Черепове́цький лива́рно-механі́чний заво́д (скорочено АТ «ЧЛМЗ»; ) — промислове підприємство в Череповці Вологодської області Росії, яке спеціалізується на виробництві продукції для металургійної, машинобудівної та нафтохімічної галузей, а також на випуску спеціальної техніки.

Історія У 1950 році під час спорудження Череповецького металургійного заводу в складі тресту «Череповецьметалургбуд» було створено ремонтно-механічні майстерні, у яких працювало 115 осіб. Вони виготовляли запасні частини для тракторів та екскаваторів на будівництві. На базі цих майстерень 1 серпня 1951 року заснували Ремонтно-механічний завод (РМЗ). Першим директором призначили Олександра Гринфельда, який керував підприємством упродовж 22 років.

Наприкінці 1951 року завод почав проводити капітальний ремонт тракторів С-80, дизельних двигунів та іншого обладнання. У 1952 році побудували ковальсько-термічний цех з ковальською та ливарною дільницями. З 1954 року розпочалося освоєння випуску металоформ для залізобетонних конструкцій. У 1957 році розширили ливарну дільницю, встановивши другу вагранку та другу електропіч, що дозволило постачати запчастини до інших міст СРСР.

У 1960 році завод випустив перші дизельні магістральні мотовози та осьові витяжні вентилятори. У квітні 1962 року РМЗ перейменували на Механічний завод тресту «Череповецьметалургбуд». У 1963 році ввели в експлуатацію складально-зварювальний цех для виробництва будівельних металоконструкцій, металоформ та ковшів для екскаваторів.

У 1970 році запрацював новий ливарний цех, який збільшив випуск сталевого литва до 4,5 тисяч тонн на рік. Це дозволило налагодити масове виробництво каналізаційних люків і гусеничних траків. Старий ливарний цех переобладнали під виготовлення закладних деталей.

З 1976 року завод входив до складу Всесоюзного об'єднання «Череповецьметалургхімбуд». У період з 1976 по 1980 рік побудували новий цех закладних деталей потужністю до 200 тонн продукції на місяць. Наприкінці 1980 року за завданням Мінважбуду СРСР завод освоїв виробництво складного сталевого литва для автобетононасосів.

У 1982 році підприємство очолив Євген Басков. У 1985—1990 роках завод опанував випуск машинобудівної продукції — штукатурної станції СО-114 А. Наприкінці 1980-х років було впроваджено технологію складного сталевого литва.

Після розпаду СРСР На початку 1990-х років відбулася переорієнтація виробництва на потреби найближчих споживачів — Череповецького металургійного комбінату (сьогодні — ПАТ «Северсталь»). У ливарному цеху освоїли виробництво гусеничних стрічок для сільськогосподарської та лісозаготівельної техніки. У 1992 році завод реорганізували в Державне підприємство «Механічний завод» АТ «Будтехніка», а 27 листопада того ж року підприємство було приватизовано і перетворено на Акціонерне товариство відкритого типу «Череповецький механічний завод». У 1996 році компанія змінила форму власності на ВАТ.

У 1998—1999 роках під керівництвом Ільнура Шарифулліна здійснювалися заходи з фінансового оздоровлення підприємства та реструктуризації боргів. У вересні 1999 року компанію перейменували на Відкрите акціонерне товариство «Череповецький ливарно-механічний завод» (ВАТ «ЧЛМЗ»).

У 1999 році новим директором став Володимир Яськін. Почалася модернізація ливарного цеху, було введено в експлуатацію цех відцентрового литва та організовано механоскладальний цех. Підприємство розпочало випуск відцентроволитих труб і заготовок із корозійностійких та жароміцних хромонікелевих сталей.

Сучасний стан У 2000 році створили комерційну дирекцію заводу, а з 2001 року розпочалося збільшення обсягів виробництва виробів із високолегованих марок сталі. Було введено в експлуатацію механоскладальний цех.

У лютому 2003 року до керівництва заводу приєднався Володимир Боглаєв, який у вересні 2004 року очолив підприємство. Завдяки реалізації антикризових планів завод подолав загрозу банкрутства і став прибутковим. Було розроблено програму стратегічного розвитку, спрямовану на диверсифікацію виробництва за географічним та галузевим принципами. Підприємство успішно пережило кризу 2009—10 років без значних скорочень персоналу.

У грудні 2009 року відкрили лінію складання тракторів і спецтехніки потужністю до 1500 одиниць на рік. Почалося партнерство з білоруськими підприємствами в рамках проєкту «Союзний трактор» (модель «Беларус-82.1/35»).

До 2015 року завод продемонстрував значні темпи зростання, перевищивши обсяг реалізації у 4 мільярди рублів. Якщо на початку 2000-х років майже вся продукція йшла на «Северсталь», то згодом 98 % поставок здійснювалося за межі Вологодської області, з яких 35 % — на експорт.

У 2016 році побудували другий цех для складання тракторів та спецтехніки. У жовтні 2017 року розпочався випуск російського екскаватора-навантажувача «ЧЛМЗ 310», а в 2021 році завод перейшов на випуск оновленої моделі «ЧЛМЗ 335».

14 грудня 2018 року Відкрите акціонерне товариство перейменували на Акціонерне товариство «Череповецький ливарно-механічний завод» (АТ «ЧЛМЗ»). Станом на 2023 рік підприємство виробляє 16 видів спецтехніки, вирішуючи завдання заміни вузлів та агрегатів західних виробників.

Продукція Завод має замкнений цикл виробництва від заготівельних операцій до точної механічної обробки та складання готової техніки.

На підприємстві діють такі цехи: цех металоконструкцій; механічний цех; цех закладних частин (також функціонує як ливарний цех № 2); ковальсько-термічний цех; ливарний цех.

Основна продукція підприємства включає: елементи спецтехніки: опорні котки, ведучі колеса, траки, ковші, зубці та коронки ковшів; фасонне литво з корозійностійких і жароміцних сталей та сплавів; центробежнолиті труби; обладнання та піддони для прохідних термічних печей; спецтехніку та трактори; зварні балки та металоконструкції.

Підприємство є одним із виробників у РФ, що здійснюють повний цикл виготовлення трубних змеєвиків із жароміцних хромонікелевих сталей та сплавів для хімічної і нафтопереробної промисловості.

Нагороди У 2005 році підприємство отримало сертифікат якості TUV CERT. Продукція заводу відзначалася медалями на виставках «Метал-Експо» та «Ливарна справа» у 2004—2005 роках. У травні 2011 року АТ «ЧЛМЗ» визнали переможцем конкурсу «Срібний Меркурій» у номінації «Найкраще підприємство з інноваційної діяльності».

Примітки