мечеті Аль-Масджид ан-Набаві).
Урядування в Хіджазі та історичний контекст Призначення Татар Осман-паші відбулося у переломний момент для османського панування на Аравійському півострові. Після підписання Лондонської конвенції 1840 року та завершення Другої османсько-єгипетської війни єгипетський правитель Мухаммед Алі був змушений вивести свої війська з території Хіджазу. 2 зу-ль-хіджа 1256 року хіджри (близько 26 січня 1841 року) Висока Порта призначила Осман-пашу новим валі Джидди та Шейхом Хараму Мекки, поклавши на нього завдання послідовно відновити пряму імперську адміністрацію султана в регіоніMarmara Üniversitesi Kataloğu. Hicaz Eyaleti Yönetimi Bölümü, s. 12-14..
Спільно з новопризначеним еміром Мекки Мухаммедом ібн Авном Татар Осман-паша зосередився на ліквідації негативних наслідків тривалого єгипетського контролю. Вони провели масштабну реорганізацію управління святинями (Харамейн), відновивши традиційну ієрархічну структуру серед чиновників та духовних служителів. У цей же період для посилення централізованого контролю до еялету Хіджаз було тимчасово адміністративно підпорядковано емірат Неджд.
Крім того, Осман-паша активно захищав геополітичні та фінансові інтереси Стамбула в басейні Червоного моря. У своїх офіційних звітах до центрального уряду (зокрема за період 1841—1843 років) він рішуче відстоював історичні права султана на стратегічно важливі порти Суакін і Массауа (території сучасних Судану та Еритреї), а також прилеглі землі кочового племені хадендоа. Він надав детальні фінансові розрахунки митних доходів, доводячи, що управління цими гаванями традиційно належало губернаторству Джидди, що допомогло стримати зростання британського впливу в цьому секторіArslan, Ali. Sevakin'de Türk-İngiliz Rekabeti. Bilecik Şeyh Edebali Üniversitesi, s. 4-6..
Татар Осман-паша раптово помер на своїй посаді в Джидді 25 червня 1845 року і був там само похований.
Примітки
Джерела