Іонійський діалект () — — була піддіалектом аттико-іонічної діалектної групи давньогрецької мови. На основі написів можна виділити три піддіалекти іонічної мови. Іонічна група традиційно складається з трьох діалектних різновидів, якими розмовляли на Евбеї (Західно-іонічний), північних Кікладах (Центральний іонічний), а з приблизно 1000 року до н. е. в Азійській Іонії (Східно-іонічний), де іонічні колоністи з Афін заснували свої міста. Іонічна мова була основою кількох літературних мовних форм архаїчного та класичного періодів, як у поезії, так і в прозі. Твори Гомера та Гесіода є одними з найпопулярніших поетичних творів, написаних літературною формою іонічного діалекту, відомою як епічна або гомерівська грецька мова. Найдавніша грецька проза, включаючи Геракліта, Геродота, Демокріта та Гіппократа, також була написана іонічною мовою. До кінця V століття до нашої ери іонічну мову витіснила аттична, яка стала домінуючим діалектом грецького світу.
Примітки
Посилання