Уланський Його Величності лейбгвардії полк

Лейбгвардії Уланський Його Величності полк — лейб-гвардійське кавалерійське формування (гвардійський уланський полк) Россия, Вооруженные силы, Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона., у складі .

Полк сформований в 1817 р. у м. Варшаві, із 1-го кавалерійського дивізіону Уланського Її Величності лейбгвардії полку, що знаходився при гвардійському загоні цесаревича Костянтина Павловича, з додаванням людей з інших гвардійських кавалерійських полків, переважно уродженців Західного краю Російської імперії, на правах старої гвардії із назваою лейбгвардії Уланський Його Імператорської Високості цесаревича полк. У 1831 р. шефом призначено великого князя Михайла Павловича, у 1849 р. — спадкоємець цесаревич Олександр Миколайовича. Останній, після сходження на престол, зберіг звання шефа, і полк перейменований у лейбгвардії Уланської Його величності. Дано старшинство від лейбгвардії Уланського полку, що виділив два ескадрони на створення лейбгвардії Уланського Й. І. В. Цесаревича полку — 11 вересня 1851 року.

полку комплектувалися із відбором темних шатенів та брюнетів. Загальна полкова масть коней — гніда. 1-й ескадрон — найбільші світло-гніді, 2-й ескадрон — світло-гніді білоногі, 3-й ескадрон — гніді без міток, 4-й ескадрон — темно-гніді, 5-й ескадрон — світло-гніді, 6-й ескадрон — найбільші темно-гніді.

Історія

7.12.1817 р. — створений із розташованого в м. Варшаві в 1814 р. загоні гвардійських військ за часів великого князя цесаревича Костянтина Павловича 1-го дивізіону лейбгвардії Уланського полку з додаванням людей, набраних з інших гвардійських кавалердіських полків на правах старої гвардії Уланський Його Імператорської Високості Цесаревича полк у складі 4-х ескадронів. Надано старшинство від утворивших цей лейбгвардії Уланський полк гусарських полків. 6.10.1831 р. — найменований лейбгвардії Уланським Його Імператорської Високості Михайла Павловича полком. 29.05.1832 р. — переформований у 6-ь ескадронів, що діяли з 1-м . 6.04.1836 р. — а запасний ескадрон найменований 7-м резервним та сформовано новий запасний ескадрон. 19.09.1849 р. — лейбгвардії Уланський Його Імператорської Високості спадкоємця цесаревича полк. 19.02.1855 р. — лейбгвардії Уланський Його Величності полк 26.06.1856 р. — переформований у 6-ь діючих та 2-а резервних ескадрони. 18.09.1856 р. — переформований у 4-и діючі та резервний 5-й ескадрон 29.12.1863 р. — 5-й резервний ескадрон відокремлений від полку до складу особливої ​​гвардійської резервної кавалерійської бригади та названий резервним ескадроном лейбгвардії Уланського Його Величності полку 4.08.1864 р. — у зв'язку зі скасуванням гвардійської резервної кавалерійської бригади, резервному ескадрону наказано перебувати окремо від полку у веденні командування Окремого гвардійського корпусу. 27.07.1875 р. — резервний ескадрон названий запасним. 6.08.1883 р. — полк переформовано на 6 ескадронів, а запасний ескадрон — на відділення кадру 4.03.1917 р. — лейбгвардії 2-й Уланський полк 8.06.1917 р. — Гвардійський Уланський Варшавський полк У листопаді 1917 р. — зі складу полку було виділено Сердюцький Запорізький кінний полк армії Української Народної Республіки та польський ескадрон Новиков С., «Конец родного полка» / «Последние дни лейб–гвардии Уланского Ее Величества полка» 4.03.1918 р. — полк розформований (наказом Московського обласного комісаріату у військових справах № 236 від 4.03.1918 р.) Відроджений у ЗСПР. Офіцери полку (п'ятеро) послужили ядром 1-го кавалерійського дивізіону («полковника Гершельмана»). Ескадрон (у березні 1919 р. — дивізіон) полку у жовтні 1918 р. входив до Запасного кавалерійського полку, з весни до червня 1919 р. — до складу Гвардійського Зведено-кавалерійського дивізіону. З 19 червня 1919 р. дивізіон полку входив до складу сформованого 2-го Гвардійського Зведено-кавалерійського полку, де в липні 1919 р. улани Його Величності були представлені двома ескадронами. З 15 грудня 1919 р. ескадрон полку входив до Зведено-гвардійського кавалерійського полку 1-ї кавалерійської дивізії та Зведеної кавалерійської бригади, а після прибуття на півострів Крим з 16 квітня 1920 р. став 6-м ескадроном Гвардійського кавалерійського полку. До Галліполі прибули 7 офіцерів. Крім того, в Сибіру воювали 3 його офіцери, у Північно-Західній армії — 4. Полк втратив у Білому русі 26 офіцерів (5 розстріляно, 13 убито і 8 померло від хвороб). Полкове об'єднання в білій еміграції (м. Париж Франції) до 1923 р. налічувало близько 50 офіцерів, на 1951 р. — 28 осіб.

Склад На кінець XIX століття особовий склад кожного підрозділу був подвійний: мирний та воєнний. Найменша різниця між ними — у кавалерії. Повний склад полку у воєнний час — близько 1000 осіб та 900 солдатських коней.

Командири 07.12.1817 — 14.07.1828 — генерал-майор (з 22.08.1826 генерал-лейтенант) Альбрехт Олександр Іванович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: генерал-лейтенант Альбрехт, приложение — X, — С.73 / «Руниверс», 14.07.1828 — 18.04.1837 — генерал-майор Марков Іван Васильович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: генерал-майор Марков 1-й, приложение — II, — С.75 / «Руниверс», 18.04.1837 — 22.01.1847 — полковник (з 03.04.1838 генерал-майор) Матвєєв Олексій Парменович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: генерал-майор Матвєєв 2-й, приложение — III, — С.76 / «Руниверс», 22.01.1847 — 07.10.1848 — генерал-майор Безобразов Сергій Дмитрович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: генерал-майор Безобразов, приложение — IV, — С.77 / «Руниверс», 07.10.1848 — 06.01.1849 — генерал-майор Бертьє Маврикій Феліксович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: генерал-майор Бертьє, приложение — V, — С.78 / «Руниверс», 14.01.1849 — 06.12.1849 — генерал-майор Свити Й. І. В. барон Притвіц Карл Карлович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: генерал-майор Притвіц, приложение — VI, — С.79 / «Руниверс», 06.12.1849 — 13.10.1856 — полковник (з 30.03.1852 генерал-майор, з 17.11.1855 у Свиті) Курсель Олександр Федорович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: генерал-майор Курсель, приложение — VII, — С.81 / «Руниверс», 13.10.1856 — 26.11.1858 — флігель-ад'ютант полковник (з 30.08.1858 генерал-майор Свити) князь Яшвіль Володимир Володимирович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: флігель-ад'ютант Яшвіль, приложение — VIII, — С.82 / «Руниверс», 26.11.1858 — 12.08.1862 — флігель-ад'ютант полковник (з 17.04.1860 генерал-майор Свити) Стюрлер Олександр Миколайович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: генерал-майор Стюрлер, приложение — IX, — С.84 / «Руниверс», 12.08.1862 — 08.05.1866 — генерал-майор (з 13.02.1863 у Свиті) граф Крейц Петро Кіпріанович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: генерал-майор Крейц, приложение — X, — С.85 / «Руниверс», 08.05.1866 — 28.06.1875 — флігель-ад'ютант полковник (з 30.08.1867 генерал-майор Свити) князь Шаховський Іван Федорович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: генерал-майор Шаховський 3-й, приложение — XI, — С.86 / «Руниверс», 27.07.1875 — 01.07.1883 «Список генералам по старшинству. Составлен по 1-е мая 1890 года». — : Военная Типография, 1890. — С.307. — флігель-ад'ютант полковник (з 01.01.1878 генерал-майор Свити) барон Притвіц Микола Карлович Крестовский В. В., «История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка», Полковые командиры: флігель-ад'ютант полковник барон Притвіц, приложение — XII, — С.88 / «Руниверс», 01.07.1883 — 08.04.1889 — флігель-ад'ютант полковник (з 24.04.1888 генерал-майор) Ореус Михайло Федорович С"писок генералам по старшинству. Составлен по 1-е мая 1890 года". — : Военная Типография, 1890. — С.791., 05.06.1889 — 22.05.1890 — генерал-майор Ринкевич Юхим Юхимович, 11.06.1890 — 19.08.1894 — генерал-майор Алексєєв Олександр Петрович, 19.08.1894 — 02.08.1897 — генерал-майор Скалон Георгій Антонович, 09.08.1897 — 10.02.1899 — генерал-майор барон Бістром Олександр Миколайович, 10.02.1899 — 26.01.1904 — генерал-майор фон Баумгартен Леонтій Миколайович, 03.02.1904 — 16.02.1906 — генерал-майор Крузенштерн Микола Федорович, 16.02.1906 — 22.12.1906 — полковник (з 06.12.1906 генерал-майор) Стахович Павло Олександрович, 22.12.1906 — 22.12.1910 — генерал-майор Фельдман Еспер Олександрович, 01.01.1911 — 24.12.1913 — полковник (з 13.02.1911 генерал-майор, з 05.10.1912 у Свиті) барон Маннергейм Карл-Густав-Емілій Карлович, 24.12.1913 — 24.06.1915 — генерал-майор (з 15.08.1914 у Свиті) Абалешев Олександр Олександрович, 24.06.1915 — 26.08.1916 — полковник (з 16.10.1915 генерал-майор Свити) Офросімов Павло Олександрович, 09.09.1916 — хх.11.1917 — флігель-ад'ютант полковник князь Еристов Георгій Миколайович, хх.11.1917 — хх.12.1917 — полковник Домонтович Сергій Олексійович.

Відомі люди, які служили в полку Сухомлинов Володимир Олександрович Сухомлинов Микола Олександрович

Примітки

Джерела

Крестовский В. В. История Лейб-гвардии Уланского Его Величества полка. — : Тип. Второго Отделения Собственной Е. И. В. Канцелярии, 1876.— 547 с. (на сайте «Руниверс») Тальма А. Лейб-гвардии Уланский Его Величества полк в кампанию 1877—1878 гг. — Варшава: Хромолит. М. Фаниса, 1897.— 170 с. (на сайте «Руниверс»).