Вологóдська óбласть () — суб'єкт Російської Федерації, утворена 23 вересня 1937. Розташована на північному заході Європейської частини Росії. Входить до складу Північно-Західного федерального округу. Адміністративний центр — Вологда.
Географія
Розташування Область межує на півночі з Архангельською, на сході — з Кіровською, на півдні — з Костромською і Ярославською, на південному заході — з Тверською й Новгородською, на заході — з Ленінградською областю, на північному заході з Карелією.
Рельєф Вологодська область розташована на північному сході Східно-Європейської рівнини, рельєф тут горбкуватий — чергуються низовини (Прионезька, Молого-Шекснинська), пасма (Андогська, Бєлозерська, Кирилівська) і височини (Андомська, Вепсовська, Вологодська, Галицька, Верхньовазька). На сході області — Північні Ували.
Клімат Клімат помірно континентальний з холодною зимою (порівн. температура січня: −14°С) і теплим літом (порівн. температура липня +18°С). Опадів — 500 мм на рік, випаровування набагато менше, тому область багата річками, озерами й болотами.
Гідрографія Тут протікають великі річки: Сухона із притоками Вологда й Двіниця, Юг з Лузою, Молога з Чагодощею, Шексна, верхів'я Унжи, Андома. На заході розташоване велике Рибінське водосховище, на заході озера: Біле, Кубенське й Воже. Онезьке озеро на півночі області з'єднує з Волгою Волго-Балтійський водний шлях.
Флора та фауна Рослинність типова для середньої й південної тайги. Ліси займають близько 2/3 території області, переважно ялинові. Ґрунти підзолисті й дереново-підзолисті, місцями болотні. Тваринний світ типовий для тайги: лось, бурий ведмідь, росомаха, заєць-біляк, лісова куниця, борсук, вовк, лисиця; птаха — сіра куріпка, тетерев, рябчик. У річках і озерах водяться лосось, нельма, лящ, судак, окунь, щука та ін. Природа охороняється в національному парку «Російська Північ» і Дарвінському заповіднику.
Корисні копалини Корисними копалинами область не багата — є родовища торфу, будівельних матеріалів, кухонної солі й мінеральних вод, у річках зустрічається річкові перли, територія на межі з Архангельською й Кіровською областями перспективна до виявлення алмазних родовищ.
Історія
Перша згадка про найдревніше місто Бєлозерськ відноситься до 862 року. Залишки древнього городища розташовані за 18 км східніше сучасного міста Бєлозерська. За переказом, містом правив один із братів Рюрика, засновника династії руських царів Рюриковичів — князь Синеус.
У XII столітті засновуються такі міста, як Вологда (перша згадка в історичних документах відноситься до 1264 року) і Великий Устюг (уперше згадується в літописі від 1212 як Устюг).
Більша частина міст сучасної Вологодської області була утворена в період адміністративної реформи Катерини ІІ (Череповець, Грязовець, Нікольськ і інші). Деякі міста з'явилися в ХХ столітті, у роки радянської влади: Сокол, Харовськ, Красавіно й інші.
Населення
Загальні характеристики
Чисельність населення: 1 115 371 особа (2025) Густота населення: 7,72 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення: 73,96 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: −6,4 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 9,3 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 15,7 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,348 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 69,08 (чоловіки — 63,85; жінки — 74,38) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1169 (2019)
Етнічний склад населення +Етнічний склад населення Вологодської областіЕтнос19591989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Росіяни1 280 40897,91 301 51696,51 225 95797,01 112 65897,3975 68396,7Українці9 9570,819 1341,412 2971,08 6020,83 3660,3Вірмени1630,08660,12 1500,22 4690,21 6520,2Узбеки690,05050,04130,01 2500,11 3810,1Азербайджанці1810,01 5060,12 6650,22 5960,21 3660,1Білоруси4 1310,37 4190,64 9180,43 2780,31 2430,1Інші12 5871,018 0761,315 5001,213 0801,124 1792,4Не вказали етнос35–0–5 668–58 511–133 957–
Адміністративний поділ
З 1 січня 2006 року відповідно до Федерального закону № 131 «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації» на території Вологодської області було утворено 372 муніципальних утворення: 2 міських округи 26 муніципальних районів 22 міських поселення 322 сільських поселення
+№п/пРайон, округ, міський округПлоща,км²Населення,осіб (2002)Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2019)Адміністративний центрПоселенняНаселеніпункти 1 Бабаєвський район 9233,30 24930 21944 19173 Бабаєво 7 271 2 Бабушкінський район 7760,50 14994 13251 11469 імені Бабушкіна 6 128 3 Білозерський район 5398,04 21648 17271 14506 Білозерськ 6 275 4 Вашкінський район 2883,92 10002 8089 6615 Липин Бор 3 197 5 Великоустюзький район 7732,88 65291З них 22210 у Великоустюзькому районі та 43081 у Великоустюзькій міській раді. 57886 53694 Великий Устюг 15 412 6 Верховазький район 4255,47 16346 13898 12744 Верховаж'є 9 230 7 Вожегодський район 5751,59 18976 16790 14414 Вожега 8 301 8 Вологодський район 4540,00 50956 50438 52160 Вологда 10 901 9 Витегорський район 13088,47 31757 27139 23923 Витегра 8 206 10 Грязовецький район 5025,70 41644 35778 32152 Грязовець 7 485 11 Кадуйський район 3262,62 18653 17109 16667 Кадуй 4 202 12 Кириловський район 5394,19 18627 15877 14686 Кириллов 7 474 13 Кічменгсько-Городецький район 7061,19 22187 18485 15379 Кічменгський Городок 3 341 14 Міжріченський район 3624,10 7641 6112 5334 Шуйське 4 149 15 Нікольський район 7476,71 26461 22414 19583 Нікольськ 7 215 16 Нюксенський район 5167,42 11714 9777 8357 Нюксениця 4 128 17 Сокольський район 4139,06 57993З них у Сокольському районі 14951 та у Сокольській міській раді 43042 51399 48133 Сокол 9 397 18 Сямженський район 3949,98 10384 8929 7992 Сямжа 4 162 19 Тарногський район 5175,74 15363 12838 11237 Тарногський Городок 6 261 20 Тотемський район 8195,98 26392 23885 22243 Тотьма 7 222 21 Усть-Кубинський район 2443,94 9350 8094 7502 Устьє 4 236 22 Устюженський район 3558,60 21679 18738 16590 Устюжна 8 218 23 Харовський район 3563,67 20576 16438 13739 Харовськ 6 380 24 Чагодощенський район 2410,19 15624 13865 11766 Чагода 4 91 25 Череповецький район 7636,74 40871 41025 38570 Бабаєво 13 555 26 Шекснинський район 2528,07 36007 33375 33482 Шексна 9 375 1 Вологодський міський округ 116,57 301633 309290 319074 Вологда - 2 2 Череповецький міський округ 116,57 311869 312310 316529 Череповець - 1+
Населені пункти +№Населений пункт200220102019 1 Череповець 311869 312310 316529 2 Вологда 293046 301755 311846 3 Сокол 43042 38452 36668 4 Великий Устюг 33419 31665 31189 5 Шексна 21615 20953 18760 6 Грязовець 16172 15528 14809 7 Бабаєво 12604 12073 11328 8 Кадуй 11798 11284 11097 9 Витегра 11400 10488 10273+Населені пункти Вологодської області з чисельністю понад 10 тисяч осіб (2025)
Влада
Економіка
Промисловість
Основною галуззю спеціалізації є чорна металургія — 62,7 %, на другому місці — електроенергетика — 7,9 %. За підсумками 2004 року на її частку припадає 17 % виробленого в країні прокату, 16 % — сталі, 11 % — мінеральних добрив, 14,5 % — підшипників кочення, 7 % — ділової деревини, 11,4 % — лляних тканин, 1,5 % від загального обсягу російського експорту — продукція вологодських підприємств (офіційні дані обласного Уряду).
Вологодська область сильно інтегрована у світову економіку. Зовнішньоторговельний обіг в 2004 році склав $3,082 млрд. Експортовано продукції на $2,741 млрд. За обсягом експорту на душу населення область займає 6 місце серед регіонів Росії й 2 місце в Північно-Західному федеральному окрузі. Товарна структура обласного експорту визначається, насамперед, продукцією промислових гігантів — підприємств чорної металургії, хімії, машинобудування: ВАТ «Сєвєрсталь», ВАТ «Череповецький сталепрокатний завод», ВАТ «Аммофос», ВАТ «Азот», ЗАТ «Вологодський підшипниковий завод». Коефіцієнт душового виробництва по прокату чорних металів — 20, по випускові аміаку синтетичного — 8,3, по вивозу деревини — 7,6.
Економічний ріст в області досягається в основному за рахунок чорної металургії, що ставить економіку області, її соціальну сферу, в пряму залежність від фінансово-економічного положення підприємств холдингу «Сєвєрсталь-Груп», розташованих на території області. Проте, область експортує значні обсяги продуктових товарів: молоко, птиця, м'ясо, відоме вологодське масло.
Збереглися дотепер деякі традиційні художні промисли: вологодське мереживо, найбільший центр мереживоплетіння в Росії — вологодське підприємство «Сніжинка»; унікальні промисли Великого Устюга — шемогодський різьблений берест і чорніння по сріблу.
Транспорт
Відстань від Вологди до Москви — 497 км.
Автомобільний Федеральна магістраль — М8 «Холмогори» (Москва — Ярославль — Вологда — Архангельськ) Федеральний шлях — А114 (Вологда — Нова Ладога — а/д M18) Головні регіональні шляхи: Сухонський тракт (Тотьма — Нюксениця — Великий Устюг) Р5 (Вологда — Кирилов — Витегра) Р6 (Череповець — Бєлозерськ — Липин Бір) Р7 (Чекшино — Тотьма — Нікольськ)
Залізничний Станція «Вологда» — великий залізничний вузол. Напрямки: південне (Ярославль — Москва), західне (Череповець — Санкт-Петербург), північне (Архангельськ, Мурманськ, Сєверодвінськ, Котлас, Сиктивкар, Воркута, Сосногорськ), східне (Кіров — Єкатеринбург (Свердловськ) — Астана)
Авіаційний Аеропорт у Вологді (рейси до Москви, Великого Устюга, Кічменського Городка, Витегри) Аеропорт у Череповці (рейси до Москви, Санкт-Петербурга, Петрозаводська)
Водний Порт у м. Череповці — один з найбільших на Волго-Балтійському водному шляху. У причальної стінки довжиною більше 900 метрів можуть оброблятися річкові й змішаного плавання, «річка-море», судна. У складі порту самохідний і несамохідний вантажний флот загальним тоннажем понад 61 тисячу тонн, буксирні теплоходи, плавмеханізація й портальні крани вантажопідйомністю від 5 до 40 тонн, пасажирський флот, відкриті й закриті складські майданчики.
ЗМІ
Обласні ЗМІ нечисленні. Найбільша обласна газета — «Красный Север» (з 1917 г). Інші обласні газети: «Российский Север», «Наш регион», «Премьер», «Хронометр» Обласне телебачення представлене філією ВДТРК «Вологодське телебачення» Радіо: «Трансмит», «Премьер», «Вологодское радио» Інформаційні агентства: Вологодський інформаційний центр, Новини Вологодської області
Культура
Ряд міст і населених пунктів області: Бєлозерськ, Великий Устюг, Вологда, Устюжна, Тотьма й інші, — мають статус історичних і є музеями просто неба. Великий Устюг з 1999 року вважається батьківщиною російського Діда Мороза.
Провідні музеї: історико-архітектурні й художні музеї-заповідники Вологодський, Кирило-Бєлозерський, Велико-Устюгський; Тотемське й Череповецьке музейні об'єднання. Під Вологдою розташований архітектурно-етнографічний музей Вологодської області — Семенково.
Особливий інтерес представляють пам'ятники культової архітектури, у тому числі ансамблі Спасо-Прилуцького, Кирило-Бєлозерського та інших монастирів. Найзнаменитіший Ферапонтів монастир, завдяки фресковому ансамблю, виконаному в 1502 р. давньоруським художником Діонісієм, включений у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Вологодщина знаменита великою кількістю збережених пам'ятників дерев'яного зодчества. Однак, з різних причин, число й збереженість об'єктів дерев'яної архітектури неухильно знижується. Так, в 1963 р. згоріла церква Покрова Пресвятої Богородиці під Витегрою, безпосередній попередник знаменитого Преображенського храму Кізького цвинтаря.
В області добре налагоджений мисливсько-рибальський туризм, непогана база для розвитку т. зв. сільського туризму.
Вологодський край як частина Російської Півночі зумів зберегти значне число пам'ятників етнічної спадщини російського народу (пісні, сказання, билини, літописи). В XIX—XX століттях тут були «відкриті» найкращі зразки фольклору, церковної й світської літератури. У побуті і культурному житті сучасного населення сіл і хуторів Вологодської області й сьогодні знаходять своє продовження традиції й промисли селянського укладу.