Реджеп Кюпчу (; , Куклен, Пловдівська область, Третє болгарське царство — , Варна, Народна Республіка Болгарія) — болгарський поет і письменник турецького походження, писав болгарською та турецькою мовами. Народився у місті Куклен, він провів більшу частину свого життя в Бургасі, де познайомився з різними впливовими болгарськими письменниками. Він також зустрічався з турецькими комуністичними письменниками, як-от Азіз Несін.

За життя він опублікував три збірки віршів. У деяких своїх віршах він яскраво висловлює свою турецьку ідентичність і таким чином зумів привернути увагу Болгарської комуністичної партії. Він залишався безробітним, але попри це не припиняв писати. Він помер у 1976 році за підозрілих обставин. Донині причина його смерті залишається нез'ясованою.

Ранні роки Народився 28 вересня 1934 року в місті Куклен у сім'ї фермерів. Ще в дитинстві виявляв інтерес до літератури. Закінчив початкову та середню освіту в рідному місті, а потім перейшов спочатку до Кирджалійського турецького, а потім до Разградського педагогічного училища. Під час служби в армії працював у редакції газети «Трудово дело» журналістом-кореспондентом. Після закінчення служби в армії оселився у Бургасі. Там він одружився з турчанкою Джеміле.

Бургас Через кілька років після [виходу турків із Болгарії] у 1956 році він разом з дружиною Джеміле переїхав до чорноморського міста Бургас, де народилися їхні троє дітей — двоє синів і донька. Старший син, Юнал, помер від раку у 14-річному віці, а згодом у молодому віці померла і донька. Єдиним із дітей, хто пережив батька, був Ердинч«'Аз съм твой син и мои са твоите пътища' Реджеп Кюпчу- СТИХОВЕ и БИОГРАФИЯ | ЕВЕТ». evet.bg. Retrieved 31 December 2023.. У Бургасі він познайомився з відомими болгарськими письменниками, зокрема з Христо Фотевим, Ілією Буржевим, Стойчо Гоцевим, Димитром Велиновим і Недялком Йордановим, і заприятелював з ними. Особливо близькі стосунки склалися в нього з Недялком Йордановим. Кюпчу став членом Бургаського товариства письменників і був відзначений премією «Поезія Бургаса»"Литературен свят " Р « Реджеб Кюпчу» (in Bulgarian). Retrieved 30 December 2023..

Він опублікував дві книги поезій «Питання продовжуються» (1962) та «Життя — це не сон» (1965). Відомо, що він також хотів присвятити книгу своєму рідному місту Куклену, але не зміг через свою передчасну смерть«Основно училище». redjep-kupchu.com/.. Завдяки значним зусиллям Недялка Йорданова 1967 року у Варні вийшла ще одна збірка віршів «Друзі мої, ходімо», цього разу в болгарському перекладі. Так Кюпчу став одним із перших болгарських авторів турецького походження, чиї твори переклали болгарською мовою"Литературен свят " Р « Реджеб Кюпчу» (in Bulgarian). Retrieved 30 December 2023.Yavuz, Yasin. «An Apostille In Turkish Poetry: Recep Küpçü and a Thematic Analysis of His Poems». Balkanlarda Türk Dili ve Edebiyatı Araştırmaları..

1965 року познайомився з турецькими комуністичними письменниками, як-от Яшар Кемаль, Азіз Несін і Факір Байкурт. Як писав Йорданов, всі вони були вражені гарною турецькою мовою Кюпчу, попри те, що він її не дуже вивчав.

Хоча вони з дружиною Джеміле були задоволені змінами у своєму житті, невдовзі почали ширитися чутки, що Реджеп виступає проти партії та комуністичних ідеалів. Після виходу його другої книги ці чутки посилилися. Зі зростанням популярності Кюпчу, виразним турецьким національним самоусвідомленням у його поезії та поширенням таких чуток ним зацікавилися органи державної безпеки. 1968 року від нього вимагали додати до прізвища болгарські слов'янські суфікси «-ов» або «-ев». Кюпчу відмовився і через це потрапив під пильніший нагляд органів державної безпеки. Він також відмовлявся надсилати статті до газети «Нова світіца», оскільки їх мали публікувати з болгарським суфіксом у його прізвищі. Болгарські колеги намагалися всіляко його підтримати й допомогти, але безрезультатно: він не міг надовго затриматися на різних роботахYavuz, Yasin. «An Apostille In Turkish Poetry: Recep Küpçü and a Thematic Analysis of His Poems». Balkanlarda Türk Dili ve Edebiyatı Araştırmaları..

Смерть

26 квітня 1976 року його терміново викликали до Варни. Перед від'їздом він залишив дружині записку, що незабаром повернеться, але цього не сталося. Того самого дня Кюпчу помер. Причина його смерті залишилася невідомою, оскільки влада не дозволила провести розтин. Офіційні версії його смерті змінювалися: спочатку повідомляли, що він помер від інсульту, а згодом — що його вбили турецькі націоналісти.

Після його смерті переслідування родини продовжилися. 16-річного сина Ердинча неодноразово викликали до міліції та били. У 1980 році, коли йому було 20 років, його ув'язнили в Старій Загорі. Під час одного з візитів матері до сина у в'язниці будинок Кюпчу обшукали, а його рукописи викрали. Васил Ангелов, керівник відділу Державної безпеки, що опікувався діячами мистецтва, радив друзям-поетам не займатися справою вже покійного Кюпчу.

Причина його смерті так і залишається неясною«'Аз съм твой син и мои са твоите пътища' Реджеп Кюпчу- СТИХОВЕ и БИОГРАФИЯ | ЕВЕТ». evet.bg. Retrieved 31 December 2023..

Поезія Хоча він ніколи не бував у Туреччині, Анатолія посідала важливе місце в його поезії. Південь у його віршах символізував Туреччину. У різних віршах він висловлював свою любов до неї за допомогою таких метафор, як «птахи, що пахнуть Анатолією». Родичі та знайомі згадували, що турецьких моряків, яких він зустрічав, Кюпчу просив «передати вітання навіть тіням анатолійських мінаретів». Важливе місце у його творчості посідав і Стамбул. Якось, побачивши мешканця Стамбула, він сказав йому, що добре знає це місто, адже «ще з дитинства щоночі бував там уві сні». Водночас він не відчував ненависті до Болгарії: він писав вірші, присвячені своїй батьківщині, сприймаючи її як матір, а себе — як одного з її численних синів. Ця подвійність особливо виразно проявляється в його роздумах про власну етнічну належність, зокрема у вірші «Kader» («Доля»).

Оскільки він народився в Куклені, розташованому в Родопах, гори також є важливим мотивом його поезії. Важливе місце в ній посідає й море, адже значну частину свого життя він провів у БургасіCan, Esat. Recep Küpçü'nün şiirleri.. Серед інших поширених мотивів його поезії — море, сонце, весна, птахи, квіти та південь.

Окрім письменницької діяльності, він також працював журналістом у газетах «Трудово дело» та «Нова світіца»«Основно училище». redjep-kupchu.com/..

Спадщина

У селі Топчийсько Бургаської області є школа, названа на його честь«Основно училище». redjep-kupchu.com/.. Його ім'я також названо турецький культурний центр у Бургасі. Його творчість неодноразово ставала предметом літературознавчих досліджень болгарською та турецькою мовамиCan, Esat. Recep Küpçü'nün şiirleri.. Різа Моллаоглу описує його та його поезію як світло для всіх турків, які живуть у Болгарії«Recep Küpçü- hayatı ve eserleri». bnr.bg (in Turkish). Retrieved 30 December 2023.. Деякі з його віршів вивчаються в турецьких школах Туреччини. Щороку в різних містах, зокрема в Едірне, Ізмірі, Стамбулі та Бургасі вшановують його пам'ять в річницю його смерті.

Примітки

Посилання