Польський похід Штефана Великого (також Молдавський похід 1498 року) — каральний військовий похід господаря Молдавського князівства Штефана III Великого, здійснений за підтримки Османської імперії та Кримського ханства проти Королівства Польського. Кампанія тривала з червня по липень 1498 року й завершилася перемогою молдавсько-османсько-татарських сил та масштабним опустошенням українських земель Корони Польської (зокрема Галичини та Поділля).

Передумови Після невдалого польського вторгнення до Молдавського князівства у 1497 році та розгрому польського війська у битві в Козмінському лісі, господар Штефан III Великий вирішив помститися королю Яну I Ольбрахту й організував зворотну військову кампанію на території Польщі.

Для походу молдавський володар зібрав армію чисельністю близько 40 000 осіб. До складу союзних сил також увійшли військові контингенти Османської імперії та загони Кримського ханства.

Перебіг походу Османські та татарські війська розпочали перші атаки у червні 1498 року, тоді як молдавські сили увійшли у польські межі наприкінці червня або на початку липня. Тотального розграбування зазнали Червона Русь (Галичина) та Поділля; загарбники масово захоплювали місцеве цивільне населення у ясир (рабство).

Молдавські війська здобули та спустошили міста Теребовлю, Бучач і Підгайці. Армія Штефана Великого просунулася вглиб польських володінь аж до околиць Львова, форсувала Дністер та розорила Покуття. Просуваючись далі на захід, молдавсько-османські війська пограбували й спалили міста Перемишль, Радимно, Ярослав, Каньчуга, Ланьцут та низку інших поселень. Під час штурму Перемишля нападники вчинили розправу над місцевими ченцями-францисканцями.

Польський король Ян I Ольбрахт оголосив посполите рушення (загальну мобілізацію шляхти) та щоб відбити напад наказував збирати армію поблизу Сандомира. Однак на той час, коли польські сили завершили мобілізацію, молдавське військо разом із величезною здобиччю та полоненими вже безперешкодно повернулося до своєї столиці — Сучави.

Наслідки Похід спричинив масштабні демографічні та економічні втрати для південно-східних земель Королівства Польського. За оцінками румунського історика Едуарда Фішера та інших дослідників, нападники захопили й вивели у рабство до 100 000 осіб.

Військова кампанія завершилася на користь Молдавського князівства та Османської імперії. 16 квітня 1499 року за дипломатичного посередництва Угорського королівства між Молдавією та Польщею було укладено мирний договір, який офіційно завершив конфлікт.

Примітки

Джерела