Олексій Ревіка (нар. 1979, Мелітополь, Запорізька область) — сучасний український художник, графік і мистецтвознавець. Живе та працює в Києві. У своїй творчості працює з живописом і графікою, розробляючи власну образну мову та авторську техніку. Для його робіт характерні складні форми й образи, багатофігурні сюжетні постановки, абстрактні та семантично насичені композиції, а також контрастна кольорова гама. Поєднання символічних образів і сюжетних елементів створює багатошаровість його творів та відкриває простір для їхнього різного трактування.
Біографія
Олексій Ревіка народився 1979 року в Мелітополі. З 2001 року живе в Києві.
Здобув освіту в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури за спеціальністю «мистецтвознавство».
Навчався у Міжнародній асоціації арт-терапевтів в м.Київ. На основі однієї з арт терапевтичних методик розробив власну графічну мов.
Творчість
Олексій Ревіка переважно мислить і працює серіями, розглядаючи окремий твір як частину ширшого художнього висловлювання. У графіці ним створено низку серій, серед яких «Червона Лінія», «Горизонт подій», «Особистий простір», «Сам в степу», «40-рок» та «Натюрморти». Ці серії охоплюють період 2019–2026 років і демонструють послідовний розвиток авторської образної мови та тематичних пошуків художника. Серії залишаються відкритими й продовжують доповнюватися новими роботами.
Важливе місце посідають символічні образи, фігуративні композиції та поєднання впізнаваних предметів і ситуацій у нових контекстах, метафоричні сюжети.
У матеріалах про його виставку «SPECULUM» художник описував власний підхід як «семантичний метод образотворчої розповіді», у якому впізнавані події, форми та образи розміщуються в контексті певної теми, що дає можливість глядачеві інтерпретувати їх на основі власного досвіду.
Серія «Червона лінія»
Починаючи з дати повномасштабного вторгнення країни-агресора на територію України, автор працює над серією плакатів «Червона лінія».
Вона ілюструє події війни, які відбуваються тут і зараз. Тож кожен твір серії — це червона лінія, яку перетнула країна-агресор. Твори серії авторського плакату «Червона Лінія» як правило мають подвійну назву — місце та подію. Також, окрім дати створення, Олексій додає день створення твору, починаючи з 24.02.22. Таким чином створюється календар з чіткою прив’язкою до подій та явищ під час війни.
Твір «Втрата, 2022-58» є частиною серії «Червона Лінія», серії плакатів — вбивство дітей. Цифри 2022-58 — це п’ятдесят восьмий день від початку повномасштабного вторгнення. На момент створення плакату, за офіційними даними, внаслідок збройної агресії проти України загинуло 243 дитини. Це 243 можливості майбутнього. Порушивши звичний образ, але при цьому зберігаючи загальний композиційний стрій, він додав порожнечу, щоб донести важливий меседж: вбивство дітей — це велика втрата для всього людства. Через навмисне авторське порушення композиції та сюжету класичного зображення української ікони було створено образ того, що багатьох українських сімей торкнулися Відсутність та Порожнеча.
Головною метою автора було привернути увагу світового співтовариства до трагедії та ще раз нагадати про необхідність допомоги Україні у боротьбі з агресором. І ця ціль була досягнута завдяки широкому резонансу, який мала передача твору «Втрата» президентом України Папі Римському, що відбулося під час візиту до Ватикану.
Серія «Особистий простір»
Особливої уваги варта серія «Особистий простір», у якій Олексій Ревіка звертається до мікросвіту людини, зображуючи куточки інтер'єрів різних будинків і квартир. Кожен простір постає як своєрідний портрет його мешканця — через предмети, їхнє розташування, деталі та атмосферу можна уявити людину, яка його створила, її звички, характер і особисту історію. Глядач ніби занурюється в чужий простір і поступово починає цікавитися не лише зображеним інтер'єром, а й невидимою присутністю його господаря.
Серія «Особистий простір» створена виключно кульковою ручкою на папері. Характерна для художника робота з лінією та деталлю, а також поєднання побутових мотивів, інтер'єрних сцен і елементів каракулі-арту (doodling) перетворюються на спосіб фіксації теперішнього моменту — повсякденності, яка набуває особливого значення через увагу до найменших деталей. Окремі твори серії мають порядкові номери, зокрема «Особистий простір 12», «Особистий простір 14», «Особистий простір 19».
Назва серії акцентує увагу на тому особливому, майже інтимному просторі, який людина створює навколо себе. У контексті воєнного досвіду ця повсякденність набуває додаткового значення — як образ маленького світу, затишку й особистої території, що продовжує існувати попри руйнування та нестабільність зовнішнього світу.
Персональні виставки
2025 — PP Gallery, «Особистий простір», Львів. 2025 — Imagine Point, «Особливий простір», Київ. 2024 — Склад 5, «Тисяча тривог», Черкаси. 2023 — ЛПМ, «Ми і Воно», проєкт «Червона Лінія», Львів. 2023 — BIRUCHIY contemporary art project, «Плакати воєнного часу», Запоріжжя. 2022 — Imagine Point, «Половина», Київ. 2022 — ЦСМ «Червона Лінія», Івано-Франківськ. 2022 — УкрМакроВсесвіт, «Сталість», Київ. Виставка не була реалізована через повномасштабне вторгнення в Україну. 2021 — Вулична галерея, «Нарцис та Принада», Львів. 2020 — Вагабундо, «Відображення. Графіка», Івано-Франківськ. 2018 — Музей історії Києва, «Садівник і господиня», живопис, Київ. 2017 — Музей історії Києва, «ВОНИ це МИ», живопис, Київ. 2017 — M17 ArtSeason, медіапроєкт «ZAVET» та «Вони це Ми», Київ. 2017 — ATLAS, Дипконференція, «Вони це МИ», живопис, Київ. 2013–2014 — серія персональних виставок у межах проєкту «КультОфіс», Київ.
Колективні проєкти
2025 — Галерея Лавра, «Арт платформа 2080», артярмарок, Київ. 2025 — Інститут проблем сучасного мистецтва, «Технологія», Київ. 2025 — Квартирник у В. Адлермана, «Маніфест. Універсал», Київ. 2024 — Чернівецький університет, Sunseed Art, «Сьогодні», Чернівці. 2024 — Insula Izola, «Libertas», український павільйон, Словенія. 2024 — Водонапірна башта, «Visio Belli», Житомир. 2024 — Арт Завод Платформа, V’YAVA, «Єднання», Київ. 2024 — Mriya Gallery, «MERGING WITH THE GARDEN», Нью-Йорк. 2024 — благодійний фестиваль «V’YAVA Єднання», ВДНГ, Київ. 2024 — Музей історії Києва, «PRO Життя», Київ. 2024 — RESU, благодійний захід до другої річниці повномасштабного вторгнення в Україну, Марсель. 2024 — Okno na Kulturę, «Sztuka vs. Wojna. Плакати воєнного часу», Польща. 2024 — благодійний аукціон на підтримку розвідроти 80 ОДШБр, Львів. 2024 — «ВоляНЕсмерть», 87-ма збірка українських художників, Одеса. 2023 — Ukrainian Contemporary and Fine Art Gallery in New York, «Diamond Jam», Нью-Йорк. 2023 — Львівський палац мистецтв, «Український плакат у Львові», Львів. 2023 — Centre for Contemporary Art Pivka, український проєкт «Love / War / Love», Півка, Словенія. 2023 — «ВоляНЕсмерть», 76-та збірка українських художників, Одеса. 2023 — Sunseed — Art & Très Français, «Сьогодні», Київ. 2023 — Одеський національний художній музей, «Сучасні постери. Культове українське кіно», Одеса. 2023 — BIRUCHIY contemporary art project, «Українські постери в день знань», Ейндговен, Нідерланди. 2023 — University of Massachusetts Lowell, «Don’t Close Your Eyes», Массачусетс, США. 2023 — Муніципальний мистецький центр, «Сучасні постери. Культове українське кіно», Львів. 2023 — Voitok Gallery, «Рай для тварин», Київ. 2023 — Музей Києва, «Маріуполь, фільтрація. Наживо», Київ. 2023 — НАМУ, «Концентрація волі», Київ. 2023 — КМБШ, Sunseed Art, «LOVE — Нащо нам той плакат?», Київ. 2023 — ІПСМ, «Концентрація волі», Київ. 2023 — Склад №5, «Червона Лінія», Черкаси. 2023 — Galerie Fahid Taghavi, «Спектр», Женева, Швейцарія. 2023 — «Плакат проти війни», Рувруа, Франція. 2023 — Боде-музей, «Сучасне українське мистецтво в часи війни», Берлін, Німеччина. 2023 — Обласний центр молоді, «Українське мистецтво під час війни», Запоріжжя. 2023 — KULT XL, «Sleepless Ukraine», Брюссель, Бельгія. 2023 — NEON, «Плакат проти війни», Вроцлав, Польща. 2022 — Imagine Point, «Одного дня після», Київ. 2022 — The Grimshaw-Gudewicz Art Gallery, «Don't Close Your Eyes: Open to the Public: Ukrainian Artists Respond to the War», Ньютон, США. 2022 — TRAKCS, Гетеборг, Швеція. 2022 — uart.gallery, «Burning Man-2022», фестиваль «WAKING DREAMS». 2022 — Urban Space 500, аналіз та презентація творів «Червона Лінія», Київ. 2022 — Espace Vanderborght, «The Captured House», Брюссель, Бельгія. 2022 — Український Дім, «Голоси», Київ. 2022 — Door Foundation, «The Captured House», Амстердам, Нідерланди. 2022 — UART Gallery, «The War Map», Ізраїль. 2022 — Wegil, «The Captured House», Рим, Італія. 2022 — Я Галерея, «Музи не мовчать», Львів. 2022 — Український Дім, «Голоси», Київ. 2022 — Alte Münze, «The Captured House», Берлін, Німеччина. 2022 — Дзиґа, «Час війни. Рефлексії…», Львів. 2022 — Galerie Rampa, «Ще не вмерла Україна», Чехія. 2022 — ІПСМ, «Бачення Данте», Київ. 2022 — Митець MOKONSHU, «Вихід Гейт № 2022», Київ. 2021 — Музей-майстерня Кавалєрідзе, «Світ їх не спіймав», до 300-річчя від дня народження Г. Сковороди. 2021 — Artarea, «Українське бієнале цифрового та медіа мистецтва», Київ. 2021 — Imagine Point, «PopCorn», Київ. 2021 — NORDART, «Кордони реальності», участь в українському проєкті «А-4 кулькова ручка», Будельсдорф, Німеччина. 2021 — Черкаський художній музей, «Антракти17», Черкаси. 2021 — МСУМК, «Імена Твої, Україно», Луцьк. 2021 — Митець MOKONSHU, «365 days after», Київ. 2021 — Всеукраїнський проєкт «ГривняАрт». 2020 — Вулична галерея, «Ін’єкція», живопис, графіка, Львів. 2020 — Національний центр «Український дім», «У нас всі вдома», онлайн-виставка, графіка, Київ. 2020 — Voloshyn Gallery, «Кілька історій та об’єктів», участь у проєкті Лесі Хоменко, живопис, Київ. 2020 — Галерея Лавра, «Середовище існування. Маніфест», графіка, Київ. 2019 — Карась Галерея, «Ballpoint A4», графіка, Київ. 2019 — Інститут проблем сучасного мистецтва, «Алхімія існування», живопис, Київ. 2019 — «Мрія над садами Джардіні», живопис, Венеція, Італія. 2017 — ГоГольFEST, серія живопису «Вони це МИ» та медіапроєкт «ZAVET», Київ. 2014 — ГогольFEST, скульптура «Добро», Київ. 2014 — скульптура у просторі «Людина вітру», лендарт «Весняний вітер», Київ. 2014 — M17, участь у проєкті «Вогонь любові», живопис, Київ. 2014 — Художній музей, участь у проєкті «Єдина країна», живопис, Черкаси. 2012 — скульптура у просторі «Рибак», лендарт «Весняний вітер», Київ. 2010 — інсталяція «Вогонь землі», лендарт «Весняний вітер», Київ.
Резиденції
2021 — резиденція OFAR, «Апофеоз імперії», Славутич. 2019 — «Сюрреалізм у просторі міста Славутич», у межах проєкту «Малі міста — великі враження», живопис, Славутич.
Акції
2023 — візит Президента України до Папи Римського Франциска у Ватикані. Презентація та вручення графічного твору «Втрата». 2023 — акція протесту в Черкасах проти УПЦ МП/РПЦ; друк поштових марок із зображеннями творів українських митців. 2024 — благодійна акція зі збору 100 стабілізаційних контейнерів для сил ЗСУ, Марсель, Франція. 2024 — акція протесту в Черкасах проти УПЦ МП/РПЦ.
Посилання Художник Олексій Ревіка: Те, що моя картина потрапила до Папи – це випадковість- KP.UA
Гнів перетворив у мистецтво: художник Олексій Ревіка створює унікальні картини про війну- Телеканал "Дім"
UART Gallery — [Олексій Ревіка: біографія та перелік виставок]
«Вечірній Київ» — [У Києві триває виставка із психодраматичними сюжетами]: матеріал про виставку «SPECULUM»
SUNSEED-ART — [Олексій Ревіка: біографічна інформація та каталог робіт]
«Антиквар» — [Коли простір стає чимось більшим] матеріал про творчість Олексія Ревіки та виставку «Особливий простір»
Суспільне Івано-Франківськ — В Івано-Франківську відкрили виставку графіки київського художника Олексія Ревіки
Staatliche Museen zu Berlin — [Timeless. Contemporary Ukrainian Art in Times of War]
Соціальні мережі Patreon
Інстаграм
Фейсбук