Ета Кассіопеї — подвійна зоря в сузір'ї Кассіопея. Ця назва є позначенням Баєра — латинізованою формою назви η Cassiopeiae; скорочені назви — Eta Cas, η Cas.

Подвійну природу цієї системи відкрив Вільям Гершель у серпні 1779 року. Вимірювання паралакса свідчить, що відстань до цієї системи становить 19,32 світлового року (5,92 парсека). Компоненти системи позначаються як Ета Кассіопеї A (офіційна назва — Ахірд) та B.

Номенклатура Ета Кассіопеї (Eta Cassiopeiae) — це позначення за системою Баєра. Позначення двох компонентів системи — Eta Cassiopeiae A та Eta Cassiopeiae B — утворені відповідно до угоди, яка використовується у «Вашингтонському каталозі багатокомпонентних систем» (WMC) для зоряних систем і прийнята Міжнародним астрономічним союзом (МАС).

Судячи з усього, власну назву Ахірд уперше застосовано до зорі Ета Кассіопеї в Небесному атласі Скалнате-Плесо, опублікованому в 1950 році; до цього часу така назва не зустрічаєтьсяhttps://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1995yCat.5050....0H. Річард Гінклі Аллен (Richard Hinckley Allen) у своїй книзі «Назви зір: їхня історія та значення» (Star-Names and Their Meanings) не наводить жодних історичних назв цієї зорі.

У 2016 році Міжнародний астрономічний союз (МАС) організував Робочу групу з назв зір (WGSN) для каталогізації та стандартизації власних назв зір. WGSN вирішила присвоювати власні назви окремим зорям, а не системам із кількох зір. 5 вересня 2017 року вона затвердила для компонента Ета Кассіопеї A назву Ахірд, і нині вона включена до Списку назв зір, затверджених МАСhttps://web.archive.org/web/20250310063743/https://www.iau.org/public/themes/naming_stars/.

У китайській астрономії Ета Кассіопеї перебуває в і входить до складу астеризму 王良 (Ван Лян), названого на честь відомого візничого «періоду весен і осеней» (періоду Чуньцю). Іншими його компонентами є Бета Кассіопеї (Каф), , Альфа Кассіопеї (Шедар) і . Відповідно, китайська назва самої Ета Кассіопеї — 王良三 (Ван Лян сан, у перекладі: «Третя зоря Ван Ляна»)https://web.archive.org/web/20100903162121/http://www.lcsd.gov.hk/CE/Museum/Space/Research/StarName/c_research_chinengstars_a_al.htm.

Властивості

Компоненти Ети Кассіопеї обертаються одна навколо одного з періодом 472 роки. Середня відстань між ними становить 70,55 а. о. (астрономічна одиниця — середня відстань між Сонцем і Землею). Однак ця орбіта має великий ексцентриситет — 0,4916; інакше кажучи, вона сильно видовжена: її періастр (точка максимального зближення) становить лише 35 а. о., а апоастр (точка максимального віддалення) — близько 105 а. о. Для порівняння: велика піввісь орбіти Нептуна становить 30 а. о.

У Вашингтонському каталозі парних зір зазначено шість слабких оптичних компонентів, однак жоден із них не пов'язаний із системою Ета Кассіопеї: насправді це віддалені фонові зорі, які не пов'язані з нею гравітаційно. За деякими даними, головна зоря є спектральною подвійною, але підтвердження цьому немаєhttps://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1995yCat.5050....0H.

Видима зоряна величина головного компонента, Ета Кассіопеї A, становить 3,44https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1966CoLPL...4...99J. Її спектральний клас — G0 V, а отже, це зоря головної послідовності спектрального класу G — тобто жовтий карлик, як і Сонце. Інакше кажучи, із Сонячної системи Ета Кассіопеї A виглядає так само, як Сонце виглядає із системи Ета Кассіопеї A. Її маса становить 103 % маси Сонця, а радіус — 104 % радіуса Сонця. Її світність — 113 % світності Сонця, а ефективна температура її фотосфери — 5879 К. Попередні дані свідчать, що вона обертається досить повільно, з проєкційною швидкістю обертання 3,15 км/с.

Другий компонент системи, Ета Кассіопеї B, — холодніша й тьмяніша: вона має зоряну величину 7,51 і належить до спектрального класу K7 V. Її маса становить лише 57 % сонячного, діаметр — 57 % сонячного, а світність — 8 % сонячної. Ефективна температура її фотосфери становить 4011 К.

В обох компонентах вміст металів (так астрономи називають хімічні елементи важче водню й гелію) становить лише половину сонячного.

Необхідною умовою існування планети в цій системі є наявність стабільних зон, у яких її орбіта могла б залишатися стабільною протягом тривалого часу. Для гіпотетичних планет на круговій орбіті навколо окремих членів цієї зоряної системи максимальний радіус орбіти, за розрахунками, становить 9,5 а. о. для основної зорі та 7,1 а. о. для супутника. Для порівняння: орбіта Марса розташована на відстані 1,5 а. о. від Сонця. Планета, яка обертається навколо обох цих зір одразу, мала б розташовуватися на відстані щонайменше 235 а. о. від них.

Можлива планетна система Компонент Ета Кассіопеї A демонструє періодичність у 868 днів (2,38 року) за своєю радіальною швидкістю, яка не корелює з жодним із відомих циклів зоряної активності. Цю періодичність можна пояснити наявністю екзопланети з масою щонайменше 22 маси Землі (M🜨). Щоб підтвердити існування цієї гіпотетичної планети й виключити можливість наявності довгострокового циклу активності, потрібні подальші дослідження.

В іншому дослідженні, проведеному у 2025 році з використанням додаткових даних про радіальні швидкості, виявлено подібний період у 841 день, але існує значна ймовірність, що ця періодичність є хибним позитивним результатом. Інших значущих періодичностей не виявлено; цей факт виключає наявність гігантських планет, які обертаються навколо головної зорі. +Зоряна система АхірдаПланета(за віддаленістювід зорі)МасаРадіусВелика піввісьОрбітальнийперіодНахил орбітиЕксцентриситеторбітиКількістьсупутниківb (не підтверджена)≥22 M🜨?868????

Див. також Список зір сузір'я Кассіопеї

Примітки