Ахмад бін Хасан аль-Кафауві (; також відомий як Кефелі Ахмед Ефенді, Ахмед б. Хасан ель-Кефеві ель-Ханефі; XVII ст.) — кримський ісламський учений-ханафіт османської доби, богослов, правознавець і коментатор. Походив з Кафи (Кефе, сучасна Феодосія). У класичних біографічних словниках (табакат) самостійних відомостей про нього майже немає; біографія реконструюється переважно за внутрішніми даними його творів.
Біографія Точні дати народження і смерті, а також деталі сім'ї та освіти невідомі. У всіх своїх творах автор представляється як «Ахмед бін Хасан аль-Кафауві аль-Ханефі», що вказує на ім'я (Ахмед), ім'я батька (Хасан), походження з кримської Кафи та належність до ханафітського мазгабу.
Збережені дати написання праць свідчать про тривалу наукову діяльність: 1032 р. х. / 1623 р. — Фетх аль-‘азіз аль-гані фі шарх Мукаддімат аль-Газневі; 1059 р. х. / 1649 р. — Шарх Мукаддімат ас-Салят; твори 1105—1106 рр. х. / 1694—1695 рр.
Він підтримував зв'язки з видатними державними діячами свого часу (зокрема з хадж-еміром Ридван-беєм і еміром Ібрагімом кетхудою). Більшість творів написані турецькою мовою, що свідчить про орієнтацію на ширшу османську (зокрема тюркомовну) аудиторію. Отримав класичну медресе-освіту з фікху, тафсіру, каламу та інших ісламських наук.
В українській історіографії його згадують у контексті пізнього етапу інтелектуальної традиції Кримського ханства (разом з Абу аль-Бака аль-Кафаві, Дійа' ад-Дін аль-Киримі та іншими). Зокрема, Михайло Якубович у монографії «Філософська думка Кримського ханства» присвячує йому окремий підрозділ як автору «Послання про спосіб сходження одкровення».
Наукова спадщина Аль-Кафауві залишив значну кількість творів (десятки рукописів виявлено в турецьких бібліотеках, зокрема в Сюлейманіє, а також у Діярбакирі та інших зібраннях). Основні напрями: ханафітський фікх (практичні питання намазу, очищення, акаїди), тафсір, калам (зокрема природа одкровення), граматика арабської мови, хадисознавство та етика. Багато праць мають дидактичний характер і призначені як для студентів медресе, так і для ширшої публіки.
Серед відомих творів: Шарх Мукаддімат ас-Салят (турецький коментар до твору Абу-ль-Лейса ас-Самарканді, 1649 р.); Міфтах ас-са‘ада (1649 р., присвячений хадж-еміру Ридван-бею); Іказ аль-гафілін (1650 р.); Шарх аль-Максуд (коментар до граматичного твору, бл. 1695 р.); Рісала фі шарх хадіс «аль-арвах джунудун муджаннада» (1694 р.); Фетх аль-‘азіз аль-гані фі шарх Мукаддімат аль-Газневі (1623 р.); Рісала фі кайфійят аль-вахй («Послання про спосіб / природу одкровення») — самостійний трактат, у якому розглядаються процес отримання і передачі одкровення Джібрілом, ступені низходження Корану, роль ангелів та мовні аспекти вахю.
У працях він спирається на класичні джерела тафсиру, хадисів і каламу. Його спадщина ілюструє інтелектуальне життя османського Криму та зв'язки кримських учених з ширшим османським простором у XVII столітті.
Значення Ахмад бін Хасан аль-Кафауві належить до кола пізньосередньовічних кримських авторів, чия творчість репрезентує завершальний етап розвитку ісламської вченості Кримського ханства. Його твори, особливо турецькомовні, сприяли поширенню ханафітського знання серед тюркомовного населення. Сучасні дослідження (зокрема турецькі та українські) повертають його ім'я з забуття і показують його як продуктивного автора, що працював на стику фікгу, тафсиру та каламу.
Див. також Ханафітський мазхаб Іслам у Криму Абу аль-Бака аль-Кафаві Примітки
Література
Qırım Hanlığınıñ İslâmiy Asabalığı: Biografik sözlük ve elyazmalar kataloğı / упор. А. Мумінов та ін. Київ: ДУМАРК, 2018. Матеріали збірника Крим у координатах історії (Київ, 2021) та споріднені публікації з історії ісламської культури Криму.